26 липня за церковним календарем - собор архангела Гавриїла

26 липня
Собор архангела Гавриїла
Преподобного Стефана Саваїта
Святителя Юліана, єпископа Кеноманійського
Мучеників Серапіона, Маркіяна

Собор архангела Гавриїла



Собор Архангела Гавриїла святкується православною церквою двічі на рік - на наступний день після Благовіщення (8 квітня) та 26 липня.

Архангел Гавриїл був обраний Господом для того, щоб благовістити Діві Марії, а з Нею і всім людям велику радість про Втілення Сина Божого. Тому на наступний день після Благовіщення, прославивши Пречисту Діву, дякують Господу і шанують Його посланника Архангела Гавриїла. А приводом до встановлення другого дня святкування (26 липня), як вважається, послужила дата освячення в ХVII столітті в Константинополі храму, спорудженого в ім'я святого Архистратига.

Ім'я Гавриїл означає "кріпость Божа" або "Божа твердиня". На іконах Архангел Гавриїл зображується з райського гілкою, принесеною ним Діві Марії, або із засвіченим ліхтарем у правій і дзеркалом в лівій руці.

У ці дні згадуються всі явлення Архангела Гавриїла: він надихав Мойсея при написанні книги Буття; пророку Даниїлу сповіщав про долі єврейського народу; являвся праведній Анні зі звісткою про народження від неї Діви Марії, для священика Захарії сповіщав про народження Предтечі Господнього; невідступно перебував з Богородицею у час Її земного життя; являвся святому Йосифу Обручнику.

У Гефсиманському саду, де Ісус Христос молився, являвся Архангел і зміцнював Його перед стражданнями. Жони-мироносиці першими почули радісну звістку про Воскресіння Христове також від Архангела Гавриїла.

Преподобний Стефан Саваїт



Преподобний Стефан Саваїт, племінник святого Іоанна Дамаскина, народився в 725 році. Десятирічним хлопцем вступив до Лаври святого Сави Освяченого і все життя провів у цій обителі. Іноді віддалявся в пустиню для відокремлених подвигів. Преподобному Стефану був даний дар чудотворення й прозорливості: він зціляв хворих, виганяв бісів, знав думки всіх, хто приходив до нього за порадою. Упокоївся преподобний в 794 році. Задовго до смерті точно знав дату своєї кончини.

Святитель Юліан єпископ Кеноманiйський



Святитель Юліан був поставлений єпископом самим апостолом Петром й цей апостол Петро послав святого Юліана проповідувати Євангеліє в Галлію. Існує думка, що Юліан є одною і тією ж особою із Симоном прокаженим, про якого розповідається в Євангелії.

Юліан прибув до Кеноманії, оселився за містом в малій хатині і почав проповідувати серед язичників. Ідолопоклонники спочатку слухали його з недовірою, але проповідь святого часто супроводжувалася великими чудесами.

Святитель Юліан молитвою зцілював різні хвороби й поступово до нього почали сходитися численні натовпи людей, яким необхідна була та, чи інша допомога. Зціляючи тілесні недуги, святий Юліан зціляв також і душі, просвіщаючи всіх світлом Христової віри.

Одного разу, прагнучи вгамувати спрагу численних відвідувачів, святий Юліан спочатку помолився Господеві, а потім встромив свою палицю в землю: з сухого до того часу місця потекла вода. Це диво навернуло до християнства багатьох язичників.

Якось Святителя забажав побачити місцевий князь. Коли Юліан йшов до нього, то біля воріт княжого двору помітив сліпого. Святому Юліанові стало його шкода і, помолившись, він повернув йому зір. Назустріч Святителю вийшов князь. Дізнавшись про вже вчинене диво, припав до ніг єпископа й попросив про хрещення.

За прикладом князя до Христа навернулася більшість його підданих. Князь пожертвував єпископу свій будинок з метою переробити його на храм і забезпечив майбутню Церкву всім необхідним.

Святий Юліан піклувався про духовну просвіту свого стада і - як і раніше - зціляв хворих. Як єпископ Юліан довго залишався на своєму троні і все своє життя трудився на благо церкви й своїх вірних.

Святитель помер у глибокій старості під кінець I століття. До кінця своїх днів благовістив про Христа і зовсім вигубив ідолопоклонство в Кеноманії та її околицях.