У Чернівцях у Художньому музеї представили виставку патріотичних листівок.
Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua.
Це майже 50 листівок з величезної колекції Калини Гузар. Виставка називається "Хто визволиться сам, той буде вільний".
Колекціонерка народилася і виросла у Франції. Всі листівки, які вона зібрала – на українську тематику і вони друкувалися за кордоном.
Калина Гузар має українське, чернівецьке коріння. Вона народилася і все життя прожила у Франції. Її батько Любомир Гузар - син відомих громадських діячів у Чернівцях першої половини 20 століття Ольги та Володимира Гузарів. Любомир Гузар чернівецький емігрував у Францію у 1930-х роках. Свою доньку він назвав традиційним українським ім’ям Калина і виховав її в українському дусі. Французи називали її Калена. Калина Гузар-Угрин також перекладала українських авторів на французьку мову.
Калина зібрала майже 3 тисячі поштівок на різні теми: українські міста, Шевченкіана, Голодомор у творчості художників, українська вишивка, різдвяні та великодні поштівки… Жінка збирала листівки сама, багато їй також надсилали, знаючи про її захоплення. Приміром, у колекції є кілька поштівок, які надсилав її родич Блаженніший Любомир Гузар.
"Всі свої листівки Калина Гузар у 1998 році передала місту Чернівці, - каже Лариса Курущак, науковий співробітник Художнього музею. - А Чернівецька міська рада того ж року передала колекцію на постійне зберігання до Художнього музею. І зараз всі вони зберігаються в одній із фондових музейних кімнат".
Колекціонерка всі листівки впорядкувала сама. Загалом колекція налічує майже три тисячі поштівок. Їх час від часу виставляють у музеї.
До Дня збройних сил України показали листівки на тему національно-визвольних змагань. Тут можна побачити портрети членів Української Галицької армії, Українських січових стрільців, видатних українських діячів – Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Андрія Мельника. На листівках відтворено і сюжетні художні роботи з життя січових стрільців та галицької армії - – "Стратегія розвідки", "Курилася доріженька"… Є листівки агітаційного спрямування.
"На тему визвольних змагань у колекції Калини Гузар є майже дві сотні листівок, - продовжує Лариса Курущак. – Майже всі художники самі воювали і були дотичні до визвольних рухів. Цією експозицією ми хочемо нагадати, що наші Збройні сили виросли не на порожньому місці, а на українських національних традиціях. У колекції Калини Гузар є майже 40 листівок на тему козацького періоду, майже 20- ть охоплюють роки боротьби січових стрільців, воїнів УГА, а найбільша частина поштівок присвячена діяльності ОУН-УПА. Листівки видані в різні періоди ХХ століття у Франції, США, Канаді, Англії, Австрії, Німеччині".
На виставці виділяються роботи художниці-гравера Алли Лисянської – це графічні портрети Симона Петлюри, Євгена Коновальця та Андрія Мельника. Художниця прожила в сього 27 років.
"Цікавим у її біографії є той факт, - додає наукова співробітниця музею, - що художниця співпрацювала з чернівецьким видавництвом "Самостійна думка".
Алла Лисянська після поразки визвольних змагань разом з батьками емігрувала до Чехії. Виховувалася в середовищі близькому до Олександра Олеся. Створила обкладинки до творів Адріана Кащенка, Леоніда Мосендза, Миколи Куліша. Авторка серії листівок із портретами видатних українських письменників, громадських діячів.
Від початку існування Українських Січових Стрільців було організовано мистецьку групу під назвою "Пресова Квартира". Довкола неї гуртувалася творча молодь, талановиті художники створювали цікаві роботи. У 1918 році літературне видання Пресової кватири "Червона калина" випустило кольорові картки з ілюстраціями Осипа Куриласа до пісні "Бо війна війною". На одній з них, що є в колекції Калин Гузар, і представлена на виставці, крім нот, на тлі краєвиду зображено усміхнених січового стрільця й українок.
На листівка Олександра Савченка-Більського теж зображені Андрій Мельник та Євген Коновалець, а поруч слова "За Україну, за її волю і славу і честь". Митець працював у Франції. Є кілька листівок Юліана Крайківського, зокрема, "Чортківська Офензива – атака кавалерії УГА на позиції польської армії в 1919 році та портрет четаря УГА Петра Шеремети. Представлені також листівка Івана Кучмака. Цей художник був у Легіоні УСС і брав участь у боях на російському фронті в сотні Дмитра Вітовського і в Гуцульский сотні. Потім емігрував до Канади.
Експозиція "Хто визволиться сам, той буде вільний" діятиме кілька днів.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
