Сьогодні, 12 квітня, відзначають Всесвітній день космонавтики. Першим та єдиним космонавтом України був наш земляк Леонід Каденюк, який уже відійшов у вічність.

З нагоди свята molbuk.ua публікує уривки інтерв'ю з легендарним космонавтом та його матір'ю, яке свого часу вони дали нашим журналістам.



Він дуже любив своє рідне село Клішківці на Хотинщині, де народився, пас корову з братами, грав у футбол на вигоні, ходив до школи. І завжди повертався сюди з далеких доріг, щоби обняти стареньку маму, напитися води з криниці, притулитися на обійсті до дуба, посадженого батьком.

"Для мене це найкраще місце – і не лише на землі, а й у Всесвіті, – розповідав Леонід Каденюк журналістові "МБ". – Найсвітліші спогади мого життя пов’язані з рідним селом. Коли приїжджаю сюди, згадую дитинство. Як пас корову з братами, ганяв м’яч на вигоні, навчався у школі. У саду ще є дерева, які я посадив. А цей горіх на подвір’ї посадив батько, коли спорудив хату. Він ріс разом із нами – його трьома синами. А потім старів разом із нами. Тут почуваюся не космонавтом чи Героєм України, а люблячим сином".

"Льоня був дуже добрий, то я хотіла, щоби він став лікарем, – казала мама космонавта Ніна Андріївна. – Але він мені сказав: "Ні, мамо, я буду льотчиком". Тоді саме полетів у космос Гагарін, і всі тільки про це й говорили. Після школи Льоня вступив до Чернігівського вищого авіаційного училища. І так добре вчився, що після закінчення його залишили, аби викладав і вчив хлопців літати. А потім Льоню вибрали з багатьох у загін космонавтів. І він поїхав до Москви у Зоряне містечко. Там ще закінчив авіаційний інститут. Він дуже багато літав – випробовував аж 63 нових літаки. Але про це я дізналася з газет, а він мені нічого не розповідав. Хоча про те, що летить у космос, все-таки повідомив. Потрібна була українська прописка, то син приїхав прописатися в село. Тоді й розповів мені, що його вибрали американці для польоту в космос. Я не була проти, бо він дуже цього хотів".

Леонід Каденюк запевняв, що під час польоту на космічному кораблі в нього з’явилося відчуття, ніби він уже побував тут раніше і знаходився у подібному стані невагомості.

"З космосу наша земля виглядає такою гарною, маленькою, беззахисною, а ми так недбало поводимося з нею, – розповідав. – Було страшенно цікаво. Хоча, звичайно, відчувалася прихована напруга, що може трапитися щось непередбачуване. Адже це все-таки космос, де швидкість корабля надзвичайно велика. Хоча я жодного разу не пошкодував, що займався такою небезпечною для життя справою. Навпаки, пишався цим. Стати першим космонавтом держави – дуже почесно. Але водночас це і велика відповідальність. Я взагалі дуже відповідальна людина. Мені пропонували роботу за кордоном. Але хіба з України поїдеш? Я міцно прив’язаний до цього місця і мами".

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram