У Чернівцях відкрили персональну виставку члена Національної спілки художників України Рудольфа Лекалова.

Як повідомляє molbuk.ua, митець організував виставку до свого 85-річчя.

Картини, графічні роботи, афіші, фото – це лише частина того, що створив митець за 65 років творчості.

Із Рудольфом Миколайовичем ми зустрілися у центрі культури "Вернісаж", де відбувалася його персональна виставка. У незмінному береті, він випромінював оптимізм і щирість. Привітати ювіляра прийшли друзі-художники, знайомі, прості чернівчани. Було багато квітів і добрих слів про його виняткову працьовитість, повагу людей.

– Я наче та стара верба, яка щоразу відновлюється, – жартував пан Рудольф. – Навіть зобразив себе у вигляді верби. Якось французи хотіли купити цю картину, але я її не продав. Підтримувати здоров’я допомагають трави, які сам збираю і лікуюся ними. Це, мабуть, вже 12 моя виставка. Не всі роботи вмістилися – частину довелося відвезти додому. Ніколи не рахував, скільки намалював картин. Якось написали, що п’ять тисяч. А я подумав: звідки вони знають, якщо я сам цього не знаю (сміється, – авт.). Хоча я багато працював із дитинства – з ранку до вечора. А бувало, що всю ніч малював. Досі ходжу з іншими художниками на планери.

"Я обійшов пішки майже всі села та Карпати. Відпустки проводив із друзями-художниками на Путильщині або Вижниччині, – пригадує. – Майстерні у мене не було. Малював усе на природі, причому за будь-якої погоди. Зимою розгрібали сніг, ставили навіси або великі парасолі, розкладали мольберти… Найбільше люблю малювати верби. Вони ніби притягують мене до себе. Зобразив ці дерева на сотнях картин. Мій друг, теж художник, Михайло Молдаван навіть назвав мене "вербовим художником". Але я малюю не гарні верби, а покалічені. Це безсмертне дерево: впаде і знову пускає коріння, знову росте. Ніби символ України. Портрети малював: Тараса Шевченка, Юрія Федьковича, Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Олеся Гончара, Ніни Матвієнко…".

Ще одне захоплення Рудольфа Лекалова – фотографування. "Всюди беру із собою фотоапарат, – запевнив чоловік. – Зробив тисячі знімків. На них – мої друзі, родина. А ще люблю збирати лікарські трави. Сушу їх, роблю різні настоянки. Лікую і себе, і своїх друзів та знайомих. До лікарів не звертався вже багато років. Не вживаю пігулок і не їм м’яса. Здебільшого споживаю фрукти, овочі, цибулю, часник, інколи сало. Почуття гумору теж допомагає продовжити вік. А ще треба у всьому знати міру, бо нічого із собою не забереш. І багато працювати. Тоді й жити будете довго".

Орест Криворучко, заслужений художник України:

– Ми з Рудольфом Миколайовичем – давні друзі. Колись працювали в одній бригаді у майстернях художнього фонду України. У неділю ходили разом на етюди за місто. Він, напевно, перемалював усі верби в Коровії. Я навіть жартував: "Рудольфе, коли ти йдеш по Коровії, то всі верби з тобою вітаються".
Василь Бабух, заслужений журналіст України:

– Рудольф Лекалов – єдиний майстер старого плакатного дизайну в Чернівцях. Це патріарх графіки. У газеті "Радянська Буковина", де ми працювали разом, він ретушував фото, які на той час були не дуже якісними. У нього є одна досить хороша риса – глибока людяність. На Буковині і в Чернівцях немає жодної людини, котра би сказала про нього погане слово. Він буквально випромінює доброту.



Довідка "МБ"

Рудольф Лекалов народився 20 жовтня 1933 року в Ленінградській області (Росія). Навчався у Ленінградському художньому училищі. Чотири роки служив у Радянській армії. Із 1955-го мешкав з дружиною у селі Рідківці Чернівецької області, де працював у школі й заочно здобував середню освіту. Закінчив факультет графіки Українського поліграфічного інституту імені І. Федорова. В Чернівцях працював у художній студії при Будинку народної творчості, художником торговельної реклами та виробничих художніх майстерень. Був художнім редактором видавничого відділу управління по пресі облвиконкому, головним художником газети "Радянська Буковина" і краєзнавчого музею. Член Національної спілки художників України. Лауреат премії ім. І. Бажанського.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram