Чернівецька міська рада пропонує мешканцям міста долучитися до громадського обговорення з питання перейменування вулиці Паризької Комуни на вулицю Андрія Кушніренка.
Як повідомляє прес-служба міської ради, громадське обговорення відбувається відповідно до Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам’ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях, затвердженого рішенням міської ради від 29.08.2013 року № 950 "Про затвердження Положення про найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, мостів, встановлення пам’ятних знаків і меморіальних дошок в м. Чернівцях та визнання такими, що втратили чинність, рішень виконавчого комітету міської ради з цього питання" та пропозицій міської топонімічної комісії.
Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у термін до30 вересня2018 року включно. Анонімні пропозиції (зауваження) не розглядаються. Пропозиції (зауваження) слід надсилати на електронну адресу Чернівецької міської ради document@rada.cv.ua або у письмовій формі на адресу: м. Чернівці, 58002 Центральна площа,1.
Довідка. Андрій Миколайович Кушніренко (17 жовтня 1933, с. Великі Загайці Шумського району Тернопільської області — 11 січня 2013, м. Чернівці) — відомий хоровий диригент, композитор, фольклорист, педагог, громадсько-культурний діяч, народний артист України, заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка та Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, Почесний громадянин Чернівців.
В 2000 році на Алеї зірок встановлено пам’ятний знак Андрію Миколайовичу Кушніренку, а у вересні 2003 рокуйому було присвоєно звання Почесного громадянина міста Чернівців.
Своєю творчою діяльністю збагатив скарбницю української хорової культури самобутніми обробками народних пісень та різножанровими музичними творами, виробив виконавський почерк, що забезпечив високий професійний рівень Державного заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю України, який незмінно очолював упродовж 50 років.
Твори з різних концертних програм ансамблю записано на десяти грамплатівках фірми "Мелодія", їх і сьогодні можна почути у шести кіно-телефільмах. Зроблено також і численні записи музичних творів на телебаченні та радіо, а виступи його улюбленого колективу, як і раніше, проходять з великим успіхом як в Україні, так і за кордоном.
У практичній роботі з хором А. Кушніренко культивував академічну манеру співу, яка формувалася на основі народних виконавських хорових традицій і творчості українських композиторів-класиків М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка, О. Кошиця та ін. У композиторській творчості наслідував і пропагував кращі традиції хорового мистецтва М. Вериківського, П. Козицького, С. Людкевича.
До творчого доробку митця належать: одноактна опера "Буковинська весна", кантата "Молюсь за тебе, Україно!"; вокально-хореографічні композиції "Щедрий вечір, добрий вечір", "Весна-красна", "Весільний обряд", "Обжинки", "Зелен край наш, Буковино"; записи понад тисячі українських народних пісень та інструментальних мелодій; численні обробки для хору і оркестру, музика до танців. А. Кушніренко був упорядником, редактором та співавтором ряду музичних збірок: "Українські візерунки", "Співає Буковина", "Буковинський розмай", "Українські народні пісні в обробці Андрія Кушніренка", "Хорові твори Сидора Воробкевича", "Веселкові передзвони", "Співає "Резонанс"" та автором наукових розвідок.
Професор А. Кушніренко підготував цілу плеяду висококваліфікованих фахівців з хорового мистецтва на очолюваній ним кафедрі музики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
