Яке приємне повернення! Буковинці отримали можливість узріти Михайла Миколайовича Папієва після піврічного затишшя. Його приємний голос, як і колись, сповнений гуманізму, а в очах читається вічний порив до допомоги соціал-незахищеним.
На буковинські береги накотився на хвилях радіо 100, а його засмаглий лик осяяли прожектори Чернівецького променя. Однак, поява була надто скромною. Це ж треба мати таку скромність екс-членові СПДУ(о), ПР, екс-міністру, екс-голові Чернівецької обласної державної адміністрації або очільнику крайової виконавчої влади (друге, мабуть, подобалось йому більше) з’явитися в телевізорі під скромною плашкою "політик".
Можна уявити рефлекторні метання журналістів у студії перед ефіром із перерахуванням вищеназваних регалій: "Як краще Вас представляти? Як Вас тепер представити?"
І скромна відповідь: "політик".
"У кожного політика є час, коли він працює, а є час, коли він має зібратися з думками…", - поділився політик. А дійсно, хіба ж можна працювати, коли ти зібрався з думками? Отож…
Михайло Миколайович вирішили "трошки зайнятися наукою". А чим же іще займатися після того, як тебе вигнали з адміністрації пенделями, попередньо кілька годин потягавши за комір у теплому колі буковинців? Може, згребти все, що встиг вкрасти, втекти в Ростов і запити? Ні, це прерогатива неграмотних завгарів, хоч і професорів. Справжній велет політичної думки відразу береться за написання докторської. І не за допомогою літературних, чи якихось там інших рабів, а сам.
"Я написав її і, при цьому… при цьому писав її сам. Про що навіть є підтвердження тих людей, з якими… співпрацюю… які є опонентами…." - пояснив, щоби журналістка, яка навіть не кандидат наук і не була там при цьому опонентом, як він сам її, докторську, писав. І про людей, з якими він при цьому співпрацює, теж щоб не думала, бо сам її написав. Так що тепер, він майже доктор наук.
А далі пояснив свій соціально-економічний план, суть якого полягає у збільшенні купівельної спроможності громадян. Каже, що узгоджував його із якимось відомим економістом-академіком, якого визнає ввесь світ. А потім почав загинати пальці і розповідати, на що витрачають свої гроші вчителі і лікарі. А потім поставив питання: "Як може сьогодні пенсіонер виживати на пенсію у 948 гривень?" Рік тому пенсіонери теж цікавились цим, але тоді цьому представнику міцних господарників було не до цього.
У не такі давні часи, коли пан Дохтурь міністрували пенсіонерські окуляри, керували ОДА, хлібоцьомили й не мали докторського статусу, йому прийшла ще одна чудова ідея: виорати городи соціал-незахищеним верствам населення за рахунок фермерів. Тоді цю ініціативу останні не оцінили по достоїнству і післали його к ... Електоральні городи лишились неорані, а голоси ПР недобрані.
Але тепер все буде інакше, бо тепер політик стане доктором, а ідеї зринатимуть яскравіші. Хтозна, мо й не доведеться жити на пенсію 948 гривень.
