Кемпінг та лабіринт Соломона: на Буковині закладають перший дендропарк - фото

Віталій Чинчик із родиною закладають перший на Буковині дендропарк рідкісних та екзотичних дерев зі всього світу.

Кореспондентка molbuk.ua відвідала та прогулялась територією дендропарку.



Їдемо на околицю Хотина. Пан Віталій зустрічає нас біля гарної мурованої брами з дерев’яним дашком. Підбігли знайомитися чотирилапі улюблениці Марта і Зара. На стіні висить льодоруб, перев’язаний мотузкою, посередині – кована квітка едельвейса. Чоловік багато років займався альпінізмом, підкорив найвищі вершини світу, тому ці речі для нього символічні.

"Моїм життєвим девізом став цей напис: "Немає болі – немає перемоги". Для того, щоби досягнути якогось результату, потрібно добре попрацювати, – переконаний пан Віталій. – Плануємо закласти великий дендропарк із туристичною інфраструктурою для екологічного відпочинку. Робимо лише перші кроки. Роботи – на десятки років".

"Придбали чотири господарства"

Віталій Чинчик закінчив біологічний факультет ЧНУ. Багато років пропрацював у департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.

"Мої батьки проживали в Хотині, мали тут город. Депресивний район – ні води, ні газу, – пригадує чоловік. – Старший брат Валерій працював у Чернівцях спортивним лікарем. Ми часто приїжджали до батьків, відпочивали на Дністрі. З цих схилів відкриваються прекрасні краєвиди, до Хотинської фортеці рукою подати. Якось подумали: а чому б не закласти тут дендропарк та не відкрити туристичний комплекс для відпочинку. Проте минуло багато років, поки почали втілювати цю ідею в життя. Спершу придбали з братом два будиночки для дачі. Відремонтували їх, перекрили дах, провели воду та газ, обладнали ванни і туалети. Я займався альпінізмом, їздив у різні країни, привозив звідти рослини і висаджував їх для душі. З віком, а мені зараз 49 років, почав усвідомлювати, що хочу серйозно зайнятися улюбленою справою. Придбали з братом за безцінь чотири господарства на цих горбах. Тут проживали літні люди в стареньких хатках, схожих на шевченківську. Росли здебільшого горіхи та сливи. Я один не зміг би нічого зробити. Підключилася родина: брат, дружини ,четверо наших синів".

Роман закінчив факультет історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ, зараз допомагає батькові облаштовувати туркомплекс. "Це було моє свідоме рішення. Я все роблю: садівник, двірник, водій. Мені це подобається", – запевнив хлопець. Юрій, який закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки, був дуже зайнятий – зрізав старі дерева.

"Саджанці вирощуємо у розсадниках"

Пан Віталій показав, що вже вдалося зробити. Заходимо до кімнати з екологічно чистих матеріалів – деревини, цегли, є пічка на дровах. Дивує ліжко, вмуроване в стіну. "Воно дуже подобається дітям. Як тільки бачать його, одразу кричать "Залишимося тут!". Коли мене запитують, звідки така ідея, я нагадую їм слова з оповідання Екзюпері "Маленький принц" , що всі ми колись були дітьми, треба просто згадати про це, – сміється чоловік. – Усі проекти розробляю сам, для будівництва запрошую майстрів. Хочемо влаштувати відпочинок для різних людей: сімейних із дітьми, екстремалів, які подорожують на велосипедах і мотоциклах, тих, хто хоче порибалити на вихідних. Наступного року плануємо обладнати міні-їдальню, де можна буде харчуватися".

Піднімаємося на брукований майданчик із гойдалкою та пічкою-мангалом, де туристи можуть посмажити шашлики, запекти рибу. Захоплюють цікаві композиції з каміння, кований умивальник із чеканкою, спортивна стінка. Кожен елемент добре продуманий і зроблений з любов’ю.

У дерев’яних бочечках зеленіють пальми.

