До Дня Незалежності України 24 канал підготував спецпроект про наймальовничіші куточки кожного регіону нашої країни.
До вашої уваги – сім найцікавіших місць Чернівецької області, які захоплюють колоритом і ваблять чарівністю, пише molbuk.ua.
Чернівці – перлина Буковини, яка милує око та манить до себе туристів. Місто прославилось своєю історією, архітектурою, розкішними храмами, старовинними площами, затишними вуличками, неповторним контрастом старого центру і районів новобудов.
Справжньою окрасою Чернівців безперечно є головний корпус Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, що раніше виконував функцію резиденції митрополитів Буковини і Далматії, яка тоді, як Галичина чи Закарпаття, входила до складу Австро-Угорської імперії.
Будівля споруджена наприкінці XIX століття за проектом архітектора Йосефа Главка завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. Вона складається з трьох корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерії.
Резиденція включена в список об'єктів всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО і вражає багатством оформлення, в якому поєднуються готичні, візантійські, східні та інші мотиви.
Навколо університету велично розкинувся дендропарк площею 5 гектарів. Він є чудовим зразком садово-паркового мистецтва й служить місцем для відпочинку. Серед численних дерев та кущів можна побачити кілька басейнів з фонтанами, скульптури та грот.
Гуляючи мальовничими Чернівцями, варто пройтися вулицею Ольги Кобилянської, що є головною пішохідною вулицею Буковини. Вона розташована у самому центрі міста і переповнена крамницями, затишними кав’ярнями, ресторанами, сувенірними лавками. Мешканці міста розповідають, що колись вулицю Кобилянську підмітали букетами троянд і навіть забороняли сюди ходити у брудному взутті. А поки все місто спало, двірники мили бруківку милом.
У Чернівцях обов’язково треба побувати на площі Пресвятої Марії. Саме там розташована Турецька криниця – найстаріший колодязь в місті, історична пам'ятка, що збереглася з часів входження Буковини до Османської імперії.
Із криницею пов'язана романтична легенда про невзаємне кохання турецького паші до простої української дівчини. Як розповідають містяни, паша запропонував дівчині стати однією із його дружин, а та йому відмовила. Тоді турецький вельможа, обурений такою непокорою, заборонив жителям Чернівців брати воду з колодязя, що була на той час єдиним у центральній частині міста. Одного дня красуня все ж прийшла по воду, і тоді паша вирішив викрасти її. Коли ж дівчина здогадалась про його намір, відразу кинулась у криницю і втопилася.
Окрім легендарної криниці, на площі побудований фонтан, храм Успіння Марії, Турецький міст та великий квітковий годинник.
На околиці Чернівців можна відвідати скансен – музей народної архітектури і побуту під відкритим небом. На його території відтворено всі особливості краю та є понад 35 будівель ХІХ – початку ХХ сторіччя із двох регіональних зон – Хотинщини та Західного Подністров’я.
Тут можна побачити старовинну церкву, корчму, хату-землянку селянина; порівняти садиби бідняка, середняка та заможного селянина; подивитися на старовинну глиняну піч тощо. У хатах показано інтер’єр, одяг та предмети побуту селян. Особливо музей пишається вітряками початку ХХ сторіччя, які були характерні лише для Буковини.
За вхід у скансен доведеться заплатити 20 гривень, проте по понеділках музей зачинений.
Найвідоміша після Чернівецького університету пам’ятка Чернівецької області – Хотинська фортеця. Вона розташована у старовинному буковинському місті Хотин, могутня та добре збережена до нашого часу.
Хотинська фортеця, збудована в XIII столітті за наказом князя Данила Галицького на місці старих укріплень, стала одним з найбільш потужних укріплень Східної Європи. Вона складається з чотирьох оборонних ввізних веж, палацу, казарм і церкви, а з її мурів відкривається панорама Дністра.
