Петро Сухоцький, викладач фортепіано й органу у Волинському коледжі культури і мистецтв імені Стравінського, й органіст, і майстер водночас. Він чотири дні працював у Чернівцях, у Малій Базиліці Воздвиження Всечесного Хреста, що на вулиці Головній, 20.

Про це йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".



Чистив і налаштовував тут орган, який був встановлений у костелі ще наприкінці 19 століття. Цей орган виготовила відома у ті часи європейська фірма "Рігер". У рік, коли був зроблений чернівецький орган, "Рігер" випустила 25 органів!





Тепер інструмент звучить краще

"Чернівецький орган зроблений у 1892 році, поставлений він міг бути на рік пізніше, – розповідає Петро Сухоцький. – Не знаю, чи органом капітально ремонтували, але коригування певно були, бо видно втручання. Та цей інструмент ніхто не чистив принаймні останніх 60 років, це точно.

Пан Петро працював у Чернівцях впродовж чотирьох днів зранку до ночі. Каже, в перші дні, коли пилососом і щіткою чистив інструмент, мав вигляд сажотруса, був увесь у бруді та пилюці. Відчистивши від пилюки орган, регулював механіку, а відтак – налаштовував інструмент.

– Крім того, що викладаю у Луцьку, я є органістом кафедрального собору Святих Петра і Павла. – продовжує Петро Сухоцький. – Коли монтували орган у Луцьку в 1999 році, я був у цьому там весь час. Свій орган я знаю досконало. Але кожен орган як і людина, має свій характер, свої особливості.

Настоятель костелу отець Анатолій Шпак додає, що хоч орган і почав звучати краще, це ще не повна реставрація інструменту. Аби повністю його відреставрувати, потрібно знімати труби інструмента. До слова, у цьому органі труб 700, вони є як всередині, так і зовні. Священник вже говорив про це із професорами з польського міста Лодзь, вони готові посприяти, але на це потрібно спочатку віднайти кошти…

– Фахівці відзначали, що орган звучить неналежне, – додає отець Анатолій. – Наша відома чернівецька органістка Світлана Бардаус давно нам говорила, що інструмент треба ремонтувати. Тепер він, звісно, звучить краще.

До Малої Базиліки дуже часто заходять туристи і саме для того, аби послухати цей старовинний інструмент. Мало хто знає, що чернівецький орган може працювати і без світла. Збоку біля труб є спеціальна педаль, яку треба натискати, аби набиралося повітря.



- Органи бувають з механічною, електро- пневматичною чи пневматичною трактурою гри, - додає Петро Сухоцький. - Цим відрізняються різні типи органів у своїй будові. Але принцип звучання у всіх інструментів єдиний: "доставити" потрібну кількість повітря в конкретну трубу органа, яка відповідає натиснутій виконавцем клавіші на шпільтіші ( гральному столі).

У вас у костелі орган з механічною трактурою гри. Збоку біля труб є спеціальна педаль - калькант, за допомогою котрої в давні часи (коли не було електрики) накачували повітря у міх органа. Щоби накачати повітря у міх за бабці Австрії були кальканти, від 2 до 8 людей, залежно від того, який був орган. В сучасних органах, та й в цьому теж, вже стоїть електромотор і вентилятор, які качають повітря в орган. А загалом орган дуже старовинний інструмент, він існував ще дві тисячі років до Різдва Христового.

Клавіші зі слонової кістки

Майстер каже, що очищення від пилу та забрудненості- лише частина потрібної роботи для кращого звучання інструменту. Наступна важлива річ - це регулювання механіки, і лише після цього можна братися за настроювання конкретних труб конкретного регістру. А їх (регістрів) тут дванадцять.



Петро Сухоцький показує, з якими інструментами приїхав до Чернівців. Вони, звісно, не всі професійні, каже, такі дорого коштують. До прикладу, для налаштовування використовує деталі, якими… чистять люльки. Має також маленькі пензлики. А ось штімгорн – професійний інструмент, яким настроюються труби. Майстер відчиняє двері у так звану невеличку органну кімнату, де знаходяться внутрішні труби. Але каже, це не шафа, а душа органу. Шпільтіш – місце, за яким сидить музикант, це як місце управління. А все інше – це серце і душа інструмента. На шпільтіші – номер "353".



– В той рік, коли був випущений орган, 1892, – зауважує Петро Сухоцький, – фірма "Рігер" випустила органи від 350 до 375 номера, тобто 25 органів на рік. Чернівецький орган у тій фірмі був 353-м за рахунком. Фірма була тоді велика. І була велика потреба в органах. Фірма знаходилася на території теперішньої Чехії, пізніше, коли закінчилася Друга світова війна, ця фірма майже розпалася, там працювала багато німців та австрійців. Потім на базі цієї фірми в місті Крнов була побудована фірма "Рігер клос", і орган із вашої Вірменської церкви саме цієї фірми. Тобто можна сказати, що ці два чернівецькі органи – майже рідні брати. Звичайно, коли встановлювали орган тут у Малій Базиліці, тоді за Австрії, то приїжджали майстри. Наприклад, у Луцьку орган монтували 5 місяців. У Львові до 1939 року колись було шість фабрик, які випускали органи. Зараз найбільше органів випускають у Німеччині. Свого часу довелося побувати на одній із них.

Пан Петро каже, що на цьому органі збереглася давня австрійська підставка для нот.



Цей інструмент повністю автентичний, всі основні частини органу та труби оригінальні, за винятком накладок клавіш другого мануалу ( клавіатури), інші ж клавіші першого мануалу зі слонової кістки.

– В цьому органі є дві клавіатури і ще одна ножна, – каже органіст. До кожного мануалу – до двох клавіатур і педалей є свої регістри. І всі регістри треба було переналаштувати. Загалом цей орган має 12 регістрів.

Щодо того, яка вартість органів загалом, майстер каже: не менше мільйона євро.



Довідка "МБ"

У чернівецькій Малій Базиліці це вже другий орган. До 1892 року був старий орган.

Марія Никирса у своїй праці "Чернівці. Документальний нарис з історії вулиць і площ" пише про другий орган:

"Для обстеження старого органу запросили Адальберта Гржималі, директора Чернівецького музичного товариства. Він зробив висновки, що інструмент технічно несправний. Римо-каталицька громада зібрала кошти для нового органу, який було спроєктовано майстром зі Львова Йоганном Слівінським. План органу зберігся в архівній справі".

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram