Правду мовлячи, треба вивчати українську!

"будь-ласка", "степендія", "начислити", "ніпрощо", "нажаль", "доречі", "надобраніч"…

Це лише кілька прикладів типових помилок, якими майорять коментарі в соціальних мережах. Варто зауважити, що ними грішить не лише молодь, а й старші люди, у яких за спинами пристойна кількість десятків років. Що ж уже казати про пунктуацію?.. Мимоволі згадую картинку, на якій зображено кому на прийомі в психолога. Вона лежить на ліжку й стурбовано повідомляє йому про те, що постійно відчуває себе не на своєму місці. Виглядає доволі комічно (в усіх значеннях цього слова). Навіть, якщо людина грамотна орфографічно, а також на "ти" з розділовими знаками, то все одно повинна вивчати нові лексеми рідною мовою. Пригадую, читала жарт. Це було щось на кшталт закінчення філологічного кохання. Дівчина каже, що одного разу її хлопець запитає про те, чи вона більше любить його, чи синоніми. Юнка скаже, що друге. Він піде, попростує, почухрає від неї, але так і не дізнається цілковитої правди. Окрім цього, існують фразеологізми, які піднесуть будь-кого в очах співрозмовника. Наприклад, продовжуючи амурну тему. Парубок може сказати обраниці, що вона красива. Грація тішитиметься. Якщо ж він ніжно прощебече, що та така, хоч з лиця воду пий, хоч за раму клади, хоч картину малюй… Тут або пан, або пропав. Проте проба грошей не коштує.

Повернусь до соціальних мереж. Відрадно, що спостерігаю, як Facebook-користувачі толерантно вказують один одному на помилки. Також частенько натрапляю на інтернет-ресурси та книжкові новинки, які вирішили робити українців грамотнішими. Кількома поділюсь.

"Мова – ДНК нації" – проект для тих, хто хоче вдосконалити своє знання української мови. Лаконічно, ілюстровано, з прикладами, вправами, диктантами тощо. Уже до цьогорічного Форуму видавців презентовано тематичну книгу "Українська легко!", яка ввібрала матеріали, викладені на вищеназваному веб-сайті. Автори Наталія Клименко та Павло Мельник-Крисаченко завдяки інфографіці подають мовні правила та складні випадки слововживання.



Створено також "Тренажер з правопису української мови". Він базується на основі книги Бориса Антоненка-Давидовича "Як ми говоримо". Теорію поєднано з практикою. Наявний цікавий та корисний матеріал.

Проект #книголав презентував кишеньковий посібник "100 експрес-уроків української". Його написав доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Авраменко.



Також він із понеділка до п’ятниці навчає українців рідної мови в "Сніданку з 1+1". Наприклад, ви знаєте, що після слів "з повагою" (згідно норм солов’їної) варто поставити тире, а не кому? Тут узагалі можна було би обійтися без розділових знаків. Про таке й багато іншого читайте в книзі або дивіться у відео-уроках. Посилання шукайте нижче.

Упевнена, що існує більше тематично схожих ресурсів та видань. Маю надію, що хтось скористається хоча би цими.

Варто вправлятися. Грамотними бути красиво та вигідно. До того ж хочеться, щоб око милувалося правильно написаним, а вухо – влучно сказаним. Бо поки що душа болить, а серце плаче.

Корисні посилання:

1. Інтернет-ресурс "Мова – ДНК нації": goo.gl/vDYXnT.
2. Книга Наталії Клименко та Павла Мельника-Крисаченка "Українська легко!": goo.gl/MB5fAH.
3. "Тренажер з правопису української мови": goo.gl/WpJvVs.
4. Книга Олександра Авраменка "100 експрес-уроків української": goo.gl/g6U6iJ.
5. Експрес-уроки української мови, які проводить Олександр Авраменко в рамках програми "Сніданок з 1+1": goo.gl/7bDjA2.