Фото: Генштаб ЗСУ
Повномасштабна російсько-українська війна триває вже четвертий рік. Росіяни нарощують сили, потроху посуваються вперед. ЗСУ мужньо обороняють кожен клаптик землі і щодня знищують по тисячі окупантів. Ворог засипає нас дронами і ракетами, намагаючись зруйнувати нашу енергосистему.
Ми також не залишаємося в боргу, атакуючи російські електростанції та інші стратегічні об’єкти. Утім, зараз війна, на думку деяких експертів, зайшла в глухий кут.
Як вона розвиватиметься? "МБ" поцікавився думкою буковинських бійців та експертів, пише molbuk.ua
"Москалів треба руйнувати зсередини"
Ігор НАЖИГА, командир роти на Куп’янському напрямку:
"Триває позиційна боротьба. Війна набула інертної форми, коли і в росіян зараз не найкращі умови, і в нас, на жаль, сил немає. У нас, як і раніше, велика проблема з людьми. Хоча значних успіхів немає ні в однієї сторони. Але ворог накопичує сили на багатьох напрямках. У нього є успіхи на Харківщині біля Куп’янська, на Покровському напрямку.
Війна переросла у фазу, яку ми жартома називаємо "скайнет", тобто все роботизовано. Зараз зустріти у близькому контакті ворога – рідкість. Дрони долають великі кілометри, а це відсутність логістики.
Наші хлопці дуже довго перебувають на позиціях. І їх ніким замінити. Звідси й СЗЧ. Часто командири не ставлять чітких завдань, не бережуть особовий склад. Наказують "триматися до останнього солдата". Але ми не маємо такої розкоші – втрачати людей. Їх і так мало. У нас люди – це не ресурс, а потенціал.
Повірте, у росіян також є проблема з людьми. І вони теж бояться оголошувати загальну мобілізацію. Але зараз виїжджають на тому, що обіцяють високі виплати. А у нас, кажу правду, про яку треба писати, на гроші людей кидають. Поки ти воюєш, у тебе сім’я вдома, її треба утримувати. Коли ми йшли в перші дні, то не думали про гроші. Але коли тебе вдома нема чотири роки, то гроші вже важливі. І в цьому наша держава максимально програє.
Війна буде тривалою. Навіть якщо вона зараз завмре в такій стадії, то все одно буде тривалою. Причина проста: минула точка неповернення. Путін повернути все не може. У них вже теж ця система руйнується. Ми їх помалу розвалимо, але на це потрібен час, готовність і віра в себе.
Це гра на виживання. Мені дуже подобається, як працюють наші сили безпілотних систем. Вони зараз класно б’ють по москалях. І це дасть плоди. За всю історію Росія програвала неодноразово, але тільки тоді, коли в них сипалася зсередини. Наше завдання – їх посипати. І ми це зробимо”.
"Росія доживає останній етап своєї історії"
Ігор БУРКУТ, кандидат історичних наук:
"Ключове слово – невизначеність. Ніхто, навіть сам Путін, який розпочав цю війну, не може сказати, що буде через кілька тижнів. Війна справді зайшла у глухий кут. Обидві сторони мають плани, але не мають сили, щоб їх реалізувати. Тому ми бачимо м’ясорубку, яка перемелює і російських мерзотників, і наших дорогих хлопців і дівчат.
Скільки це буде тривати? Ніхто не знає. У Москві розраховують на те, що в них значно більші людські резерви. Ми сподіваємося, що у нас кращі мізки, ніж у нашого ворога, що ми створюємо нову зброю, отримуємо її від наших партнерів. І тому можемо втрачати значно менше людей, ніж втрачає противник.
В історії були і сторічні, і тридцятирічні війни. Деякі формально тривають і зараз.
Єдине, у чому впевнений на сто відсотків: як би не розгорнулася далі ситуація, Росія доживає останній етап своєї історії. Що б вони там не захопили, для них дуже важливо окупувати повністю Донецьку область і записати її до складу своєї держави. Ну, от вони внесли до своєї конституції Херсонську та Запорізьку області. Але чи ці регіони в Росії? Ні.
Зрозуміло одне: для Путіна війна – це продовження його життя. Щойно вона скінчиться, одразу завершиться його життя. Його прикінчать свої ж. Або, якщо піде трішки не так і Путіна спіймають за хвіст, його потягнуть до Гааги, посадять на лавицю, на якій він буде довго вислуховувати, яка він сволота. І, мабуть, здохне там так, як здохнув Слободан Мілошевич, який буцімто намагався відродити велику Сербію, але опинився під цим трибуналом.
Я впевнений, що Росія не може виграти того, що розпочала.
Втрат у нас буде ще багато, на жаль. Але головна наша перемога – це зберегти українську державу. Не раз в історії бувало, що держави окупували противники. Подивимося на наших сусідів поляків: понад сторіччя Польща була розділена між трьома державами, але відтак почала відроджуватися і зараз існує. Є різні історичні приклади.
У будь-якому разі наш противник зараз переживає недобрі часи у своїй історії. І для них це завершиться погано. Ми ж тримаємося на армії, на духові нашого народу, який усвідомлює дедалі більше, що нас прагнуть знищити фізично. Ворог хоче, щоб нас у цьому світі не було. Отже, ми повинні чинити опір до останнього, інакше нас справді не буде".
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
