Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Він+Вона | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Що нашому городу везе, то везе. Шо не день, то везе. Більше везе хіба шо якому Кропивницькому. Бо в нему нема з Черноуців.

***

Бімба си зірвала. Інформаційонна. В нашого города, який із Сучавою розривали си на двох бідного Свєтого Йвана Сучавського, відтепер буде свій Свєтий.

Тобто, СвєТа. Свєта Оксанка.



Бо ше не вспіла вона взути свєті білі лабутени і пройтися в них по вулиці Кармелюка, як Христос по морю, як вже почті половина черноутцерів готові за неї голосувати на мериню (чи мерину, чи мериху - клятий гендер). І шо тута скажеш. Вже всіх спитали і всі то підтвердили – як цвєк, на який образ Свєтої Оксанки вішати будуть, забили. Тай таке. Такі вони черноутцери. "Давай Оксанку Свєту на царствіє і всьо! Бо Вася вже нацарював! Най із Богом спочиває!" На лаврах. Чи на мелених курудзах, то єго діло.

Іванова епітафія і Свєта Оксанка над Черноуцями. Блог Мостіпаки


І вопше, гуси Рим спасли, а Оксанка –Черноуці. Так сказав історик Сірожа і підтвердив то картінкою від Салагора, де Оксанка – в образіні Свєтої Марії Терезії, а може і самої Сісі. Вопшим, як казав праворадікальний, но від того не менш правокосопригающий зігзугами, Славцьо Богослов, агент Євросоюза Сірожа в барабани не лупит, а лупит у бубен. Себто, каже чисту правду. Як істінний черновітцер.

Так що діло за малим. Привезти п’єть машин "асвальту" (Тоня проконтролірує), висипати їх на вулицю Кармелюка. Розмастити файно і рівно по болоту – від берега до берега, взути білі, свєті лабутени і пройтися перед тілівізіром "ЧП" - штири рази мінімум. І всьо. Ага. А ше виперти (або розвести на лоха) Другановского зо "СН" і тихо пріватізірувати сю контору, пока її бєшєний рейтінг не підскочив різко, що тімпіратура від коронавірусу, до рівня нинішньої "Самопомочі".

І всьо. "По тундрє, по жєлєзной дорогє" - то Каспрука несе ген ген гендево. А тута всьо свіркає, всьо в бєлом, вся в бєлом – вот воно щастя. І заодно Кийову, Брюсселю і Нью-Йорку тоже щастя. Не будуть сараки там метушитися і ламати голови між колінами, шо їм робити. Куди Свєту Оксанку приліпити – чи то на місце Камізельки, чи то замість Мілованова (то вопше не уважуха, но най би було), а чи нафіг послати того Гутейреша. Чи всьо ж таки краще (для гендерного балансу) послати з Брюсселю в рідний фатерлянд їсти сосіски з квасною капустою Урсулу фон дер Ляєн. А так всьо фрумоз. Усі на містах. А Свєта Оксанка прибула спасати рідні Черноуци вкупі зо Садогурою і прочими, як каже Сірожа, селами – Калічанкою, Рошею, Стинкою і їх рідною сестрою Жучкою (двома сестрами).

***

Но то таке. Опрос. Общєствєнного. Мнєнія. Тіпа в нас є общєство, а в него є мнєніє. Нє. Ну мнєніє в него є. Воно щось вічно мнєє. Мнєє собі. то й мнєє. Хто де. Хто в єдному кармані, хто в двох, а хто за пазухов.

Но главні собитія сего тижня розворачівалися і розвернулися коло Йвана. Голови нашого обласного. Та так си розвернули, шо до Йвана з Кийова прибула ділігація. Поважна. Поважніше не буває. Під білі рученьки. Но Йван си брикав. То не взєли.

Іванова епітафія і Свєта Оксанка над Черноуцями. Блог Мостіпаки


Бо шо то хабар. Так, пара сот тищ баксів. Два-три обіди, дві шуби норкових, часи китайські з позолотою, а на шубу з шиншили вже ніц і нема. То Йван си на то обідив. Тіпа, за шо, пацани. Я ж свій. Ну вопшим таке. Ті шось там рили, рили і поїхали. А Йвана поперло. Як поперло, так поперло, шо гет єго вперло. А як бігти не було куди, то побіг Йван на піцу. До Васі. За ратушу. А Вася вже тут як тут. Ха. Упустити такого кроліка, упакованого і вгодованого, шо зайчик, Васі якось не з руки. Він вже таких зайчиків обработав, шо єму по гроб жізні винні, шо ше й зайчіковим внукам хватить. І Ростіка, і Толіка, і Юріка… І фіг знає, кого. А тута таке лізе. Само. То Вася весь напрягся як мілєнькій такий, ласковий, стєклоглазєнькій удавчик. Кролік упакований сам ішов у пащу. Факт. Про шо базар вели – сєкрєт. Но то, шо міленькій удавчик Вася візьме актівнєньку, ласкову і посильну участь у роздіванії упакованого кроліка до трусів із лампасами – ні для кого не сєкрєт. Свєте то діло – роздягти жадібного лоха-зальотчика.

