1. Костел Найсвятішого серця Ісуса – один із найстаріших храмів у Чернівцях. Йому незабаром виповниться 125 років. Реставраційні роботи проводяться на пожертви людей. На його відновлення необхідно понад чотири мільйони доларів.
2. Земельну ділянку на тодішній площі Фердинанда громадська рада міста пожертвувала церковній громаді безкоштовно. Будівництво храму обійшлося в 175 тисяч флоринів. Гроші збирали по всьому світу. Благодійні внески на майбутній костел робили і багаті, й бідні. Тодішній ксьондз Ян Бадені радив написати на споруді: "Цей костел споруджено завдяки щедрості міста Чернівці та його мешканців, жертовності капеланів всіх трьох католицьких віросповідань та грошей розпорошених по всьому світу поляків".
3. Автором проекту храму і сусіднього монастиря (кляштора) був найвідоміший зодчий Чернівців, директор промислової школи Йозеф Ляйцнер. Костел Найсвятішого Серця Ісуса – його найкраща споруда.
4. У червні 1891 року було закладено наріжний камінь під майбутній храм. А вже через три роки, восени 1894-го, його освятили. Богослужіння тут правили трьома мовами: польською, українською та німецькою.
5. З Еденбурга (Німеччина) привезли три дзвони. Найбільший, що важив 20 центнерів, називався "Серце Господа Ісуса".
6. Загальна площа будівлі костелу становить понад 3100 кв.м. Довжина споруди – 52,9 м, ширина – 19,01 м., висота базиліки – 27,57 м, вежі – 58,39 м.
7. Наприкінці 1950 років костел і монастир закрили. З території храму зникла славнозвісна "Пієта" – фігура Божої Матері з Ісусиком на руках. Її привезли сюди за румунської влади з Центральної площі, де вона стояла.
8. У 1960 році, згідно з рішенням облвиконкому, приміщення костелу розпочали перебудовувати під обласний архів. Всередині будівлю розділили на три поверхи залізобетонними перекриттями. Між колонами зі скульптурними прикрасами спорудили цегляні стіни. Директорський кабінет обладнали у колишньому головному вівтарі.
9. Знищили красиві нижні вітражі на вікнах. Розікрали церковне начиння. Зникли дзвони та унікальний годинник із вежі, який сповіщав час на всі чотири сторони світу. Орган, який вважали одним із кращих у Східній Європі, викинули на подвір’я. За переказами, один зі сторожів зробив із трубочок огорожу навколо своєї сільської садиби.
10. У 2010 році архів вивезли, а костел передали церковній громаді. Голова парафіяльної ради Інна Келлер разом з настоятелем костелу отцем-єзуїтом Станіславом Смольчевскі роблять усе, що в їхніх силах. Уже вирівняли похилений хрест на 60-метровій висоті, пофарбували дах готичної вежі, розібрали перекриття.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram