У Чернівцях в рамках театрального фестивалю "Золоті оплески Буковини" показали виставу Івано-Франківського театру. На мюзиклі "Гуцулка Ксеня" був аншлаг.
Як повідомляє molbuk.ua, Івано-Франківський національний академічний драмтеатр ім. І. Франка став єдиним театром, на який на фестивалі комедії "Золоті оплески Буковини" всі квитки розкупили ще за тиждень до вистави.
Мюзикл "Гуцулка Ксеня" триває три години. Він наповнений іскрометними жартами, колоритною гуцульською мовою, лазерними ефектами та яскравою колекцією стилізованих гуцульських гунь (верхній одяг без рукавів) Руслани Гончарук.
Мюзикл "Гуцулка Ксеня" був поставлений за однойменною оперетою Ярослава Барнича. У 1939 році Барнич був першим диригентом Станіславівського драмтеатру. І, як зауважив режисер вистави, директор та художній керівник Івано-Франківського театру Ростислав Держипільський, мюзикл був поставлений до 80-річчя театру.
У "Гуцулці Ксені" пісні Барнича зазвучали по-новому. А лазерні кольорові ефекти додають пісням і самому мюзиклу особливої романтики. Можна сказати, це була не просто вистава, а якісне шоу із живим оркестром. Глядачі були у захваті від вистави , незважаючи на те, що вона так довго триває. У залі був повний аншлаг. У касі не залишилося жодного квитка, вздовж проходів доставляли приставні стільці.
Важко сказати, що зробило глядачам таку рекламу цієї вистави. Можливо, однойменний фільм, який не так давно йшов у кінотеатрах, можливо, шалений успіх вистави у самому Франківську, де мюзикл впродовж року йде з аншлагами. Не виключено, що глядач купився на легкий жанр – мюзикл, і всіма любиму пісню про гуцулку Ксеню.
Сюжет вистави розгортається у Карпатах. Тут мирно живуть собі гуцули і вправний власник готелю чи то оселі "Говерла" Іван Синиця, якого майстерно втілив один з провідних акторів Франківського театру Олексій Гнатковський. І у їхнє розмірене життя буквально вриваються українські емігранти зі США. Вони приїхали у Ворохту знайти молодому хлопцеві наречену. Адже батько заповідав йому мільйон доларів, але за умови, якщо він знайде на історичній батьківщині "свідому українку" і одружиться з нею.
На тлі цієї гуцульсько-американської історії зав’язується багато смішних історій та випадків. В одному із епізодів особливо виділяється роль гуцулки Марічки. Акторка Мирослава Полатайко-Гусак своєю вправною гуцульською вимовою змусила зал сміятися без упину.
Наприкінці вистави на сцену разом з акторами вийшов режисер мюзикла Ростислав Держипільський, до слова, теж одягнений у стилізований верхній гуцульський одяг. Він розповів глядачам, що виконавців головних ролей – американця Ярослава (Яра) і гуцулки Ксені він називає соборними. Адже Сергій Лазановський із Франківська, а Валерія Мочарська – з Луганська.
- У мюзиклі наша гуцулка Ксеня, - розповів Держипільський, - дуже освічена, вона закінчила Чернівецький університет. І це ми не спеціально ввели у виставу саме у Чернівцях. Справа в тому, що я трішки жив у Чернівцях колись, в Садгорі, ходив тут у музичну школу. І вперше побував у театрі саме у Чернівцях. А моя мама закінчила у Чернівцях університет, біологічний факультет, і це така маленька присвята їй.
Глядачі довго не відпускали акторів зі сцени. Через переповнений зал у залі було жарко, а час від часу і до глядачів заполонював сценічний дим, дехто навіть носи закривав. Можливо, професійне журі висловило Франківському театру свою думку чи зауваження. Але хто може поставити акторам найвищу оцінку, аніж вщент заповнений зал? Хоча звісно, є те, що видно неозброєним оком: мюзикл можна трішки скоротити і він того він, очевидно, нічого не втратить, бо інколи діалоги були затягнутими. Тим більше, що навіть Іван Синиця у мюзиклі каже: "Це вже навіть не індійське кіно, а якийсь бразильський серіал". Хоча, звісно, його слова були не про це.
Член журі фестивалю "Золоті оплески Буковини" Юрій Чорней свої враження висловив так:
"Фестивальний глядач отримав не просто виставу, а справді якісне яскраве шоу – з живим оркестром на сцені, лазерними спеціальними ефектами, головними безпровідними мікрофонами, афористичними діалогами, добре акцентованими жартами і комічними ситуаціями, гуцульськими вечорницями, веселими коломийками і навіть запальним аркано. Сценографія постановки мінімальна й обмежується фактично кількома пересувними столами й лавицями.
Шалена енергетика харизматичного директора і власника оселі "Говерла" Івана Синиці (заслужений артист України Олексій Гнатковський) – цілковите потрапляння в образ, і, що дуже важливо, це образ наповнений життєвою правдою. Водночас, як би сильно глядачеві не припав до душі Іван Синиця, зав’язка всього дійства за його участі є явно затягнутою. Бодай до якоїсь дії персонажі мюзиклу переходять ледь не у другій частині її першої половини. До того – це переважно вокальне представлення і самомилування. Можливо, режисер Ростислав Держипільський вирішив, що гарного забагато не буває.
Та й глядач ніколи не скаже, що замало отримав за свої гроші. Проте чи виграє від цього, зокрема композиційно, вистава загалом? Окрім композиційної, деяким сценам бракує також технічної злагодженості. Хоча останнє, швидше за все, наслідок гри на значно меншій чернівецькій, ніж рідна івано-франківська, сцені. Успіх у глядача, в тому числі комерційний, цій постановці гарантований. Чи є вона мистецьким явищем, яке не тільки розважає, але й захоплює?"
Уже цієї неділі – 24 листопада – у Чернівцях, за сприянням "Словацько-Українського культурно-освітнього товариства", відбудеться зустріч із представниками освітньої програми Free Student.
22 серпня 2023 року Президент України підписав закон, що стосується обов’язкового облаштування бомбосховищ у новобудовах. Як відреагували на ці зміни забудовники й що вони вважають пріоритетним у процесі зведення своїх новобудов, ми поцікавилися у Василя Воєвідка, генерального директора відділу продажів будівельної компанії "Родоліт".
В Україні є чимало компаній, що працюють в галузі архітектурного проєктування та дизайну. У міру того, як між ними зростає конкуренція, підвищується і професійний рівень архітектурних бюро. Про особливості роботи одного з таких чернівецьких бюро ми розпитали у Дарії Олексюк, операційного директора бюро архітектури та дизайну DAR group&partners.
0
7 064