Іванова епітафія і Свєта Оксанка над Черноуцями. Блог Мостіпаки


Впрочєм, а шо тіко Вася. Вся операція для чого? Що комусь треба Йвана кудись садити. На каменоломні? На "хімію", посєлєніє? Ага. Шас. То для лохів, які тілівізор дивляться і чекають посадок. А там в дорослому житії всьо по-другому. Зграї рішал, адвокатів (тоже рішал), рейкових кришувальників, шахраїв із медіаприкритія, суддів, прокурорів, слідаків і просто афєрістів збіжаться на вгодованого і упакованого майном і дулярами Йвана.

І пока з єго трусів не випаде послідній тролейбусний талончик, який там завалявся ше з часів, коли Йван ходив до школи в Опришенах і єго привезли до Черноуців показати тіятр, ніхто єго так просто не лише. І тут без обід. Нічого лічного. Тіко бізнес. Такі закони жанру. Ну не садити ж чувака солідного за якихось пару сот тищ баксів.

А так си файно роздягне, скине капці, відкладе їх до порога, а часи розового золота покладе на тумбочку, та й всьо. Більше ніц. Ну а як Васьови в сему не брати участь? Та то єго ніхто не пойме. Він вже Йвана тако помалу став смикати за всякі апєтітні часті організма. І перше, шо зробив, дав Йванови ефіру. Тіпа, йди Йван, розказуй. Балакай. Шо хош. А не хош, то просто мели. Ну і Йван пішов. Шо пішов, то пішов. Мудре рєшєніє. Мудрєйшого я не видів ще з часів, як Віталька Михалич прибіг на ефір до Трохимича. Ну то була ше та бімба. А се – бімбище. Глубоководна. Рогата.

***

Вопшим, тако. Сів Йван на ефір. І мовчит. І сидит. І єго питают, тіпа Йван Миколаїч, як там облрада, як там сесія, шо робили, чи файно всі голосували – чи рядами, чи колонами. І тута Йван почав розказувати – і про то. і про се. Ну так, як він вміє. Ніби і про то, і про се, але виходит ні про то, ні про се.

І ні дівка, ні Йван ні слова про то, шо вже й діти в садіках сего дня знали. Вот се так свобода слова. Такої я навіть в кіно не видів. Нє. В книжці читав. "1984" та книжка називається. І всьо. У Васі в тілівізорі більше нема живого Йвана. Тіко мумія єго. Свєта. Не їсть, не п’є, не ходит, НАБУ за ним тоже не ходит, а тіко сесія, засєданія, рєшєнія. Культ Йвана. Ніякого НАБУ. Расцвєт свободомислія і упру гості ума, як каже Славцьо Богослов.

І навіть "Черновітцер ТаймсоВАсья" - любітєлі всіляких смажених галушок із кізяками, мовчав – тоже расцвєт свободоскудоумія. А могли ж. Пацани. Могли ж рейтінги злетіти до небес: "НАБУ злонамєрєно звинувачує Йвана Мунтяна в тому, що він ніколи не робив. але про шо постоянно думав, но не вспів зробити, се ісчадіє Аїда Бурбак. А якби в "Брусниці" бабушкам замість води давали масло, то до сего отравлєнія епохі точно був би причетний Каспрук. Того, аби врятувати бєдних бабушєк від сего страшного отравітєля, наш богообразний Іван Миколаїч і хтів "Брусницю" продати ше більше богообразному, почті свєтому, Юрію. А той, аби окончатєльно заплутати страшного отравітєля Каспрука й ісчадіє Аїда, тут же по тіліфону перепродав то якомусь лоху. І. як сказав Іван Миколаїч: "Слава навіки Богу свєтому. Амінь!". Нє. Вчітсє. Отака си вийшла в Йвана епітафія. Ніби є Йван. А ніби й нема. Бо то, шо нам показали, то точно не Йван. То муміфіцірований образ нашої нинішньої регіональної власті. Наші політічєскі мощі.

***

Но в Йвана Миколаїча, нашого сего страдальца за гамериканські дєнєжні одиниці, є ше така дивна організація. Називається облрада . Ну, дехто її ше так називає. По неопитності і врождьонному слабоумію.

Бо в миру, то вже давно ніяка не облрада. То така си гробниця мєстного самоуправлєнія, шо під тяжістю брємєні безсовісності, жлобства, жадності, тщєславія і крохоборства стала по началу тхнути політічєскими нечистотами, далі жутко вонєти політічєскими трупами всяких ізгнилих груп, фракцій і отдєльних індивідуумів, а потім стабільно дурно пахнути політичною корупцією. І так і стліла в сему всякому чаду і брєду.

