Яке сьогодні свято відзначають за церковним календарем

20 жовтня
Преподобного Сергiя Послушного, Печерського, в Ближнiх печерах Мучениці Пелагеї Тарсiйської
Мучеників Сергiя i Вакха
Псково-Печерської iкони Божої Матерi “Розчулення”

Преподобний Сергій Послушний, Києво-Печерський

Преподобний Сергій Послушний належить до великого сонму преподобних отців Києво-Печерських, невтомних молитвеників і небесних покровителів Української землі. Незліченний полк преподобних Печерських своїм благочестивим житієм і великими подвигами прославили нашу рідну землю, зробили Печерську обитель вогнеподібним стовпом і світлоносним сонцем благодаті Божої, якою просвітлюється кожний хто приходить на це святе місце.
Преподобний Сергій жив у ХІІІ ст. З якої родини походив і де народився невідомо. Знаємо, що бажаючи відкинути мирську суєту і присвятити своє життя Богові преподобний прийшов до Печерської обителі і був зарахований до числа братії. Святий вирізнявся з-поміж інших ченців великою побожністю, смиренням і послухом. Він був великим посником і слухняно виконував всі покладені на нього послухи. За таку слухняність преподобного Сергія почали називати Послушним. Завершивши біг свого благочестивого житія преподобний відійшов до Господа. Його нетлінні мощі спочивають у Ближніх печерах славної Києво-Печерської Лаври. В Акафісті всім преподобним Печерським цей угодник Божий прославляється такими словами: " Радуйся, Сергію, послуху прехвальний любителю".

Святі мученики Сергій і Вакх



Святих мучеників Сергія і Вакха імператор Максиміан ( 284-305 рр.) призначив на високі посади у війську, не знаючи про те, що вони християни. Недоброзичливці донесли Максиміану, що два його воєнноначальника не шанують язичницьких богів, а це вважалось державним злочином.
Імператор, бажаючи переконатися у правдивості доносу, наказав Сергію і Вакху принести жертву ідолам, але вони відповіли, що шанують Бога Єдиного і тільки Йому поклоняються.

Максиміан наказав зняти з мучеників знаки їх воїнського сану, одягти в жіночий одяг і водити з залізними обручами на шиї, для глузування народного. Потім знову закликав Сергія і Вакха до себе і дружньо радив не спокушатися християнськими байками і навернутися до римських богів. Але святі були непохитні. Тоді імператор звелів відіслати їх до правителя Східної частини Сірії Антіоха, лютого ненависника християн. Антіох отримав цю посаду за допомогою Сергія і Вакха. " Отці і благодійники мої будьте милостиві не тільки до себе, але й до мене: я не хотів би піддавати вас мукам". Святі відповіли, що для них життя – Христос, а смерть за Нього – придбання. Розгніваний Антіох наказав бити Вакха бичами без милосердя, і святий мученик відійшов до Господа. Сергія взули в залізні чоботи з набитими в них цвяхами і відвели на суд в інше місто, де він був усічений мечем ( приблизно 300 р.).

Псково-Печерська ікона Божої Матері "Розчулення" (1524)



Псково-Печерська ікона Божої Матері "Розчулення" була написана ієромонахом Арсенієм за зразком Володимирської ікони Пресвятої Богородиці. Образ, написаний "так, як личить і як належить по відношенню до Бога - добрими і чесними фарбами ретельно", був принесений в Печерську обитель у часі ігуменства преподобного Корнилія псковськими купцями Василем і Феодором близько 1521 року.

Особливо прославилася ікона в 1524 році численними чудовими зціленнями, свідками яких стали жителі Пскова та Великого Новгорода. Стародавній літопис обителі свідчить: "Не тільки православним подає Богоматір зцілення, а й іновірних, тобто латинянам з німецької землі, які приходили з вірою до Пречистої Богородиці та до чудотворного образу Її, подала зцілення".

На згадку чудесного порятунку міста Пскова від облоги військ польського короля Стефана Баторія в 1581 році, за царя Феодора Івановича святий образ був прикрашений перлами і камінням - алмазами, смарагдами, сапфірами та аметистами.

За кілька днів до облоги Пскова поляками Пресвята Богородиця чудово з'явилася благочестивому старцеві Дорофею, попередила його відносно майбутнього лиха, пояснивши причину нещастя, що спіткало людей за їхні гріхи і вказавши шляхи виходу з нього. Тоді архієпископом був викликаний ігумен Псково-Печерського монастиря Тихон з Печерськими іконами "Успіння" і "Розчулення", щоб здійснювати молебні на місцях, зазначених самою Богородицею під час Свого явлення. Ворог, протягом п'яти місяців тридцять разів штурмувавши Псковський кремль, відступив, так і не захопивши міста.

На спомин цієї події чудотворну ікону Божої Матері "Розчулення" щорічно в сьому неділю по Великодню носили хресним ходом із Псково-Печерського монастиря до Псковської святої і великої соборної апостольської церкви Пресвятої і Животворящої Нероздільної Трійці - щоб не забували прийдешні покоління перемогу над ворогом, завдяки тій чудотворній іконі, - у граді Пскові ".

З давніх часів Псково-Печерський монастир славиться хресними ходами. У монастирському літописі є навіть окрема глава: "Ухвала про чини і звичаї - як ходити з іконами Пречистої Богородиці та з чесними хрестами з Печерської обителі на град Псков", написаний з приводу встановлення хресної ходи в сьому неділю по Великодню, який відбувався щорічно із 1601 по 1918 рік. У 1997 році традиція цього хресного ходу була відновлена, тільки тепер ікону носять всередині обителі - з Успенського в Михайлівський храм і назад. Такий же хресний хід чиниться і восени, 7 / 20 жовтня, на святкування Псково-Печерської ікони Пресвятої Богородиці "Розчулення".

24 липня 2000 року, в свято святої рівноапостольної княгині Ольги чудотворний образ Божої Матері знову був принесений у Псков для участі у святковій хресній ході стародавнього міста.

Нині в головному приділі Успенського собору монастиря перебувають два шанованих списки з чудотворної Псково-Печерської ікони Божої Матері "Розчулення".

Святкування іконі "Розчулення" 20 жовтня встановлено в пам'ять позбавлення Пскова від нашестя французьких військ в 1812 році. Також святкування чудотворної ікони здійснюються 21 травня, 23 червня і 26 серпня.