Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем

31 жовтня
Апостола i євангелiста Луки
Мученика Марина
Преподобного Юлiана

Апостол і євангеліст Лука



Святий апостол і євангеліст Лука, народився в Антиохії Сирійській, апостол з 70-ти, сподвижник святого апостола Павла ( Фил. 1, 24; 2 Тим. 4,10), лікар з середовища просвічених греків. Почувши про Христа, Лука прибув в Палестину і тут гаряче сприйняв спасительне вчення від Самого Господа. В числі 70-ти учеників святий Лука був посланий Господом на першу проповідь про Царство Небесне ще при житті Спасителя на землі ( Лк. 10, 1-3). Після Воскресіння Господь Ісус Христос явився святим Луці і Клеопі, що йшли в Емаус.

Апостол Лука брав участь у другій місіонерській подорожі апостола Павла, і з тих пір вони були нерозлучні. Коли святого Павла залишили всі сотрудники, апостол Лука продовжував з ним ділити всі труднощі благовісницького подвигу ( 2 Тим. 4, 10). Після мученицької смерті первоверховних апостолів святий Лука залишив Рим і з проповіддю пройшов Ахайю, Лівію, Єгипет і Фіваїду. В місті Фіви він мученицьки закінчив земний шлях.

Передання присвоює йому написання перших ікон Божої Матері. " Благодать Рожденного Мною і Моя милість з цими іконами нехай буде",- сказала Пречиста Діва, побачивши ікони. Святий апостол Лука написав також ікони святих первоверховних апостолів Петра і Павла. Євангеліє написане ним в 62-63 роках в Римі, під керівництвом апостола Павла. Святий Лука в перших стихах( 1,3) чітко виразив ціль своєї праці: найбільш повно і в хронологічній послідовності описав по порядку все, що відомо християнам про Ісуса Христа і Його вчення, і тим самим дав тверде історичне обгрунтування християнського уповання ( 1, 4). Він ретельно досліджував факти, широко використовував усне передання Церкви і розповіді Самої Пречистої Діви Марії. ( 2, 19, 51).

В богословському смислі Євангеліє від Луки відрізняється найперше вченням про всезагальне спасіння, звершеного Господом Ісусом Христом, про велике значення євангельської проповіді. Святий апостол Лука написав також книгу Діянь святих апостолів в Римі в 62-63 роках. Книга Діянь є продовженням Четвероєвангелія, розповідає, про труди і подвиги святих апостолів після Вознесіння Спасителя. В центрі розповіді Апостольський Собор 51 року, як основна церковна подія, яка стала догматичною основою для відмежування християнства від іудейства і самостійного розповсюдження його в світі ( Діян. 15, 6-29). Богословським предметом книги Діянь є найперш Домобудівництвао Святого Духа, що здійснюється в заснованій Господом Ісусом Христом Церкві, від Вознесіння і П’ятдесятниці до Другого пришестя Христового.