13 липня за церковним календарем - Собор 12 апостолів

13 липня
Собор славних i всехвальних 12-х апостолiв: Петра, Андрiя, Якова Зеведеєва, Іоана, брата його, Филипа, Варфоломія, Фоми, Матфея, Якова Алфеєва, Юди Якового, або Фадея, Симона Зилота i Матфiя

СОБОР СВЯТИХ СЛАВНИХ І ВСЕХВАЛЬНИХ 12 АПОСТОЛІВ ХРИСТОВИХ



13 липня, наступного дня після святкування пам’яті апостолів Петра і Павла, християни східного обряду відзначають Собор святих славних і всехвальних 12 апостолів Христових. Перші згадки про це свято зустрічаються вже у IV столітті.

За три роки до трагічної події у своєму житті – розп’ятті на Хресті – Ісус почав збирати собі учнів. Серед простого люду Він обирав тих, хто не лише міг усім серцем осягнути глибину Його вчення, але й донести до інших Любов до Бога, здатних служити людству. Покликаних до апостольства Він наділив чудодійною силою, і вони покинули своїх рідних та звичне життя, щоб крок за кроком слідувати за своїм Божественним Вчителем, охоче розділяти з Ним усі труднощі й страждання на нелегкому шляху до Істини й спасіння роду людського.

Імена найближчих учнів Спасителя загально відомі й неодноразово зустрічаються в святих книгах. Єдина відмінність, що в більш ранніх джерелах до їх числа входить і Іуда Іскаріот, якого після зрадництва замінили жребієм на Маттія. Після Вознесіння Ісуса і сходження на апостолів Святого Духу, вони продовжили своє служіння Сину Божому і розійшлися з проповідями по всьому світу, доносячи вогонь Віри до всіх народів і племен.

Своєю апостольською діяльністю учні Христа викликали невдоволення у чаклунів, фарисеїв та книжників – служителів язичницьких культів. Їм довелося немало пережити під час свого служіння, і більшість з апостолів закінчила життя мученицькою смертю. У кожного апостола є свій день пам’яті протягом року, коли вдячні нащадки згадують про їх великі діяння. А 13 липня шанують всіх учнів Христових.

Петро Першоверховний – один з перших учнів Ісуса, покликаний разом із братом своїм Андрієм, а також Іоанном та Іаковом. Перший Єпископ Риму. Став жертвою переслідування Нерона і був розіп’ятий головою вниз. Святі мощі зберігаються у Римі. Його основне поминання звершується 12 липня разом з вшануванням пам’яті апостола Павла.

Андрій Первозванний прийняв смерть у Патрах Ахеїтських розіп’ятим на хресті у вигляді літери ”Х”. Літургійне поминання – 13 грудня.

Іаков Заведеєв, був братом Іоанна Богослова. Мав безліч відданих учнів і послідовників, які після жорсткої страти апостола за наказом царя Агрипи, онука Ірода, сприяли збереженню тіла проповідника. Святі мощі й понині зберігаються у соборі іспанського міста Компостела. День пам’яті – 13 травня.

Іоанн Богослов – єдиний з апостолів, хто завершив свій земний шлях природною смертю в похилому віці. Став автором одного із Євангелій. Християнська Церква шанує його пам’ять 21 травня.

Пилип – розіп’ятий еллінами донизу головою у Єраполі Фригійському. Згадується 27 листопада.

Варфоломій прийняв мученицьку смерть від язичників з Баку, які розіп’яли його вниз головою, попередньо здерши шкіру, а потім відсікли голову. Святі мощі постійно змінювали місце зберігання: від месопотамських територій до італійського острова Липар. Сучасне місцезнаходження – Рим. Літургійне поминання разом із святим апостолом Варнавою – 24 червня.

Фома помер мученицькою смертю, пронизаний п’ятьма списами, на індійських землях, де здійснював своє служіння. Довгий час мощі апостола зберігалися в тих краях, згодом частину з них перенесли до Рима. День вшанування – 19 жовтня.

Матвій – брат Іакова Алфеєва, один з перших літописців життя Ісуса. Написав Святе Євангеліє єврейською мовою. Шлях апостольського служіння привів його до африканських земель, де він був заживо спалений дикунами. День пам’яті – 29 листопада.

Іаков Алфеїв проповідував світло Віри в єгипетських землях, за що був розіп’ятий на хресті після жорсткого побиття бичами. Пам’ять вшановується 22 жовтня.
Іуда Яковів (Тадей) – брат Ісуса по плоті. Загинув на території вірменських земель від рук язичників, прив’язаний до дерева і пронизаний стрілами. Його життя згадується християнами 30 червня.

Симон Зилот довгі роки проповідував Євангеліє в Єгипті та Персії. Був розіп’ятий на хресті, але місце смерті достеменно не визначено (в різних джерелах називають Абхазію, Персію або Британію). Пам’ять апостола вшановують 23 травня.

Маттій був обраний до числа дванадцяти після зради Іуди Іскаріота. Забитий каменями в Єрусалимі. Мощі зберігаються у Римі, а пам’ять святкують 22 серпня.

Волинської ікони Божої Матері (XX ст.)



13 липня Свята Православна Церква вшановує образ Божої Матері Волинської. Серед чудотворних ікон Пресвятої Богородиці, які шануються в Богомбереженній Українській землі особливе місце займає Волинська ікона

Щодо часу написання цього чудотворного образу існують декілька припущень. Відповідно до одного з них, ікона написана близько 1289 для кафедрального собору Луцька на замовлення князя Мстислава Даниловича. Згодом чудотворна ікона опинилася в луцькому храмі Покрова Пресвятої Богородиці, побудованому в XV столітті. Інша версія відносить час написання Волинської ікони до початку XIV століття.

Мистецтвознавці відносять Волинську ікону до творів місцевої іконописної школи, хоча і відзначають охридський і, в цілому, балканський вплив. Справжнє походження її невідомо, можливо, якесь відношення до її створення мав видатний іконописець, святитель Петро ігумен Ратнівський, небесний покровитель Волинськоїземлі, майбутній митрополит Київський і всієї Русі.

У Волинській іконі вражає майже карбований суворий силует Богородиці в темному, вишнево-червоному мафорії. Скорботний погляд Богородиці з докором спрямований на людей, що додає образу трагічне звучання. Згідно з переданням, ікона писалася в часи нашестя чужинців. Історична ситуація вимагала від наших пращурів стійкості, мужності, відваги та готовності віддати життя в боротьбі проти поневолювачів. Можливо, саме тому на обличчі Божої Матері стільки скорботи і прихованого докору, який ніби і від тих, хто споглядає на лик вимагає ратного подвигу і самопожертви в ім'я Батьківщини.

Можна лише здогадуватись – скільки молитов про заступництво просив православний люд, схиляючи свої коліна перед цим образом! І скільки благодаті від неї сходило на вірних, скільки чудес даровано!
Зараз оригінал Волинської ікони знаходиться у Національному художньому музеї України.Слід зазначити, що список з Волинської чудотворної ікони зберігається у Свято-Покровському соборі м. Рівне у нижньому храмі Всіх святих землі Волинської і є однією із головних святинь кафедрального храму.

Перед Волинською іконою моляться за збереження рідної Української землі від нашесть ворожих. Тому, в цей складний для України час, коли ворог хоче поневолити нас, щиро з розчуленням молімося до Цариці Небесної, щоб Вона, як колись в давнину так і тепер стала для нашої землі тією Непереможною Воєводою і щоб за Її небесним заступництвом і покровом перемогли ми ворогів видимих і невидимих.