Село майстрів і музикантів: на Буковині село відсвяткувало своє 660-річчя

Шипинцям, що на Кіцманщині, виповнилося 660 років.

Як повідомляє кореспондент molbuk.ua, тут відновили один із небагатьох на Буковині шкільних басейнів.



Минулої неділі, після церковного богослуження, сотні шипинчан прямували у сільський будинок культури.

Свято дня села запровадив Василь Нявчук, який вже десять років головує у Шипинцях. Наприкінці минулого року сільська громада приєдналася до Кіцманської ОТГ, що дає можливість залучати більше коштів на соціально-економічний розвиток. Та й до цього Шипинці відзначалися гарними дорогами, ремонтами в дитсадку, школі, будинку культури, амбулаторії.

За останні роки в розвиток села було вкладено понад 16 мільйонів гривень. Щороку Василь Нявчук публічно звітує перед односельчанами про зроблене й радиться про перспективи. Дякує за турботу про село всім, бо вважає, що тільки спільними зусиллями можна чогось добитися. Так було й цієї неділі.

Під час урочистостей пролунала цікава новина: на організацію роздільного збирання побутових відходів уряд виділив селу 1,2 мільйона гривень.

-Мені також особливо приємно, що нам вдалося відновити шкільний басейн, в якому нині займаються понад 500 дітей не лише з нашого села, - сказав Василь Нявчук. – Чотири роки він не діяв, але Київ виділив нам 4,8 мільйона гривень, з яких 2,8 мільйона ми використали на відновлення басейну. З виділених коштів 960 тисяч гривень пішло на ремонт малої зали будинку культури й заміни вікон, решту – на облаштування вуличного освітлення. Будемо робити й тротуари вулицею Лесі Українки протяжністю до одного кілометра. Роботи на перспективу вистачає. Приміром, маємо спортивну споруду, яку потрібно дозавершити зсередини. Хочемо, щоб тут займалися боксери й футболісти. Із нашого села вийшов чемпіон Європи з боксу Стрепан Грекул. Тобто статус спортивного села потрібно зберегти. Потрібно дообладнати й розширити сільський парк, який знаходиться біля будинку культури. Добре було б побудувати й більший дитсадок. Сподіваємося, що перебування в Кіцманській ОТГ це вдасться.

Святкування тривало до пізнього вечора. Перед шипинчанами співали й танцювали не лише самодіяльні артисти рідного села, але й гості з навколишніх сіл, зокрема, музиканти з Глиниці, Лужан та Мамаївців.

З історії села

Шипинці розташовані у місцевості з великою кількістю мочарів. У долинах після танення снігів чи великих дощів, води було стільки, що озерця зберігалися навіть влітку. Від палючого сонця водойми шипіли, від чого й пішла назва села.

В період неоліту тут розселялися племена трипільської культури, про що свідчать знайдені артефакти – мальована кераміка, людські та тваринні фігурки.
Також були знахідки з бронзової ( браслет, сокирка ) та римської ( монети ) доби.

Знана кількість артефактів стосуються Древньоруської та Галицько-Волинської держав, чимало з них знаходяться у різних музеях, зокрема, у Віденському природничому музеї. Про це село у 1937 році написав цікаву монографію відомий вчений і письменник Олег Кандиба-Ольжич "Шипинці – мистецтво та знаряддя неолітичного селища".

В період Галицько-Волинської держави тут зароджується територіальне утворення під назвою Шипинська земля. Вперше документально про неї згадує Ян Длугош в 1359 році у зв’язку з походом короля Казимира у Молдавію. Своїм розвитком Шипинська земля завдячує тому, що ця територія була віддалена від татарських кочовиків і нею пролягав торговельний шлях зі Львова до Сучави. В Шипинцях регулярно відбувалися великі ярмарки, на яких торгували худобою. Досі те місце називається торговицею.

З Шипинцями пов’язана ще одна легенда. За селом є мале озеро, що дістало назву “ Кругле болото “. Люди вірили, що воно бездонне. Казали, що там , де кругле болото, існувало село. У цьому селі мешкали розпусники, гуляли й забавлялися у місцевій корчмі навіть у пости. Через ці гріхи Бог пустив село під землю, а на цьому місці утворилося озеро “ Кругле болото “.

Нині в селі фрагментарно зберігся старий графський парк. У центрі Шипинців збереглася мурована тридільна церква Різдва, зведена на кошти місцевого поміщика Дмитра де Костіна у 1812 році. Фундатор храму та його родина поховані на церковному подвір’ї, де збереглося вісім старих хрестів. Церква типова для Буковини : безкупольна, з невисокою дзвіницею з барочним дахом над бабинцем. Дзвіниця значно молодша за церкву – з 2003 року. Дзвони походять з першої третини ХХ століття. В Першу світову війну старі дзвони шипинської церкви зняли, щоб відлити з них боєприпаси.

В румунські часи при церкві Різдва діяв аматорський чоловічий хор під керівництвом Ореста Масікевича, який зачаровував співом чернівчан.



Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram