«Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку»: на свято Покрови не можна працювати і позичати гроші

У суботу, 14 жовтня, православні та греко-католики відзначають одне з найбільших в Україні свят – Покрови Пресвятої Богородиці. Також вшановують українське козацтво і захисників України.

Про походження цього свята розповідає легенда. Вороже військо взяло в облогу Константинополь. Мешканці міста звернулися із щирою молитвою до Матері Божої, просили їх порятувати. І Богородиця почула їхні молитви. Вона з’явилася перед людьми та вкрила їх своїм покровом (омофором). Вороги вже не могли їх побачити і покинули місто.

– Цього світлого дня люди приходять до церкви і звертаються з молитвою до Богородиці, просячи милості, здоров’я, підтримки та захисту – каже настоятель храму Пресвятої Трійці УПЦ КП отець Володимир Плішка. – І протягом усього року Богородиця оберігатиме їх, накривши своїм покровом. Дівчата просять про заміжжя, жінки – про щасливе сімейне життя. Сімейні пари моляться за дітей та внуків.

Для козаків Покрова була найбільшим святом. Вони вважали її своєю покровителькою. На Запорізькій Січі навіть була церква Святої Покрови. Цього дня відбувалися вибори отамана. Дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки взяли із собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Українська повстанська армія теж обрала своєю заступницею Покрову.

– Від Покрови і до початку Пилипівки в Україні наступала шлюбна пора. Люди казали: "Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду –льодом, а дівчат – шлюбним вінцем", – розповів етнограф Микола Шкрібляк. –А дівчата просили: "Свята мати Покрівонько, покрий мені голівоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою". Вважали, якщо хлопець на Покрову до дівчини залицяється, то візьме її заміж. А якщо на Покрову зіграти весілля, то молодята будуть жити душа в душу.

У народі вважали, що після Покрови починається зима, а тому всі гуляння і посиденьки переміщалися з вулиці в хати. З полів забирали весь урожай, робилися заготовки на зиму, утеплювали житло, жінки та дівчата займалися вдома ткацтвом, прядінням, шиттям і вишивкою.

– Старі люди казали, аби діти менше хворіли, їх треба на Покрову облити водою через сито, – продовжує етнограф. – Жінки пекли багато млинців і пригощали бідних та сиріт. Обкурювали оселю димком від запалених гілочок яблуні або вишні – для благополуччя та удачі. На Покрову не можна було позичати гроші. Також не можна було нічого робити, лаятися, вживати алкогольні напої. Треба було перепросити всіх, помиритися.