Деякі перші кроки у процесі децентралізації влади в нашій державі все ж таки дають певні можливості для новоутворених об’єднаних громад. Дуже повільно але суспільство починає усвідомлювати, що значну кількість проблем, які щоденно виникають у повсякденному житті можна вирішувати на місцях не сподіваючись на доброго Президента чи голову уряду, губернатора або чиновника у районі. Останні, при належному розвитку самостійних громад за якийсь час узагалі можуть зникнути.
На які основні проблеми на етапі цього становлення хотілося б з акцентувати увагу та виокремити їх для всебічного обговорення. Для початку хотів би запропонувати такі – це вдосконалення адміністрування, залучення інвестицій та створення нових робочих місць, спроба руйнування енергетичних монополій та пошук альтернативи та незалежності від олігархічних схем постачання та продажу енергоносіїв.
Розглянемо одну із важливих проблем – вдосконалення адміністрування. У підходах до формування органів управління головне не повторювати помилок радянського державного управління, яке йшло шляхом тотального контролю над всіма галузями соціального життя та намаганням для вирішення проблеми створити відповідний чиновницький апарат. У багатьох європейських країнах такі галузі, як культура, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист керуються не чиновницьким апаратом а відповідними громадськими радами, до яких входять представники (адміністратори ) відповідних установ, депутати відповідних комісій із органів самоврядування, авторитетні фахівці у даній галузі та громадські активісти, меценати, що фінансово підтримують ту чи іншу галузь.
Чверть століття керування державою із центру наочно довело те, що давно зрозуміли у цивілізованому світі. Більшість побутових проблем – це преро-гатива місцевої влади. Лише дай їй відповідні повноваження та фінансову спроможність. Ні Порошенко, ні Гройсман не приведуть за ручку в село, містечко чи об’єднану громаду інвестора та не почнуть створювати робочі місця, якщо сама громада не створить прозорі, зрозумілі, не корупційні умови для функціонування малого, середнього чи навіть більш потужного бізнесу. Розробка власних пріоритетних бізнес проектів із виділенням відповідних земельних ділянок. Чітка позиція та готовність до партнерського співробіт-ництва у сукупності із ефективною промоцією та рекламою свого потенціалу через все охоплювану світову мережу дає можливість безпосередньо виходити на світові фінансові та інвестиційні ринки. У нашій області на це накладається ще і значна кількість заробітчан, що мають досвід та знання мови, близькість від кордону з ЄС, віддаленість від ареалу військових дій. Не варто ганятись за мільярдними інвестиціями варта зосередитись на проектах, що потребують десятків чи сотень тисяч доларів чи євро. Якщо зосередити свої зусилля на країнах Далекого Сходу – Китаї, Японії, Південній Кореї, для яких Буковина може стати порогом для проникнення до Європи, Балкан, Північної Африки та Малої Азії, то можна дати не лише значного імпульсу економіці але і створити підвалини фінансової спроможності місцевих бюджетів.
Третя важлива проблема - це демонополізація енергетичного ринку. Сподіва-тися на це від Верховної Ради та уряду не доводиться, адже там багато чиновників та політиків, які у тій чи іншій мірі залежні від олігархів цих монополій. Але часто буваючи у Європі не можна не помітити, скільки там у містечках поширено застосування альтернативних джерел енергії. У журналі десятилітньої давності вичитав досвід однієї із невеликих громад Данії, що проживала на одному із багатьох островів. Десятки років вони були спожива-чами мазуту та скрапленого газу, що постачався їм із материкової частини. Врешті їм це набридло і громада вирішила спільно із владою стати енергетично незалежною спільнотою. Декілька вітряків, та декілька установок по вироб-ництву біогазу із біомаси, що є стабільно в значних розмірах на острові перетворило їх громаду на експортера. За декілька років вони власними приватними коштами та при участі відповідних державних та місцевих програм зуміли не лише забезпечити себе власними енергоресурсами але і продавати їх за межі свого острова. Крім того покращили свою екологію та туристичну привабливість. Адже за їх досвідом приїздять знайомитись із багатьох країн.
Відома крилата фраза із безсмертного твору Ільфа та Петрова про те, що порятунок потопаючих справа рук самих потопаючих, хай спонукає нас не боятися брати на себе ініціативу та більш сміливо та впевнено розбудовувати власний добробут не очікуючи особливо на біль високі владні структури.
Ярослав Волощук