21 березня, середа
Ікони Божої Матері "Знамення"
Ікона Божої Матері "Знамення"
Ікона Божої Матері, іменована "Знамення", зображує Пресвяту Богородицю, Яка сидить і молитовно підносить догори Свої руки; на грудях Її, на тлі круглого щита (або сфери) – благословляє Божественне Немовля – Спас-Еммануїл.
Таке зображення Богоматері належить до числа найперших Її іконописних образів. Воно позначається латинським терміном "Оранта", – "Та, Яка Молиться" – і уособлює Заступницю світу (у цьому першому значенні термін "Знамення", ймовірно, пов’язаний з відомим месіанським пророцтвом Іс.7: 14). Ікони такого типу вперше з’явилися на Русі в XI – XII ст. В усипальниці святої Агнії в Римі є фреска Богоматері з розпростертими в молитві руками і з Немовлям, Яке сидить на Її колінах. Це зображення датують IV століттям. Крім того, відомий древній візантійський образ Богоматері "Нікопея", VI століття, де Пресвята Богородиця зображена на троні і тримає обома руками перед собою овальний щит з образом Спаса-Еммануїла.
Ікони Божої Матері "Знамення" стали так називатися після чудесного знамення від Новгородської ікони, що відбулося в 1170 році. Тоді об’єднані сили руських удільних князів, очолювані сином Суздальського князя Андрія Боголюбського, підійшли під стіни Великого Новгорода. Новгородцям залишалося сподіватися лише на Божу допомогу. Дні і ночі молилися вони, благаючи Господа не залишати їх у біді. На третю ніч архієпископ Новгородський Ілія почув чудовий голос, що повелів йому взяти з Церкви Спаса Преображення на Іллінській вулиці образ Пресвятої Богородиці і винести його на міську стіну. Коли ікону переносили, вороги випустили в хресний хід хмару стріл, і одна з них влучила в іконописний образ Богородиці. З очей Її потекли сльози, і ікона повернулася лицем до міста. Після такого Божественного знамення на нападників раптово напав незрозумілий жах, вони стали бити один одного, а підбадьорені Господом новгородці безстрашно кинулися в бій і перемогли. У спогад про чудове заступництво Цариці Небесної, архієпископ Ілія тоді ж встановив свято на честь Знамення Божої Матері, яке і донині відзначає вся Церква. Афонський ієромонах Пахомій Логофет, присутній на торжествах, написав на це свято два канони. Відтоді на деяких новгородських іконах Знамення, крім Богоматері з Предвічним Немовлям, зображуються і чудесні події 1170 року.
Чудотворна ікона 186 років після свого знамення знаходилася в тій же церкві Спаса Преображення на Іллінській вулиці. У 1356 році в Новгороді для неї був збудований храм Знамення Пресвятої Богородиці, що став собором Знаменського монастиря.
Численні списки з ікони "Знамення" відомі по всій Русі. Багато з них просіяли чудесами в місцевих храмах і були названі за місцем чудотворіння. До таких списків належать ікони Діонісієво-Глушицька, Абалацька, Курська, Серафимо-Понетаєвська та інші.
Заснувавши це свято, під час якого ми згадуємо, як не повинні вести себе християни, Церква зробила його грізним застереженням для усіх наступних поколінь. На жаль, уроку цього знамення нам виявилося недостатньо, і Богоматір змушена була допустити для нашого напоумлення, особливо в XX-му столітті, такі жахливі "знамення", яких ще не знало людство.
