Три роки тому Ігор Роздобудько купив для сина цуценя хаскі. І так сам захопився собаками цієї породи, що хаскі стали і роботою, і хобі.
Ігор Роздобудько тішиться своїми чотирма дорослими хаскі й дев’ятьма цуценятами. Донедавна мав 19 цуценят. Каже, це серйозне випробування. Він мріє розвинути на Буковині їздовий спорт, а ще лікувати особливих діток за допомогою хаскі.
Їздив на хаскі центром Кіцманя
– Хаскі – це їздова порода. Коли їх купував, уже думав про їздовий спорт, – розповідає Ігор. – Познайомився з людьми з Харкова, які розвивають їздовий спорт. І з піврічного віку почав свого хаскі Арчі тренувати як їздову собаку за порадами друзів з Харкова.
Спочатку на мене у Кіцмані озиралися. Особливо, коли я під час тренування їздив на собаках у центрі міста і кричав дикими голосом "ліворуч, ліворуч", щоби собака завчив команди. Літом катався на велосипеді, взимку на санах. Це вже тепер люди не дивуються і знають, що відбувається.
З часом Ігор познайомився з власниками різних собак у Кіцмані. Зустрічалися на території лісу, щоби там вигулювати тварин. Потім вирішили облаштувати там майданчик для собак. "Створили громадську організацію "Чотири лапи", отримали земельну ділянку на території колишнього міського парку, – згадує Ігор. – Парк був дуже зарослим. Сім гектарів вичистили власними силами. За власні гроші облаштували майданчик".
Ігор не планував купувати ще собак, але наступна хаскі потрапила до нього від знайомих.
– Хаскі дуже гарний собака, дуже лояльний до людей. Багато хто їх купує, але потім, через неможливість правильно доглядати за собакою, починаються проблеми. Якщо собака обмежений у вигулі, він втікає. За статистикою, хаскі перші втікачі, – пояснює Ігор. – Якось до мене звернулися знайомі й розповіли, що теж мають хаскі. Але він у квартирі створював їм проблеми. Вив постійно і через це сусіди скаржилися. Знайомі попросили прилаштувати собаку. Я вирішив залишити собі. Так мій хаскі Арчі отримав дівчинку – довгошерсту хаскі.
Ще дві собаки купив у жінки, якій хаскі через свою активність теж завдавали клопоту. Ці собаки були з гарним родоводом, чемпіонами України.
Так у будинку Ігоря з’явилося чотири собаки. Ігор здав квартиру у Кіцмані. За містом взяв землю в оренду, збудував дерев’яний будинок, вольєри, провів Інтернет і зараз живе тут разом із собаками.
Завдяки Ігорю, в Кіцмані почали розвивати "собачий" спорт. Минулого року провели змагання з кані-кросу – біг із собаками. Це були аматорські змагання. Далі власники собак почали зацікавлюватися їздовим спортом. Нині в організації "Чотири лапи" є приблизно 20 людей.
Ігор хоче облаштувати у Кіцмані базу для їздового спорту.
11 лютого у Кіцмані вдруге проведуть змагання з кані-кросу. Окрім цього, всіх відвідувачів покатають на собаках.
Разом із хаскі відвідує реабілітаційні центри
Коли Ігор почав детально вивчати їздовий спорт, паралельно натрапляв на матеріали про каністерапію – лікування собаками. Почав читати і вирішив теж це спробувати.
– Хаскі входять до групи собак-каністерапевтів завдяки своєму характеру, –розповідає чоловік. – Але в Україні це поки що не розвинутий напрямок. Нам потрібні тренери, майстер-класи, щоби навчали психологів у цьому напрямку, волонтерів із собаками.
Мої друзі у Харкові вже активно використовують каністерапію і мають результати. Вивчав їхній досвід, подивився, як це практикують в інших країнах. Я бачив в Інтернеті, як ці сибірські породи допомагали людям з особливими потребами і дуже мрію це активніше запровадити на Буковині.
Ігор Роздобудько разом із хаскі вже приходив до дітей у Кіцманський центр реабілітації. Нещодавно навідався у Центр денного догляду за людьми з особливими потребами у Чернівцях.
– Каністерапія має свої і плюси, і мінуси. З нею потрібно обережно, – вважає Ігор. – Наприклад, у Центрі для особливих людей у Чернівцях усім собаки дуже сподобалися. Але одна дівчинка не одразу сприйняла їх. Собаки теж спочатку трохи нервували. Довелося їх перед дверима закладу заспокоювати.
Ігор мріє за допомогою собак допомагати особливим діткам, полегшувати їхнє життя і досягати результатів. Незабаром планує разом зі своїми хаскі провідати діток у реабілітаційному центрі у Чернівцях.
– Бачив у Інтернеті, як за допомогою каністерапії допомогли людині з ДЦП. За кілька занять він не просто їздив в упряжці на собаках, а справно ними керував, а це досить складно, – розповідає Ігор. – Дітям і людям з особливими потребами варто допомагати, і собаки у цьому хороші помічники.
Людмила Осадчук
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