Бо як інакше, якшо сія братія на вид всяких набурмосених, надутих, що єндики, гогочущих і самодовільних від свого самодовольства бувших губернаторів, нинішніх начальніків, поважних і при немалому баблі газд і газдунок після того, як НАБУ перерила всю облраду, не то шо не буркнула слово, а й не хрюкнула і не мукнула. Не кажучи вже про те, аби прокукурікала, бо для сего треба мати мужність, позицію і честь.

А як не знаєте, що то таке, то спитайте когута на сільському плоті, чого він там співає. А він вам скаже, шо співає, аби єго чули і аби знали, шо він є і шо має файний голос. То він є, а вас нема. Бо в гробницях тіко тлін. Набурмосений, надутий і при баблі. Но тлін.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
Рейтинг:
(голосів: 1)
9-02-2020, 10:25
Коментарів 2 Переглядів 16033

Hаписав: Андрей, Коментарів: 0, Новин: 0, 17 лютого 2020 12:47
В новині:
Это сколько грибов нужно было съесть?

Hаписав: правда, Коментарів: 0, Новин: 0, 17 лютого 2020 13:08
В новині:
Автор тексту наркоман і явно цим пишається

У нічній пожежі в Чернівцях згоріли два авто - фото
Інцидент стався цієї ночі на вулиці Головній, 275В
Підозри на коронавірус у буковинців не підтвердились, – Осачук
Голова ОДА повідомив, що результат аналізів госпіталізованих буковинців – негативний щодо підозри на інфекцію коронавірусу
«Шкурняк Ковалюка»: Чернівецька міськрада підтримала передачу землі ОДА під житло ветеранам АТО
Каспрук розкритикував це рішення, заявивши, що окремі посадовці "будинку з левами" стають "девелоперами"
Блоги
блог Миколи Кобилюка
Як я вперше скористався стаціонарним валідатором для оплати проїзду в тролейбусі у Чернівцях

Блог Юлії Пацаранюк
На думку деяких медійників, українською мовою доречніше знімати комедії, вони більш затребувані

блог Марини Корпан
Просять допомоги, попри лютий мороз

блог Валерії Чорней
Колись люди навіть билися шляхетно

блог Ігоря Буркута
Що буде далі, сказати ніхто зараз не зможе

блог Катерини Ганц
Про нові "модні" тенденції нічних клубів

блог Ліни Нагірняк, Фото
Те, на чому спекулюють у нас, у Тернополі - успішно працює

блог Лесі Токарюк
До мене звернувся знайомий військовий хірург із Чернівців, який перебуває у зоні АТО


блог Оксани Драчковської
Треба підтримувати одне одного, а не дерти сім шкур з ближнього

блог Юлії Боднарюк
Не заважайте тим, хто малює безкоштовні картини

блог Ігоря Довганя
Свято, але не для всіх

блог Михайла Салітри
Блог Михайла Салітри

блог Олександра Мостіпаки
Про головні події Чернівців та Буковини за останній тиждень

блог Галини Олійник
Чи то так завжди було, чи лише віднедавна, але крадуть тепер усе, що погано лежить.

блог Марини Карасьової
Таку систему боротьби з корупцією у медицині придумав… міністр

блог Людмили Осадчук
Він них важко відмовитись і покупцям, і продавцям
блог Ірини Григоращук
Жити "за блатом" звикли ще з радянських часів
блог Віталія Олійника
Рідні вперше побачили у військовій формі
блог Анни Мячиної
Погляд збоку на засідання Чернівецької міської ради
блог Христі Венгринюк
Отак воно і було: відбув пристрій нічного бачення рік в АТО, переходить далі...
Популярне Коментують
• Новини












загрузка...
Приватне виробничо-торгове підприємство Burovik: «Копаємо криниці за 1 день у м. Чернівці і області»*

Підприємство Burovik копає криниці в Чернівцях і на околицях міста вже 10 років. І на їхньому рахунку понад 10 000 викопаних криниць і 1000 вигрібних ям та 100% тільки задоволених клієнтів.
Кембриджські іспити: розкіш чи необхідність? Чому вони стали такі популярні? Чи варто їх складати? Які перспективи та переваги?*

Не варто зволікати та відкладати на потім, запишіться у групу підготовки до Кембриджських іспитів у нашому центрі підготовки просто зараз!
Тут смачно, як у мами! Ресторан сімейної кухні і піцерія "Mama’s pizza" запрошує чернівчан*

Все ще роздумуєте, куди піти на вихідних? Годі ламати голову – для спокійних сніданків, ситних обідів та затишних вечерь обирайте Mama’s pizza. І повірте, ви не пошкодуєте, бо тут – "Смачно, як у мами!"