Стрільбою з лука Ліда займається вже майже 15 років із самого дитинства.

Спортсменка здобула путівку на ігри у складі жіночої команди зі стрільби з лука. Цим видом спорту Ліда займається вже майже 15 років із самого дитинства. Її чоловік Михайло Косташ – теж лучник, встановив молодіжний рекорд України на дистанції 30 метрів. Свекруха Лідії Січенікової – титулована лучниця Тетяна Мунтян, заслужена майстер спорту, дворазова чемпіонка світу зі стрільби з лука. Після нещодавніх тестових змагань у Токіо, у Ліди зараз відпустка. Майже весь час вона проводить із півторарічним сином Сашком. Каже, не хотіла би все життя займатися спортом, на перше місце все-таки ставить родину.





Головне – впевнено стріляти

Із чоловіком і дитиною лучниця живе в затишній однокімнатній квартирі в сучасному житловому комплексі. На одній із стін – десятки її з Михайлом нагород. А поруч із дитячими іграшками – валіза, де зберігається лук. Ліда каже, що жіночий лук трішки легший від чоловічого. А вартує він недешево – майже три тисячі доларів.



Допоки ми спілкуємося із Лідією, її чоловік робить каву. Він каже, що це дуже добре, що вони обоє спортсмени, бо краще розуміють одне одного.
– Ми завоювали ліцензію на Олімпіаду для жіночої команди, є три місця, – розповідає Лідія Січенікова. – Завоювали на Чемпіонаті світу у Голландії, ввійшли до чвертьфіналу. Я, Вероніка і Марченко зі Львова та Анастасія Павлова із Херсона. Ми троє поки що найсильніші в Україні. Але ніхто не знає, чи за рік не з’являться ще сильніші. Я була двічі на Олімпіаді: у 2012 в Лондоні і в 2016 в Ріо-де-Жанейро.
Спортсменка каже, з тих олімпіад винесла урок і зрозуміла, що головне –впевнено стріляти і не зважати ні на що.

– У 2012-му у нас був шанс отримати медаль, але ми були якось не готові… У 2016-му дуже погано кваліфікувалися. У команді дуже добре стріляли, просто одразу вийшли на дуже сильних суперниць… Фортуна відіграє велику роль у нашому спорті. Перед Олімпіадою-2016 ми були на високому рівні, виграли Чемпіонат Європи. Ми перебували у фурорі. А на Олімпіаді не те що розслабилися. Може, через те, що дуже хотіли медалі, старалися і … перестаралися. Так буває…

Ліда каже, що спорт дозволяє їй багато подорожувати. Нещодавно повернулася із Японії: у Токіо відбувалися тестові змагання, з’їхалися спортсмени з усього світу. Сама Олімпіада відбудеться через рік.

– У мене зараз відпочинок, бо ми тільки закінчили цей сезон. Поїхали на кілька змагань, здобули ліцензію. Побували у Токіо, аби побачити, де відбуватиметься Олімпіада, в яких умовах. З Києва летіли туди 15 годин. Всі 10 днів там тренувалися і змагалися. Один день нам виділили на прогулянку. Я була в Японії вперше, але ми жили на околиці і майже нічого не бачили. А коли отримали вихідний, поїхали у центр Токіо. Японія сподобалася, вулиці чисті, люди охайні. А сам центр – величезні будівлі, де багато магазинів, кафе – типовий мегаполіс. З осені почнеться підготовка до Олімпіади, будуть збори.



Якщо вся родина спортивна, тоді краще взаєморозуміння

Лучниця додає, що перед пологами і після них трохи втратила фізичну форму, в яку вже незабаром планує повернутися. Треба тренувати м’язи рук і спину, аби добре тримати лук:

– Треба мати хорошу фізичну форму завжди. Після пологів не займалася, і це зараз відчувається – фізична форма не та. Зараз за осінь-зиму треба покращити фізичну форму. Хочу відновити пробіжки і зарядку вдома. Те, що лучникам потрібно, – це віджимання і підтягування. Я відчувала брак сили на деяких змаганнях, може, десь не вистачило витривалості. Якщо їду на збори, то щодень тренуємося по 8 годин. Вдома – по 3-4 години. У Чернівцях немає де тренуватися, це велика проблема зі стрільбою з лука у місті. Зараз нам надали тимчасове місце – неподалік ФОК "Олімпія". Тут тренуються і спортсмени з молодіжної збірної.

Лідія розповідає, як зацікавилася стрільбою з лука:
– З 2005 року я почала займатися стрільбою з лука, у чернівецькій школі №27. Тренером був наш вчитель інформатики Віталій Гуменюк. Він нас заохотив: хто ходитиме на стрільбу з лука, матиме хороші оцінки. Щоб лук добре тримати, треба мати натреновані руки і спину. Точніше, ті м’язи, які виконують натягування. Лук допомогли купити спонсори. Свого часу місто та область теж виділяли мені кошти. Лук коштує майже 3 тисячі доларів, сама я можу купувати хіба що деталі.



Звісно, із чоловіком Ліду познайомив спорт:
– Ми познайомилися на тренуванні, я і Михайло були в одному клубі. Так, я знала, хто його мама. Тетяна Мунтян інколи приходила на тренування. Я захоплювалася нею, вона крута лучниця. Знаючи її добре, скажу, що вона трудоголік. Щоб досягти того, що у неї є, треба дуже багато над собою працювати. Зараз вона у США, тренує там спортсменів. У 2016 році вона хотіла їхати на Олімпіаду, високо трималася у рейтингу. Знаю, що й досі мріє потрапити на Олімпіаду.

Михайло Косташ додає:
– Нашому Сашкові півтора року, мама його ще не бачила, тільки через скайп. В Америці вона не лише тренує. Нещодавно виграла у змаганнях серед ветеранів. Загалом, якщо вся родина спортивна – тоді краще взаєморозуміння. На збори ми деколи їдемо всі: беремо з Лідою Сашка. Але якщо Ліда їде одна, мені не проблема залишитися із сином, я дуже люблю дітей.




Михайло ще додає, що вони з дружиною намагаються дотримуватися здорового харчування:
– Ми можемо на місяць відмовитися від цукру. Коли разом це робимо, це краще працює. Можемо відмовитися від жирної їжі.
Лідія зауважує, що зараз, на збори перед Олімпіадою, вже не дозволяють брати із собою дітей.
– Раніше дитина була з нами в номері. Якщо їдемо разом з чоловіком, то сиділи з малим по черзі. Деко
ли тренери допомагали доглядати за дитиною. Все життя я би не хотіла стріляти. Хотілося би бути із сім’єю, на спорт йде багато часу. Ось зараз майже три місяці не була вдома. І я втрачаю ті моменти, які має бачити кожна мама.


З досьє "МБ"

Лідія Січенікова – майстер спорту міжнародного класу зі стрільби з лука. Народилася у 1993 році у Чернівцях. Закінчила школу №27. Заочно закінчила ЧТЕІ КНТЕУ, отримала фах бухгалтера.
У 2009 році посіла 3-е місце на Чемпіонаті світу серед кадеток.
У 2013-му – 1-е місце у команді на Чемпіонаті світу.
Також захоплюється тенісом та волейболом.
З Михайлом Косташем одружилися у 2015 році, виховують сина Сашка.

Наталія Фещук
Фото автора

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram