У Чернівцях у Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського відбулась творча зустріч з літературознавцем, письменником-есеїстом з Франківщини Євгеном Бараном, який презентував чернівецькій публіці свої творчі доробки за кілька останніх років.
Про це повідомляє прес-служба Чернівецької міськради.
Зокрема, це книги започаткованої ним в 2011 році серії "Бібліотека Галицька". Євген Баран розпочав роботу над серією з видання вибраних творів Антіна Могильницького, священника і письменника наближеного до галицького літературного товариства "Руська трійця". У 2013 році вийшла в серії "Бібліотека Галицька" антологія українського прозаїка, поета і байкаря, уродженця Калуша Михайла Козоріса розстріляного в 1937 році. Тоді ж побачила світ і книга присвячена "паломниці совітської доби" Ользі Дучимінській. У цю книгу увійшли художні твори письменниці, а також літературно- критичний нарис про Наталю Кобринську, фотоархіви та епістолярна спадщина.
Чергова книга із серії "Бібліотека Галицька” представлена уродженцем Коломийщини, письменником із діаспори Ростиславом Ендриком (1906 -1974) та його гуцульською фольклорно-міфологічною прозою.
Та найбільш вагомою своєю роботою Євген Баран вважає двотомник "Тарас Франко. Вибране", присвячений сину Івана Франка, який з 1939 по 1949 роки жив у Івано-Франківську. Упорядники Наталія Тихолоз та Євген Баран, в антологію з двіох книг включили велику художню, наукову, мемуарну та епістолярну спадщину українського письменника і науковця. Це перше найповніше видання творів Тараса Франка, приурочене 125 роковинам від дня народження письменника.
Дослідженя життєдіяльності Івана Франка та творчі інтерпретації Євгена Барана лягли в основу ще однієї книги – "Франкіяна Прикарпаття". Цей альманах являє собою поетичну, прозову та есеїстичну франкіану. Видання цікаве тим, що до роботи над ним було задіяно Оксану Франко, а також в книзі розміщено роботи франківських художників і скульпторів.
Завдяки любові до знакових літературних постатей минулого та досліджень Євген Баран не покидає писати есеї і продовж багатьох років дотримується жанру літературно-критичної есеїстки. Каже, що це жанр, який дозволяє йому бути почутим. Яскравим прикладом цього є збірник есеїв "Шоколадна Україна", що вміщує блок соціальної та літературної есеїстики письменника. На сторінках збірника розкривається авторське мислення, яке пройшовши через призму віків занурюється у світ сучасний – світ літератури, історії, політики. Героями його есеів є Шевченко і Андрухович, Євдокія Юрчак і Квітка Цісак, Марко Черемшина і "Неакадемічний Стефаник", Степан Пушик і Іван Франко.
З 2013 року Євген Баран вів своєрідний фейсбушний щоденник, куди продовж кількох років записував літературно настроєві моменти, які нерідко носили форму афоризмів. Нині вони лягли в основу двох невеличких книг "Недописана книга" та "Недописана книга… частина инча"
Сьогодні літературознавець займається упорядкуванням епістолярної спадщини синів майстра психологічної новели Василя Стефаника, які передала Мотрина Стефаник, а також вивченням видань і рукописів українського письменника та культурно-освітнього діяча, батька Ірини Вільде Дмитра Макогона, які знайшлись в Коломиї у викинутих архівах колекціонера зі Снятинщини Івана Костащука.
Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