До 1000-річчя фортеці проведена реставрація. У корпусі казарм відкриті музейні експозиції: історія артилерії, облогові знаряддя, нумізматика, картинна галерея. На території працює сувенірна крамниця.
Буковинські водоспади – це сім водоспадів різної потужності та висоти, що розташовані на гірській річці Смугарів поруч один до одного.
Нижній водоспад каскаду розташований в межах села Розтоки. До найбільш великого і красивого водоспаду Великий Гук (18 метрів) потрібно йти 2,5 кілометри через ущелину уздовж потоку. На підході до нього можна побачити водоспад Ковбер (3,5 метра), Сич (10,5 метра), Нижній Гук (9 метрів), Ворота (3,5 метра) і Середній Гук (10,5 метра), Верхній Гук (5 метрів).
Буковинські водоспади є ландшафтним заказником місцевого значення в Покутсько-Буковинських Карпатах, у межах Путильського району Чернівецької області. Мають також іншу назву – Смугарські водоспади.
Неймовірної краси село Хрещатик розташоване на межі Тернопільської та Чернівецької областей. Саме тут, на високому та крутому березі річки Дністер розташований оглядовий майданчик, з якого відкриється надзвичайна панорама на село Заліщики, що вже у Тернопільській області.
Також село славиться святим джерелом, над яким в ніч перед святом Івана Богослова з’являється сяйво. У XVII столітті тут був побудований Хрещатицький монастир, для якого згодом була збудована церква і каплиця.
У Карпатах Чернівецької області розкинувся один з найкрасивіших парків України, що вражає ландшафтним розмаїттям - Вижницький національний природний парк.
Тут можна зустріти стрімкі схили, мальовничі скелі, водоспади, ущелини і дрімучі ліси. Парк є чудовим місцем для відпочинку на природі та славиться своїми мінеральними джерелами. Окрім того, на його території ростуть десятки унікальних та рідкісних рослин та водяться тварини, що занесені до Червоної книги України.
Адміністрація Вижницького парку розміщена в селищі Берегомет і організовує для відвідувачів парку піші походи екологічними стежками, тривалістю від 2 до 8 годин, або автобусний маршрут з Чернівців.
Частиною парку є заповідне урочище "Лужки". Тут можна побачити незвичайні скелі з вертикальним відшаруванням порід, водоспади на річці Виженці і її притоках. Окрім того, у заказнику є лікувальне джерело сульфатної мінеральної води "Лужки".
У Новоселицькому районі Чернівеччини розташована третя за довжиною у світі гіпсова печера – Попелюшка. Довжина її розвіданих ходів – 91 045 метрів. Зауважимо, печера досі не пройдена до кінця і щороку дослідники відкривають нові проходи і тунелі.
Головний вхід у підземне царство розташований на території Молдови, але більша його частина – на українській території. У печері є й затоплені частини. Загалом, вона вирізняється аномально великими розмірами підземних галерей, майже невичерпними запасами спелеоресурсів, унікальними вторинними мінеральними відкладами і утвореннями.
У печеру Попелюшка водять невеликі групи туристів, проте лише у супроводі екскурсоводів. Фахівці радять їхати сюди саме влітку та мати з собою спеціальне обладнання, одяг та взуття, адже проходження по маршруту займає 14-15 годин.
Скеля "Кам’яна Багачка" або "Закам’яніла Багачка" славить село Усть-Путила Путильського району Чернівецької області. Вона являє собою геологічне утворення пірамідальної форми, висотою 30 метрів, шириною в основі 12 метрів. Скала, схожа на постать людини, а точніше жінки, утворилась з пісковиків у результаті вітрової ерозії.
Через таку незвичайну форму "Кам’яної Багачки" місцеві жителі давним-давно склали легенду. Її суть полягає в тому, що якась дуже багата жінка, пошкодувавши грошей для бідних селян, які помирають від голоду, перетворилася на камінь через власну жадібність.
Ще одна назва скелі – "Єпископ", адже вона ніби тримає на голові єпископську корону.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