"Ці рододендрони я привіз колись із Кавказу, – показує пан Віталій. – Ось альпійська сосна, карпатський ялівець із Чорногірського хребта, кедр каліфорнійський, тис ягідний. Це секвоя – найтовстіше та найвище дерево на планеті. Рідкісна метасеквоя, яка росте в Центральному Китаї. Рослини – як люди, у них є своя біографія, мова, хвороби. Це цілий світ, який ми не хочемо розуміти. У нашому дендропарку ростимуть дерева майже ста видів із усього світу, зокрема з Америки, Європи, Японії, Китаю. Є червонокнижні, є досить рідкісні, яких немає навіть у Ботанічному саду ЧНУ. Деякі привозять знайомі, що знають про моє захоплення. Це не просто дендропарк. Це ціла екосистема з птахами, звірами, травами, квітами. Нічого подібного на Буковині ще немає".

Щоби не купувати дороговартісні деревця, почали вирощувати їх самі у трьох розсадниках.

"Цей процес займає до п’яти років, – каже чоловік. – Певний період рослини ростуть у горщиках, а потім висаджуємо їх у відкритий грунт. Спершу я не поливав саджанці, багато засохло. Тоді сказав собі: "Якщо засохло одне дерево, то посади три". Останнім часом всі прийнялися".

Кемпінг і лабіринт Соломона

У дендропарку вже висадили понад тисячу рідкісних та екзотичних дерев. Планують посадити ще кілька тисяч. Ми обійшли з паном Віталієм всю територію, яка займає чотири гектари й умовно поділена на три тераси . Вона знаходиться у зсувонебезпечній зоні й спускається до самого Дністра. Щоби укріпити круті схили, власники будують підпірні стінки з каменю, садять хвойні дерева. Тут ростуть лавровишні, буки червоні, ведмежа ліщина, кедри карпатські, сосна чорна, модрина японська, платани, їстівні каштани, кавові дерева… Все неможливо перелічити. Є навіть ціла бузкова алея. Про кожне дерево пан Віталій може розповідати годинами.

"Влітку тут справжній рай: бродять чаплі, бігають зайці та лисиці, стрибають білки, на Дністрі плавають качки. У цьому гайку ростуть маслюки. Цей старенький будиночок хочу зберегти, покрити його дранкою, – показав чоловік. – На цій ділянці плануємо обладнати кемпінг для тих, хто хоче жити в наметах. Проведемо сюди світло, воду, зробимо вбиральню. Це філософський лабіринт Соломона , де висадили майже 550 кущів самшиту. Коли вони підростуть, туристи зможуть блукати зеленими коридорами, осмислювати своє життя. Плануємо збудувати дитячий майданчик, поставити скрізь лавиці. Хочемо, щоби до нас приїжджали туристи з усієї України та зарубіжжя. Вони зможуть побачити старовинний Хотин, погуляти в дендропарку, послухати спів пташок, порибалити на Дністрі. Садимо цей дендропарк ще й для міської громади. Плануємо, що міські школи проводитимуть тут уроки біології. Науковці зможуть проводити різні дослідження. Співпрацюємо з Хотинським національним парком та Ботанічним садом ЧНУ".

– Якби я був бізнесменом, то ніколи не взявся би за цей проект, – зізнався пан Віталій. – Бо він матеріально невигідний з нашою інфраструктурою, дорогами, ментальністю людей. Можливо, в Європі через років 20 можна було би отримувати якісь прибутки. Я просто це люблю, живу цим. Хочеться зробити багато, але не вистачає часу. Працюю з ранку до пізнього вечора. Посадити дерево, покосити траву, привезти каміння… Я вже не зміг би залишити цю справу. У літній сезон зможемо прийняти до 70 відпочивальників. Для обслуговування будемо залучати місцевих мешканців.

По дорозі до Чернівців обговорюємо з водієм побачене та почуте.

"З великою повагою ставлюся до людей, які роблять щось корисне своїми руками, –сказав пан Олег. – А ці люди вклали багато праці. Вони не будують ресторан чи магазин для власного збагачення, а садять дерева. Вони ростимуть тут століттями для багатьох поколінь".



Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram