У Чернівцях історик та народний депутат України Володимир В’ятрович презентував книгу "Генерал Кук. Біографія покоління УПА".
Нова праця присвячена життю останнього командира Української повстанської армії Василя Кука. Над книгою автор працював упродовж 20 років. У ній він намагався показати не лише історичну постать, а й людину – з її переконаннями, сумнівами та переживаннями, пише molbuk.ua.
Захід відбувся у Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, у Мармуровій залі. Серед присутніх були люди різного віку.
Перед початком презентації аматорська чоловіча хорова капела "Дзвін" виконала "Марш українських націоналістів".
Книга вийшла торік і вже отримала відзнаку у всеукраїнському рейтингу "Книжка року-2025", здобувши перемогу у номінації "Біографії / мемуари".
Після здобуття Україною незалежності Василь Кук вирішив, що має стати голосом покоління, до якого належав. Він проводив багато зустрічей із військовими та студентами, розповідаючи про свою боротьбу і боротьбу своїх побратимів. На одній із таких зустрічей у 1996 році Володимир В’ятрович, тоді студент другого курсу історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, познайомився з Василем Куком.
"Перше враження від Кука, скажу відверто, було розчаруванням. Тому що я на той момент уже займався вивченням та дослідженням Української повстанської армії, знав, хто такий Василь Кук, що це заступник, а потім наступник Романа Шухевича. І в голові склалося якесь дивне уявлення. Я очікував, напевно, побачити якогось супермена. А зайшов невисокий на зріст літній чоловік. І було дивно: невже це і є Василь Кук, про якого стільки чув? Але це розчарування розвіялося після першої хвилини його виступу. Я на той момент уже багато спілкувався з повстанцями, записував їхні спогади. Але Кук був людиною іншого рівня ухвалення рішень, певної стратегії, людиною, яка розуміла, що відбувалося і чому", – розповідає історик.
З того часу у Володимира В’ятровича виникло бажання записати його спогади. Зробити це було не так просто. Аби В’ятрович зміг зібрати ці матеріали, знадобилося багато часу та зусиль, а також потрібно було пройти перевірку на довіру Василя Кука.
У той період Василь Кук готував до друку багато книг. У цьому Володимир В’ятрович йому активно допомагав. Так вони поступово зблизилися. Хоча, як зізнається історик, найбільше їх об’єднала не так спільна робота, як суспільно-політичні події, що відбувалися в Україні.
"У 2004 році, коли Україна опинилася на роздоріжжі щодо того, якою вона буде далі, я поринув у вир громадських справ. Тоді ми багато розмовляли з Василем Куком про його досвід. На щастя, його досвід підпільника нам не знадобився, тому що Помаранчева революція перемогла. І після цього я отримав можливість сісти й багато годин разом із Василем Куком розмовляти про його минуле, записуючи спогади", – розповідає В’ятрович.
Тоді у планах було видати книгу під назвою "Василь Кук. Спогади". Але на той момент Куку було вже понад 90 років. Йому важко було пригадувати деякі речі, проте він пам’ятав, що велика частина матеріалів про нього є в архівах колишнього КДБ. Саме там зберігалися справи, з яких можна було отримати додаткову інформацію. Тоді Василь Кук оформив доручення на В’ятровича, щоб той зміг зіставити спогади з документами та поглибити матеріали.
"Попри те, що це було після Помаранчевої революції, коли я прийшов до архіву Служба безпеки України, на всі мої прохання надати інформацію та доступ до документів я отримував відповідь: "Не можна".
Жодних аргументів, чому, мені не наводили, хоча це були документи, засекречені ще Радянським Союзом, якого вже не існувало. Проте доступу до них не давали. Це, звичайно, мене дуже обурювало. І я почав публічно говорити про те, що неможливо, аби Україна зберігала секрети неіснуючої держави", – пригадує він.
Згодом Володимиру В’ятровичу запропонували посаду керівника архіву Служби безпеки України. Тоді він нарешті дістався матеріалів про Василя Кука. Проте на той час колишній повстанець уже помер.
"Я отримав величезну кількість матеріалів та архів Василя Кука, тому що він вів різні записи. Також уже мав багато годин розмов із ним. Але з цього вже не можна було зробити книжку, яка називалася б "Спогади Василя Кука". Тому книга вийшла не спогадами, а біографією", – розповідає він.
Матеріали для книги автор накопичував протягом багатьох років. Проте безпосередньо писати книгу розпочав у 2022 році.
Видання має понад 900 сторінок. Історик, сміючись, каже, що не планував робити книгу такою великою.
Про що книга?
Василь Кук – останній командир УПА. Людина, яка пройшла крізь усі великі трагедії та злами українського ХХ століття і дожила до незалежності, за яку боролася все життя.
Боротьба українських підпільників проти польської влади, спроба відновлення незалежності в 1941-му, розгортання мережі ОУН на півдні та сході України, протистояння нацистському режиму, найбільший бій УПА під Гурбами весною 1944 року, війна повстанців проти совєтської влади, репресії та провокації НКВД, спроби КҐБ ламати непокірних в’язнів і врешті розвал совєтської імперії – це все розділи біографії Кука. Але ця книжка – не лише життєпис непересічної постаті, а й масштабне дослідження українського національного руху: від його зародження в ХІХ столітті до збройного спротиву проти нацистів і совєтів, і до перших років незалежної України.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
