Резиденція митрополитів Буковини 5 років тому отримала Сертифікат ЮНЕСКО

Рівно 5 років тому, саме 15 грудня, у Мармуровій залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, відбулася подія європейського значення – офіційна церемонія вручення йому як колишній Резиденції митрополитів Буковини і Далмації Сертифіката ЮНЕСКО. Цей документ як підтвердження входження ЧНУ до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє сайт ЧНУ.

Ректор ЧНУ Степан Мельничук:

- Таке справді не забувається. Із 42 номінантів Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича здобув перемогу. За такими українськими об’єктами як Софія Київська і Києво-Печерська лавра (1 об’єкт). Згодом – центр Львова, і через 13 років – колишня Резиденція митрополитів Буковини і Далмації.

Пригадую 15 грудня 2011 року. У Мармуровій було сонячно чи то від радості, чи то справді надворі світило сонце.
Стосовно попередньої роботи. Ще до свята. 2007 року ЧНУ внесено до Попереднього Списку ЮНЕСКО.

2008-2010 роки – підготовка номінаційного досьє та затвердження його Центром Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Досьє – це карти, схеми, фотоматеріали, копії архівних документів. Усього цього вистачило майже на 1000 сторінок.

Вересень 2010 р. – відвідання Резиденції експерта ІКОМОС (Міжнародна рада з питань пам’яток і пам’ятних місць).
Червень 2011 р. – на 35-й сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Парижі, у день святкування 15 річниці Конституції України, 28 червня відбулася презентація ЧНУ.

- Резиденція – це архітектурний винахід відомого чеського архітектора і мецената Йозефа Главки, - нагадав ректор ЧНУ. - Я би підкреслив: великого Чеха, котрий у 28 років створив цей унікальний проект, а в 33 – вже керував грандіозною, не тільки для тих часів, будовою.

Але подумаймо глибше: він привіз із собою в Чернівці, за усіма даними, близько двох десятків фахівців із Праги та Відня.

Надалі до роботи були залучені місцеві мешканці, жителі міста і навколишніх сіл. Вони побудували заводи для виробництва цегли і черепиці. Волами і кіньми звозили каміння із берегів Дністра і кам’яних кар’єрів застанівських Василева і Чунькова, а також із кар’єру біля містечка Путна.

Натхненником і фінансистом будови століття виступив митрополит Євген Гакман, уродженець теж заставнівських Васловівців. Їх Високопреосвященство зумів переконати цісаря в необхідності побудови в Чернівцях Кафедрального Собору і Резиденції митрополита.

Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook