Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем

25 жовтня
Преподобного Косми, єпископа Маюмського, творця канонiв
Мучениці Домніки
Святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського

Преподобний Косма, єпископ Маюмський, творець канонів



Преподобний Косма був родом з Єрусалиму, виховувався батьками преподобного Іоанна Дамаскина і разом з ним отримав прекрасну освіту. Коли преподобний Косма досяг повноліття, то вступив в один з палестинських монастирів, де прославився чернечими подвигами. Під час гоніння на святі ікони преподобний Косма разом з преподобним Іоанном став на захист Православ’я. Вони написали багато творів проти іконоборців. В 743 році Косма був поставлений на єпископа Маюмського. Упокоївся він в глибокій старості (+787р.), залишивши після себе багато канонів на святкові дні і трипіснці на чотири дні Страсного тижня.

Мучениці Домніки



Свята мучениця Домника постраждала за сповідання християнства в 286 році. Жила Домника у Килікійській області. Страшні муки перетерпіла мучениця за святу віру. За наказом правителя Лісія її довго били, палили вогнем. Всі катування, свята Домника була кинута в темницю, де й упокоїлась.

Святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського



У житії цього угодника Божого, який вважається засновником капеланського служіння і покровителем військових священиків, зазначено, що народився 317 р. в сім’ї легіонера Римської імперії. У 15 літ теж став воїном, дивуючи оточуючих доброчестям і благодійністю.

Зимою 338 р. Мартин віддав жебраку, аби той зігрівся, половину свого плаща, що називали "капою". Після цього уві сні побачив Ісуса Христа у своєму плащі, Який промовив до ангелів: "Дивіться, мене Мартин-катехумен одягнув!" (катехумен, або оголошений, – людина, яка готується прийняти Хрещення). Тому друга частина плаща-капи стала реліквією у війську, було створено похідний храм – капелу, а священик, який служив у ньому, став називатися капеланом.

У XVIII ст. ухвалили рішення про залучення духовенства до військової служби, але без зброї та без безпосередньої участі в бойових діях. Правовий статус капеланів закріплювали у внутрішньодержавних та міжнародних актах, а самі душпастирі задіювалися у багатьох арміях світу.