Вийшла друком книга про кадастрові карти Буковини

У Муніципальній бібліотеці відбулася презентація книги,‭ ‬присвяченої кадастровим картам Буковини,‭ ‬створеним протягом‭ ‬1817-1865‭ ‬років.

Про видання розповів один‭ ‬з авторів‭ – ‬старший науковий співробітник Австрійської академії наук Курт Шарр.

‭– ‬Я вже багато років цікавлюся історією Буковини.‭ ‬Книга‭ ‬"Францисканський кадастр коронного краю Буковина,‭ ‬Чернівецький округ‭ (‬1817-1865‭)‬.‭ ‬Статистика і кадастрові карти‭") ‬є‭ ‬результатом‭ ‬скрупульозної‭ ‬праці‭ ‬авторського‭ ‬колективу.‭ ‬Вона вийшла‭ ‬німецькою мовою‭ ‬завдяки підтримці Австрійського наукового фонду.‭ ‬Книга існує не лише в друкованому,‭ ‬а й‭ ‬d‭ ‬електронному варіанті.‭ ‬Цей проект ми розпочали‭ ‬2008‭ ‬року.‭ ‬Він зорієнтований не лише на Буковину,‭ ‬а й на всю територію,‭ ‬що перебувала під владою австрійських Габсбургів.‭ ‬Вийшло вже три томи по Буковині та Карінтії.‭ ‬Сюди увійшли рідкісні документи,‭ ‬які знаходяться в різних архівах,‭ ‬зокрема в Чернівцях,‭ ‬Сучаві,‭ ‬Бухаресті.‭

– Наскільки важливою є ця книга‭?

– Робота над кадастровими картами дозволяє краще дослідити Буковину,‭ ‬яка була новим регіоном Габсбурзької імперії.‭ ‬Безперечно,‭ ‬цей проект належить до європейської культурної спадщини.‭ ‬І хоча цим кадастровим картам уже‭ ‬150‭ ‬років,‭ ‬вони досі мають юридичну силу.‭ ‬Спеціалісти дуже добре розуміють їхню цінність‭ ‬у соціально-історичному,‭ ‬географічному та економічному аналізах.‭ ‬Наприклад,‭ ‬детально вивчивши карти різних періодів,‭ ‬можна прослідкувати еволюцію‭ ‬розвитку‭ ‬Чернівців.‭ ‬Францисканський кадастр був наслідком епохи реформ у Західній Європі,‭ ‬у процесі яких змінювалися владні пріоритети у бік централізації та модернізації суспільства.‭ ‬Його важливою складовою було введення‭ ‬справедливого‭ ‬земельного податку.‭ ‬Ця політика,‭ ‬звісно,‭ ‬розповсюджувалася і на Буковину.‭ ‬На кадастрових картах вказано всі буковинські села,‭ ‬пасовища,‭ ‬власника кожної земельної ділянки,‭ ‬навіть що він там вирощував.‭ ‬Завдяки їм‭ ‬можна досліджувати дренажні системи,‭ ‬небезпечні зони,‭ ‬річки,‭ ‬які‭ ‬згодом‭ ‬зникли.

‭ – Хто‭ ‬робив виміри для створення‭ ‬кадастрових карт‭?

– Сам робочий процес технічно здійснювали офіцери.‭ ‬Вони робили військові карти і паралельно‭ – ‬кадастрові.‭ ‬Припускаю,‭ ‬що офіцери були поляками,‭ ‬і саме цим пояснюється факт латинської передачі топоніма‭ "‬Чернівці‭" ‬на польський кшталт,‭ ‬а не німецький.‭ ‬Держава у‭ ‬цей процес вкладала немалі кошти.‭ ‬Звісно,‭ ‬це робилося для того,‭ ‬аби‭ ‬отримувати більші‭ ‬податки,‭ ‬але й водночас сприяло збереженню та передачі важливої інформації.‭ ‬Тому вимоги до методики виконання картографічних робіт були досить жорсткими.‭ ‬Виконавців,‭ ‬з одного боку,‭ ‬заохочували до якісного виконання своєї роботи‭ ‬високою‭ ‬платнею,‭ ‬з іншого‭ – ‬їх дисциплінували також і покаранням.‭ ‬Якщо у‭ ‬якоїсь бригади знаходили помилки,‭ ‬то з усіх знімали платню.‭ ‬Були заможні землевласники,‭ ‬які противилися цим замірам,‭ ‬бо не хотіли платити більше податків.‭ ‬Тому геометристам‭ ‬доводилося працювати у складних умовах.‭ ‬Наприклад,‭ ‬в одному із документів ідеться про прохання надати зброю,‭ ‬оскільки інколи представники місцевого населення сприймали їхню діяльність не надто прихильно,‭ ‬а подеколи й вороже.