Волонтери з різних куточків Європи приїхали до Чернівців впорядковувати єврейське кладовище. Така акція стала вже щорічною. За словами директора Історико-культурного заповідника "Кладовища на вулиці Зеленій" Анжели НІКОЛАЄВОЇ, на кладовище приїжджають волонтери організації "Світ-Україна", а також група доброчинців із Німеччини.
– Активісти від першої з них їдуть сюди з різних причин. Переважно це популярна на Заході так звана "трудова терапія". Тобто представники професій, що вимагають розумової праці, хочуть дати мозку відпочинок та попрацювати фізично, – каже пані Анжела.
Натомість гості з Німеччини мають інші мотиви – вони вважають, що досі повинні спокутувати провину своїх батьків та прабатьків за події Другої світової війни й зокрема за Голокост. Німецька "делегація" має свій сформований кістяк, який приїжджає щороку. Переважно це люди 40-50 років. Щоправда, щороку доброчинців із Німеччини меншає. Особливо зменшилася кількість чоловіків – цьогоріч у групі німців лише один чоловік.
Контингент волонтерської організації "Світ-Україна" трохи інший. За словами волонтера Наталки ТРОФІМОВОЇ з Харкова, у їхній групі є молоді люди 20-30 років із різних країн світу. Наприклад, цьогоріч разом із нею цвинтар прибирають доброчинці зі Швейцарії, Фінляндії та Румунії. Часто приїжджають і гості зі США, які мають у Чернівцях коріння.
– Маємо постійного члена нашої групи – Крістіана з Німеччини. Хлопець захоплюється історією тутешніх країв. Він веде власний блог в Інтернеті, де публікує свої дослідження про Буковину та Галичину. Хлопець справжній фанат своєї справи, – каже Наталка.
За словами волонтерки, іноземні гості ніколи не скаржаться на умови та зазвичай готові до важкої праці. В оголошенні, яке розміщують на різних волонтерських сайтах по всьому світу, детально описують досить важкі умови праці: відкрита місцевість, на якій не сховаєшся від палючого сонця, чималий обсяг роботи, адже на кладовищі чимало покинутих могил, які вже давно ніхто не відвідує і які поросли бур’яном заввишки з людський зріст. Тож волонтери усвідомлюють, на що йдуть, коли їдуть сюди. Тому випадків, що хтось із гостей виявився не готовий до роботи, не було.
– Умови для проживання нам створюють дуже хороші. До нашого приїзду мерія виділяє нам гуртожиток. Тож ми маємо змогу нормально відпочити після важкого трудового дня. В інших містах України та світу ми зазвичай змушені перебувати у спартанських умовах. Натомість тут ми маємо кухню, душ, нормальні місця для сну та Інтернет, – каже Н. Трофімова.
Враження волонтера
Еліс, Швейцарія:
– Це не перший мій візит до України – раніше бувала в Ужгороді. Проте до Чернівців приїхала вперше. У вас дуже гарне місто. Архітектура вражає. Вдома я працюю бібліотекарем – це сидяча робота. Проте я надаю перевагу активному відпочинку. Тому така трудова терапія мені до вподоби. Не скажу, що робота дуже важка – я розуміла, куди їду, тому готова. Тим більше, такий спосіб провести час для мене не новий, я маю досвід і отримую задоволення від цього: нові знайомства, нова країна. Це веселіше, ніж сидіти у бібліотеці.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
