Після дебатів на стадіоні двох самих достойних наших граждан я воскрес. Почті. Шик, блєск, всьо свіркало. А ше живий звук. То вам не Лобода якась фанєрна. Правда, ніц так і не поняв. Видно, забагато хочу.***
Після того дійства в моїй хаті стояли з роззявленими писками двоє. Я. От восторга і удівлєнія. І мій пес – від удівленія шодо мого восторга. Но якось далі попустило. І мене, і пса. Той їсти захотів. Дебати дебатами, а вечеря в него по распісанію.
А я си сів думати. Якось тако про то, шо чув. Думав, думав і таке си надумав. Шо ніц я то і не почув. Музику чув, танці чув. Пєсні чув. Чув, як двоє самих достойних граждан казали єден другому – ти гі…но, нє – ти вс..на тріска. То було поважно, достойно і дуже солідно. Ну, тіпа, хто шо вкрав, з ким си поділив, чи нє, хто з ким де сидів, шо де пив, їв. І проча хринь, де ті поважні двоє граждан нам розказували про якихось чуваків, які насправді то й рулять всім. Ну всякі там Бєня, Вітька Медведчук, куми, свати. То я си так і подумав, шо як тих двоє самих достойних граждан – Пєтя і Зєля, то така фігня – артісти, а ті рулять, то нафіга ми тих вибираємо, а не цих.
Хай би так і було – місяць Бєня сидить, місяць - Вітька, тиждень єден кум, тиждень другий, а два тижні сват і сваха. То, я так понімаю, і була би настояща народна власть. І всіх би устраювала. Тиждень мій кум, а тиждень сусідський. Нє, сусідський кум, то, канєшно, кончене гі..но, но раз така дємократія, то най вже побуде – ше не таких терпіли. Вот якось так.
А то вийшло як. Ті двоє граждан – Пєтя і Зєля, си покричали, поверещали, артісти їм поспівали, народ покричав "ура" і "слава", а на виході – ніби в совєцьке кіно сходив – культпоход із примусу.
А государство наше – куди? Влєво, чи вправо? Впєрьод, чи в зад? Збоку навиворіт, чи догори ногами? Вот та загадка мені до суботи до ранку ні спати не давала, ні їсти. Но, всьо таки розгадав. Виділи, на тих дебатах, як ті двоє впали на коліна. Єден в єден бік, а другий – в другий. Вопшим, єден до одних воріт стадіону сраков, а другий – до протилежних. Тим самим місцем.
Єден до тих, куди "Челсі" нашому "Динамо" відгрузило три голи в першому таймі, а другий – до тих воріт, куди то кляте "Челсі" нашому поважному сраконогому "Динамо" добавило ше два в другому таймі. Так і стояли – обидва ср..ками до воріт. То я си тако думаю, шо то божий знак для нашого государства і народа. Ну, в смислі, кого би з тих двох самих поважних граждан ми не вибрали – Пєтю чи Зєлю, а государство наше і народ будуть розвиватися сраков до воріт. Я би то навіть на президентському штандарті написав. Файно. "Сраков до воріт". Ну тіпа, як у нас тут "Спільними зусиллями". Хоча і в нас тут вже можна помінєти надпісь. Тоже файно би було. А головне. совершенно справедливо, актуально і надовго.
***
Та шо там їх вибори – з дебатами, пєснями і танцями. У нас тут всьо як завжди, своє. Є в нас така контора – унівєр. То там тоже вибори. І там завсігда на тих виборах був скучняк повний. Шо в унівєрі, шо в медіцінському. За ісключєнієм, коли в медіцінському десь на початку 2000-х у вибори влізли Вітька Миколаїч Король і Мішка Миколаїч Папієв. Понятно, шо не самі лічно. Ісполнітєлів знайшли.
То де ті двоє влізуть по сей день, то такі діла, шо всьо то перетворюється у жрачку. Тіпа політічєску, а насправді у колгоспно-базарну сварку. Всі з всіма пережеруться і потім роками один на другого косять косо, аж поки не покосоокіють. А Вітька і Мішка від того лише руки потирають і удовольствіє удовлєтворяють. Вопшим, развлікаються, як можуть.
Но то діла давно минувших днів. А тепер у нас є всякі достойні їх послєдоватєлі. Тоже з базару. І тоже колгоспні. То таке шось тепер вони мутять в унівєрі. Тіпа, аби всі там поважні духтори і професори пережерлися зо всіма поважними духторами і професорами, а далі – по завідомо утвєрждьонному сценарію.
