Марія Манчуленко відкрила свою персональну виставку у Чернівецькому художньому музеї

На виставці представлені унікальні вишивки і картини талановитої майстрині, а також давні буковинські строї її рідного села Банилів на Вижниччині, пише molbuk.ua



"Це вже друга моя персональна виставка. Щодо назви "Життя на полотні", то кожна із 72 представлених робіт має свою історію. Ось ця сорочка моєї односельчанки, яку вивезли до Сибіру. Вона взяла її із собою, а потім привезла, коли повернулася додому, – показує майстриня. – Кожен виріб – це ніби людське життя, можна книжку писати. У мене є авторський проєкт "Традиційні буковинські сорочки", орнаменти яких можете побачити на стендах. Деяким – понад століття. Знаходжу в людей старовинні вишивки , змальовую їх, даю короткий опис, які техніки використано, роблю фото, тобто дарую їм друге життя. Я дуже люблю вишивати, і без цього захоплення не уявляю своє життя".

На виставку майстриня прийшла в ексклюзивному вишитому костюмі та сумочкою, які привернули увагу відвідувачів.

"Костюм я пошила сама, – похвалилася пані Марія. – Взагалі, мене часто впізнають по моїх костюмах та сукнях. На кожну виставку, в якій беру участь, намагаюся пошити щось нове. Я – і дизайнер, і виконавець. У своєму одязі обов’язково використовую елементи вишивки. Тому люди звертають увагу на мої сукню, сарафан чи сорочку, підходять, запитують, де придбала таку красу. Одяг з народними мотивами вдягаю у свята, весілля і навіть щодня на роботу. Це не лише гарно, а й здорово, адже вишивки випромінюють добру енергетику. Коли одягнула на одне весілля свою вишиту сукню, на мене дивилися, як на наречену. До кожної сукні чи костюма шию ще й сумочку з відповідною вишивкою".


"Для донечки Юлі я почала власноруч шити та вишивати сорочки, суконьки і сарафанчики, коли їй було тільки півтора рочку, – демонструє пані Марія надзвичайно гарні вироби на стенді. – Це так сподобалося моїм знайомим, що вони теж почали вдягати своїх дітей у вишиванки. А для старшого сина Юрія вишиваю сорочки щороку, бо він із них швидко виростає. Тепер мої діти постійно ходять у вишиванках – і їм це подобається. Вкладаю у свої вироби любов і гарний настрій, тому вони почуваються у них досить комфортно. Носити вишиванки набагато краще, ніж, скажімо, куплений на базарі одяг. Я вишиваю сорочки для всієї нашої родини– мами, тата, чоловіка. Коли йдемо на Великдень до церкви святити паску, обов’язково вдягаємо вишиванки. І на Різдво теж, тільки вже інші. Щороку я традиційно вишиваю нові сорочки для всіх. Кращого подарунка, на мою думку, не може бути".

Пані Марія родом із Банилова Вижницького району, де всі жінки захоплюються вишиванням. А на релігійні свята та в неділю мешканці – від малого до великого – одягають вишиті сорочки, національні костюми, кептарі. На Вижниччині навіть ховають померлих у вишитих сорочках і кептарях.

"Вишивати я любила ще змалку, – пригадує пані Марія. – В селі кажуть, що це вміння передалося від моєї бабусі Марії, на честь якої мене й назвали".

Вона була знаною майстринею вишивки. У Банилові навіть є музей її виробів.

Жінка також захоплюється живописом – пише картини.

"Найбільше люблю зображувати квіти, що ростуть на городі або які мені дарує чоловік –зізнається. – Щойно приїхала з Франції, де відбувався мистецький пленер: писала місцеві пейзажі, побувала у відомих художніх музеях. Також керую студією образотворчого мистецтва у Центрі дитячої та юнацької творчості, де передаю свої знання дітям".

Досьє "МБ":

Марія Манчуленко – майстриня художньої вишивки та писанкарства, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України , лауреат двох обласних премій – імені Георгія Гараса та Юрія Федьковича.

Закінчила Вижницьке училище прикладного мистецтва за спеціальністю художня вишивка і художньо-графічний факультет Південноукраїнського державного педагогічного університету в Одесі. Працювала учителем образотворчого мистецтва Банилівської середньої школи, керівником гуртка "Вишиваний дивотвір". Зараз веде гурток образотворчого мистецтва і художньої вишивки Центру дитячої та юнацької творчості в Чернівцях.

Майстриня застосовує різні техніки: хрестик, зерновий вивід, шабак, гладь, низь, ляхівка, пухлики, штапівка, виколки, обметувальний шов тощо.
Учасниця обласних, всеукраїнських, міжнародних фестивалів та художніх виставок, конкурсів, оглядів, майстер-класів. Деякі вироби Марії Манчуленко зберігаються у Чернівецькому художньому музеї.



Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram