22 жовтня
Апостола Якова Алфеєва
Преподобних Андроніка та дружини його Афанасiї
Праведного Авраама, праотця, i племiнника його Лота (2000 до Р.Х.)
Корсунської iкони Божої Матерi

Святий Апостол Яків Алфеєв



Святий Яків Алфеєв - апостол від 12-ти, брат святого євангеліста Матфея. Після Зішестя Святого Духа апостол Яків Алфеєв здійснив місіонерську подорож разом з апостолом Андрієм Первозванним, проповідуючи в Іудеї, Едесі, Газі, Єлевферополі, навернувши багатьох на шлях спасіння. В єгипетському місті Острацині святий Яків мученицьки завершив свої апостольскі подвиги хресною смертю.


Преподобний Андроник і дружина його Афанасія

Преподобний Андроник і дружина його Афанасія жили в Антіохії в V ст. Святий Андроник був ремісником. Свій заобіток він ділив на три частини, одну частину давав на церкву, іншу - бідним, а третю залишав для своєї сім’ї. Коли Господь взяв у Андроника і Афанасії сина і дочку, благочестиве подружжя вирішило повністю присвятити своє життя Богу, допомагаючи бідним і хворим. Незабаром подружжя вирушило в Александрію, і Андроник вступив до скита, а свята Афанасія – в жіночий Тавенісіотський монастир.

Через 12 років подвижницького життя преподобний Андроник пішов до Єрусалиму на поклоніння святим місцям. Йому зустрівся дорогою-інок Афанасій. Це була Афанасія, яка, передбачаючи небезпечність подорожі, перевдягнулась на чоловіка. Вони не впізнали один одного, тому що тривалі подвиги змінили їхній вигляд. Повернувшись з Єрусалиму, ці два ченця оселились в одній келії і багато років подвизались в безмовності. Після кончини преподобної Афанасії залишилась записка, яка відкривала її таємницю. В скорому часі упокоївся і преподобний Андроник.

Праведного Авраама, праотця, i племiнника його Лота (2000 до Р.Х.)



Після змішування Богом мов у Вавилоні люди, розділившись на багато народів, забули істинного Бога і стали поклонятися ідолам. Тоді Господь сказав до Аврама: "Вийди із землі твоєї. З тебе вийде великий народ, і Я благословлю тебе, і звеличу ім'я твоє". З вірою і покорою прийнявши повеління Боже, Аврам вийшов з Ура Халдейського і зі своєю дружиною Сарою і племінником Лотом оселився в землі Ханаанській. Незабаром Лот відокремився від Аврама, але місто, де він оселився, було захоплене ворогами, і Лот потрапив у полон. Аврам озброїв своїх рабів, розбив їх і звільнив Лота. Коли Аврам повертався з перемогою, назустріч йому вийшли царі. Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога Всевышняго, виніс хліб і вино і благословив Аврама. Сам Господь був з Аврамом і уклав з ним завіт, сказавши: "Подивися на небо і порахуй зірки, якщо тільки можеш, стільки в тебе буде нащадків". Коли Авраму виповнилося 99 років, Господь з'явився йому і сказав: "Я - Бог Всемогутній; ходи перед Лицем Моїм, і будь непорочний: і Я поставлю завіт Мій з тобою і дам тобі численне потомство. Тепер ти не будеш називатися Аврамом, але нехай буде тобі ім'я Авраам; бо Я зроблю тебе батьком багатьох народів. Дружині ж твоїй хай буде ім'я Сарра. І народить тобі сина, і ім'я йому буде Ісаак". Біля діброви Мамре, де оселився Авраам, йому з'явився Господь під виглядом трьох мандрівників, прообраз Пресвятої Трійці. Прийнявши з почестями і щедро пригостивши гостей, Авраам знайшов благовоління Боже. Один з гостей сказав: "На наступний рік, коли я знову в цей час буду в тебе, у дружини твоєї буде син". Було відкрито Авраамові і про намір Господа погубити жителів міст Содому і Гоморри, які загрузли в гріхах. Авраам виклопотав позбавлення від кари своєму племінниу Лоту, який жив праведним життям у Содомі. У будинок Лота прийшли два Ангели у вигляді мандрівників. Содомляни стали вимагати видачі їх. Тоді Ангели вразили содомлян сліпотою, а Лоту і його родичам звеліли йти з міста в гори. "Рятуй свою душу, не оглядайся назад", - сказали вони. Після їхньго відходу Содом і Гоморра були вражені вогнем і сіркою з неба, і вся країна та перетворилася в солоне озеро, сьогодні Мертве море. Дружина Лота не виконала веління Ангела. Обернувшись назад, вона перетворилася в соляний стовп. Коли Авраамові виповнилося сто років, Сара народила йому сина Ісаака. Тоді Авраам наказав своїй служниці Агарі, від якої в нього був син Ісмаіл, покинути будинок. Люблячи Авраама, Господь зробив від Ісмаїла численні аравійські народи. І ось після багатьох років життя Господь посилає Авраамові останнє випробування, яке перевершує сили звичайної людини. В ипробовуючи віру Авраама, Бог сказав йому: "Візьми сина твого єдиного, якого ти любиш, Ісаака, і піди в землю Моріа і там принеси його в жертву на одній із тих гір, яку Я тобі покажу". Незважаючи на великий сум, Авраам послухався волі Господньої і прийшов із сином на гору Моріа. Він розклав багаття. І сказав Ісак до Авраама: "Батько мій! Ось вогонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення?" Авраам відповів: "Бог нагледить ягня Собі, сину мій". Зв'язавши Ісаака, Авраам поклав його на жертівник, і, взявши ніж, простягнув свою руку, щоб заколоти його. Але в цей момент він почув голос Божий: "Авраам! Не піднімай руки на отрока, бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога, і не пожалів сина свого єдиного, для Мене". Авраам розв'язав Ісака, і, побачивши барана, який заплутався в кущах, приніс його в жертву. Через кілька років померла Сарра, і Авраам вступив у новий шлюб з Хеттурою, від якої мав ще шістьох синів. Проживши сто сімдесят п'ять років, Авраам мирно віддав дух свій Господу Богу. Від нього, як родоначальника народу Юдейського, народився Сам Христос, і всі істинно віруючі в Христа називаються синами Авраама.

Корсунської iкони Божої Матерi



В Ефесі зберігалася ікона Божої Матері, яка була написана святим євангелістом Лукою. У 988 році, 9 жовтня, список цієї ікони був принесений з Корсуня, сучасний Херсонес, у Київ святим рівноапостольним князем Володимиром і отримав назву Корсунської ікони. Пізніше ця ікона була перенесена до Новгорода, а звідти - у Москву, у Кремлівський Успенський собор. Інший подібний образ Божої Матері був принесений з Греції в Росію в 1162 році преподобною Євфросинією Полоцькою. Свята Єфросинія заснувала в Полоцьку Спаську обитель. Коли вона дізналася, що в Греції є ікони, написані євангелістом Лукою, то відправила багаті дари грецькому імператорові та патріарху з проханням надіслати цю ікону. Святий образ був відправлений на Русь з Ефесу. Ікону везли через Корсунь, і на прохання мешканців цього міста вона пробула там близько року, отримавши назву Корсунської. У 1239 році дочка Полоцького князя Брячислава, Олександра, виходячи заміж за святого благовірного князя Олександра Невського, забрала цю ікону в місто Торопець.