У той час, коли успішні громади зміцнюють добробут, примножують доходи та розвивають інфраструктуру, деякі населені пункти, котрі досі не скористались перевагами децентралізації, нарікають на відсутність грошей і "клянчать" кошти на зарплату працівникам сільради у районних адміністрацій.
Чому такі проблеми виникають, і як їх вирішувати, йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".
"Які можуть бути "високі досягнення" в райраді?"
"Маємо дві біди – погано, коли неврожай, і ще гірше – коли врожай високий", – розповідає народний депутат Микола Федорук. За його словами, не всі села Чернівецької області зрозуміли переваги реформи децентралізації. Тож, доки одні громади успішно самостійно розвиваються, та ще й отримують при цьому урядову підтримку, інші села лише споглядають, як повз них проходять фінансові потоки.
"Проблема існує в тому, що немає фахівців, - каже М. Федорук. – Є проблема кадрів у ОТГ, які би могли реалізувати проекти, які би могли правильно розпорядитися коштами. Це ми бачимо на прикладі місцевих керівників міст, які не розпоряджаються тим ресурсом, який є".
Його колега народний депутат Максим Бурбак наводить приклад, коли села і райради випрошують у районних адміністрацій грошей на виплату зарплат.
"Я чув серед голів РДА розмови про те, що є багато звернень від голів сільрад, які не мають навіть грошей на зарплату своєму персоналу – голові сільради і секретарю. Та що ж ти за газда такий, якщо навіть собі на зарплату не заробив?!", – каже народний депутат.
Він вважає, що у цій ситуації винні самі ж представники місцевої влади.
"Ну як це – прийти до кума і сказати: "Куме, у нас на землі працюють люди, ми їх обліковуємо, і податки платити не збираємося. А давай краще напишемо Допіряку (голова Хотинської РДА, - авт.) звернення, а він дасть нам ще трохи грошей на зарплату!".
Керівник Хотинської держадміністрації теж обурюється: районна рада, виписавши собі значні премії, продовжує випрошувати у нього гроші.
"Вони від січня попризначали собі премії, усі виплати, – каже Петро Допіряк. – Ніхто раніше такого не робив! Як правило, премії виписували з другої половини півріччя. Я їм запропонував надати мені інформацію про витрати у розрізі кожного місяця – кому йшли виплати, надбавки, премії за високі досягнення? Хоча я не можу зрозуміти, що таке "високі досягнення"? Які можуть бути "високі досягнення" у районній раді?!".
"Тепер від нас нічого не залежить"
Село Рухотин на Хотинщині регулярно звертається до районних чиновників за грошима. Кажуть, сільрада нічого не заробляє, а процес об’єднання з іншими селами затягується.
"Раніше нам виплачували великі суми податків за вирубку лісу, – каже сільський голова Валентин Докієн. – Але ці виплати нам зменшили у зв’язку з тим, що зменшилася вирубка лісу. А більше у нас немає з чого взяти! Ми віддали на аукціон 10 гектарів землі. Там досить значна плата за ділянку, тож люди відмовляються. Пізніше ми вирішили об’єднатися із Клішківцями. І ось уже два роки минуло, але досі це питання про об’єднання позитивно не вирішується. Ми всі документи віддали туди, тепер від нас нічого не залежить".
Експерт з децентралізації Ігор Баб’юк каже, що справді у Клішківцях гальмують цей процес. Проте вихід із цієї проблеми є:
"Я, наприклад, рекомендував Клішківцям допомогти Рухотину. Вони зараз мають право, не будучи в об’єднаній громаді, укласти партнерську угоду, яка називається міжмуніципальним співробітництвом. І на її основі вони можуть навіть фінансуватися з бюджетів та отримувати гроші. Все одно це село рано чи пізно буде у Клішковецькій об’єднаній територіальній громаді. Такі випадки справді існують, і це те, що називається незручностями децентралізації".
Через годину після того, як ми поспілкувалися із сільським головою Рухотина, він зателефонував до кореспондента "МБ" з вимогою "нічого не писати про нього".
"Я вам нічого не говорив. У нас у сільраді все добре. А якщо ви напишете щось про мене, то я подам на вас до суду", – сказав Валентин Докієн.
Коментарі
"У деяких селах 90% грошей іде на утримання апарату"
Тарас ХАЛАВКА, консультант з комунікацій Асоціації міст України:
"Чому така проблема виникає? Бо бюджет сіл, що не увійшли в ОТГ, не дозволяє у багатьох випадках утримувати апарат своєї ради. По-друге, кабмін місяць тому підвищив зарплату посадовцям. Як приклад можу навести село Багна, якому до об’єднання з Вижницькою громадою, не вистачало коштів.
Рішення виходу із цієї проблеми – одне: об’єднуватися в громади, іншого не дано. У "необ’єднаних" селах немає податку на доходи фізичних осіб. Натомість в об’єднаних громадах ПДФО складає приблизно 50-60 відсотків від власних доходів".
Євген ПРОКОПЕЦЬ, регіональний консультант з бюджетних питань Асоціації міст України:
"Мене часто запитують у селах: "Що робити, коли нам не вистачає грошей на зарплату?". Варто розуміти, що зарплата апарату управління належить до власних повноважень. Існують такі сільради, в яких до 90% коштів витрачаються на утримання апарату. Тож, коли грошей не вистачало, вони були змушені звертатись до районів чи держави – з проханням допомогти. Тому раціональне рішення єдине: селам потрібно об’єднуватись".
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
