25 жовтня
Преподобного Косми, єпископа Маюмського, творця канонiв
Мучениці Домніки
Святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського

Преподобний Косма, єпископ Маюмський, творець канонів



Преподобний Косма був родом з Єрусалиму, виховувався батьками преподобного Іоанна Дамаскина і разом з ним отримав прекрасну освіту. Коли преподобний Косма досяг повноліття, то вступив в один з палестинських монастирів, де прославився чернечими подвигами. Під час гоніння на святі ікони преподобний Косма разом з преподобним Іоанном став на захист Православ’я. Вони написали багато творів проти іконоборців. В 743 році Косма був поставлений на єпископа Маюмського. Упокоївся він в глибокій старості (+787р.), залишивши після себе багато канонів на святкові дні і трипіснці на чотири дні Страсного тижня.

Мучениці Домніки



Свята мучениця Домника постраждала за сповідання християнства в 286 році. Жила Домника у Килікійській області. Страшні муки перетерпіла мучениця за святу віру. За наказом правителя Лісія її довго били, палили вогнем. Всі катування, свята Домника була кинута в темницю, де й упокоїлась.

Святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського



У житії цього угодника Божого, який вважається засновником капеланського служіння і покровителем військових священиків, зазначено, що народився 317 р. в сім’ї легіонера Римської імперії. У 15 літ теж став воїном, дивуючи оточуючих доброчестям і благодійністю.

Зимою 338 р. Мартин віддав жебраку, аби той зігрівся, половину свого плаща, що називали "капою". Після цього уві сні побачив Ісуса Христа у своєму плащі, Який промовив до ангелів: "Дивіться, мене Мартин-катехумен одягнув!" (катехумен, або оголошений, – людина, яка готується прийняти Хрещення). Тому друга частина плаща-капи стала реліквією у війську, було створено похідний храм – капелу, а священик, який служив у ньому, став називатися капеланом.

У XVIII ст. ухвалили рішення про залучення духовенства до військової служби, але без зброї та без безпосередньої участі в бойових діях. Правовий статус капеланів закріплювали у внутрішньодержавних та міжнародних актах, а самі душпастирі задіювалися у багатьох арміях світу.