«Було складно»: як на Буковині навчаються діти з особливими потребами на рівні з іншими - фото

Нова українська школа дала старт з 1 вересня, а разом із нею – інклюзивне навчання – включення дітей з особливими потребами у навчання разом із іншими.

Кореспондент molbuk.ua побувала у Мамаївському ЗНЗ №2, Кіцманського району.

У школі навчається 468 учнів, із них – п’ять на інклюзивні формі, а ще троє – на індивідуальній.

"Інклюзивну форму навчання ми ввели ще п’ять років тому одні із перших. Спочатку, було складно, хвилювалися, бо не знали як працювати з особливими дітками, але спробували, – говорить директор Світлана Онищук. – У всіх них різні діагнози: затримка психологічного розвитку, порушення мови і слуху. Педагоги намагаються знайти до кожного з них підхід".

"Допомагали нам на початках і фахівці з Італії. Вони розповідали, як у них відбувається інклюзивне навчання, ділилися досвідом психологи, логопеди. Вчителі відвідували центри у Чернівцях. На мою думку, урок проходить звично для решти, але учням з особливими потребами потрібно більше допомоги. Та найбільше боялися, як їх сприймуть однолітки , але тепер розумію, що діти зовсім не дивляться на дітей з особливими потребами як на "інших" чи "не таких як вони". Навпаки, всі дружно граються на перерві, допомагають на уроках", – стверджує С. Онищук.

Пролунав шкільний дзвінок. У 1-А класі – кольорові парти і зона відпочинку. "Ми облаштували її, щоб вони на перерві змогли тут гратися. Зараз їм важко ще звикнути до шкільного ритму, тому намагаємося зробити так, щоб діти почувалися як вдома", – розповідає директор.



Тут навчається Богдан Незвиський за програмою для дітей з важкими мовними вадами. Поруч сидять однокласник та асистент вчителя.



"Богданчик, дуже здібний учень, миттєво засвоює інформацію, яку подає вчитель на уроці. Асистент вчителя пишається його успіхами", – стверджує Світлана Онищук.



"Хвилювалася, коли віддала сина до школи, але знаю, що все буде добре. Після уроків Богдан розповідає мені як минув у нього день, що вивчив сьогодні. Зі слів сина зрозуміла, що від навчання він у захваті. Асистент вчителя допомагає йому, навіть можу й передзвонити і запитати поради. Не було бар’єрів у спілкуванні й з однокласниками", – говорить мама Богданчика Людмила Незвиська.

У 3-А учні вчаться розв’язувати рівняння. На першій парті сидить Віктор Онищук. У хлопчика вада слуху. Він вчиться, як і решту однокласників, за звичайною програмою. На дошці хлопчик без зайвих підказок розв’язує рівняння. Поряд – асистент вчителя, яка підказує щось, не заважаючи іншим.





"Люблю ходити до школи. Найбільше мені подобаються уроки математики та трудового навчання. Дружу з усіма однокласниками", – говорить Вітя.
"Хлопчикові так зробили операцію, що слуховий апарат прикріпили на потилиці. Коли він ненароком відчіпляється, однокласники допомагають йому. Кажуть:
"Вітю, почекай", – розповідає директор.

Мама Віктора, Ірина, пишається досягненнями сина: "Без сумніву, дослухалась до порад педагогів і не боялась віддавати сина у школу. У першому класі діти запитали вчительку, що це у нього прикріплене до голови, вона ж пояснила, що без цього апарату Вітя погано чує".

"Вітя добре вчиться і дуже здібний учень. Якщо він не почує чогось, чи не зрозуміє інформацію, я допоможу йому. Головне, чітко все пояснити. Я вже звикла працювати з Вітьою", – говорить Інна Микулинська, асистент вчителя.

Учениця Кароліна Леник була першою з тих дітей, які почали навчатися на інклюзивні формі навчання. Дівчинка навчається за програмою для дітей з вадами розумового розвитку. На уроці математики, на який завітала, побачила, що сидить вона поряд з іншими. Дівчинці допомагає асистент, підказує. Вона уважно дивиться на дошку і звіряє все з тим, що написала вчителька.





"Діти розуміють, що Кароліні важко ходити по сходах, адже у неї ДЦП. Згуртовано допомагають. На перерві кажуть іншим: "Почекайте, йде Кароліна! Обережно, не штовхніть її!", – розповідає Світлана Онищук.

У 3-Б класі навчається Влад Каплун із діагнозом – затримка психологічного розвитку. Коли намагалась щось розпитати хлопчика, він засоромився. Та далі розповів, що йому подобається урок математики і що часто його до школи приводить бабуся: "Вмію вже рахувати до тринадцяти і скоро вивчу і табличку множення. А ще мені подобається урок фізкультури, бо люблю спорт".



"Із Владиком працюю нещодавно, тільки другий тиждень. Йому легко дається математика, а важче – письмо і читання. Він дуже здібний. На уроках, коли почує нову інформацію, може і перепитати чи додати своє", – стверджує Наталія Курик, асистент.

"Ми навчаємось щодня, як працювати з ними і раді, що у свій час не побоялися і ввели інклюзивне навчання. Діти з особливими потребами нічим не відрізняються від інших, просто потребують трішки більше нашої допомоги і розуміння", – додає директор Мамаївської школи №2.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram