Народ смажив шашлики, засмагав, насолоджувався природою. Так планували і ми. Проте не розрахували сили і заїхали автомобілем дуже близько до берега. І застрягли. Колеса глибоко вгрузли у вологий грунт з гравієм.
Спочатку пробували впоратися самі. Відгрібали гравій з-під коліс, проте це не допомогло. Проблему помітили люди, які відпочивали неподалік, і долучилися. Вирівнювали землю під колесами, штовхали авто - результату жодного. Машина глибше вгрузла у берег.
За кілька хвилин біля нашого авто зібралося близько десятка людей. І чоловіки, і навіть жінки. Була вражена, наскільки щиро всі намагалися допомогти.
Бачачи, що справи кепські, моя мама кинулася шукати трос. Досі ми ще не стикалися зі схожою ситуацією, тому троса не було. Втім, не виявилося його і в інших. Лише останній автомобіль на цьому "дикому" пляжі, на щастя, був оснащений такою потрібною річчю.
З тросом справи пішли на краще. Один із водіїв хутко витягнув нашу машину з пастки на безпечне місце …
Ми віддячили добрим людям, які виручили нас – пригостили їх шашликами та запеченими на грилі овочами. А для себе винесли кілька важливих уроків.
По-перше, ніколи не заїжджати у невивчені місця, не перевіривши їх "на міцність".
По-друге, завжди мати з собою всі необхідні засоби безпеки. Бо хтозна, як би довго довелося сидіти у тій гравійній ямі, якби не люди та трос.
Дорогою додому ми заїхали до спеціалізованого магазину і придбали трос та інше важливе приладдя. Навчена гірким досвідом, раджу так зробити всім.
Галина ОЛІЙНИК