Коситися косо і розвивати косоокіє. А ті - за фіранков, будуть собі удовольствіє удовлєтворять. А поскольку нині вже більш просунуті врємєна, а старі помойкомьоти вже си позносили, то, аби пережерти в унівєрі одних поважних з другими поважними, знайшли Мішку Політолуха і Славця Богослова. Пацани спеціалісти во всьом. Шо касається помойкомьотства. Бо файно їсти хотять і не будь шо. А робити ніц не вміють, як тіко ізвєргати словоблудіє. То для таких діл, як вибори в унівєрі, то золотий запас нашої молодьожі. Ну, аби поважні професори і духтори роками си косили єден на другого і розвивали косоокіє. От Мішка Політолух і Славцьо Богослов там шось ізвєргают словоблудіє. То ждьом 25-го.
Спасєніє унівєра тіко в тому, шо далеко не каждий там поважний дохтур і професор, а также доцент помєльче, володіє усіма премудростями соціальних сєтєй, всяких інтернетів і прочої тєхнічєскої лабуди. Як казав один столичний метр журналістики, коли єго спитали про кібер-війну: "Нашє спасєніє – в нашій технологічній відсталості".
***
Но не всьо в нас технологічно відстале. Дешо є таке, шо з него той прогрес так пре, так пре, як з корови восени бурячиння – по всій дорозі. Більше того. Так ся стало, шо той технологічний прогрес перепер здравий ум і елементарну грамотність.
Он, наш горсовєт во главє з Васьою-узурпатором запустив сайт – почті новий, хоч і всьо в нім почті старе. То там хтось, в щирості своїй і наївності, так Васю і зробив – узурпатором. Чесно. Бо там єго назвали і міським головою, і головою міської ради, хоч ні тим, ні тим він не є. Свободною лишилася тіко должность старости церкви "Емануїл" в бувшому кінотеатрі "Україна". Но то далі буде – крім Васі на то місце ніхто й не має ні морального, ні чєловєчєского права.
Вопшим таке. Технічєска і філологічєска ошибка вскрила реальну болєзнь. Бонапартізм. То коли ти всім одночасно хочеш бути, але не всьо то виходить. Або й в наших условіях вопши ні хріна не виходить, окрім дрібних капостей. Такево. Зато як там файно на тім сайті всьо інше поховали. Тіпа, до Васі жізні в горсовєті не було і опісля Васі тоже її не буде. Така болєзнь наша постсовєцька. Без Пукіна не буде Раші, без Пєті не буде Неньки, а без Васі не буде Черновіц. Шось таке. Хоча, я си тако хочу висловити єретічєску мисль. Шо ці всі троє без того, де вони засіли – зеро з штирма нулями. А от воно без них буде існувати і цілком здравствувати.
А вопши ті ошибки технологічєско-філологічєскої тупості за наш і з вами счот, бо ж сайт робили за наші з вами бабки, нагадали мені часи, коли я пізнавав медицинську науку в медучилищі. То десь так на курсі третьому в нас читали странний такий предмет.
Не буду озвучувати єго назву, хай то си лишить тайною, але коли ми вивчали одну болячку, то там був такий малюнок – документ одного не дуже здорового чоловіка. Він си туди вклеїв своє фото, домалював вуса і бороду, намалював шапку і написав: "Трижди Герой Мира. Дивизия тяжьолих пулємьотов. Чапаєвец". Шось таке. Файна ксіва. І чо єго в ту книжку намалювали? Цілком міг би тепер з всіма регаліями на якомусь офіційному сайті висіти. Хоч горсовєта, хоч сєльсовєта, а хоч і Верховного. Врємєна такі. Разгул свободомислія і тщєславія.
***
А ше якесь чюдо сталося в нашому горсовєті, переповненому горсовєтчіками і прочими товарісчами, шо составляют ум, цвіт, чєсть і совєсть нашого города. Сподіваюся, шо врємєнно.
Так вот. Толік Чесанов – один із самих умо-цвєтасто-чєсних товарісчєй горсовєта, пламєнно виступив проти мафії. Да, да. То вам си не приснило, шо Пєтя виграв вибори в четвертому турі. То Толік об’явив тяжолу борьбу мафії в горсовєті. Нє. Ну Тоня, Вася, Володька, Миколка з Тоніного сила, Бодя і прочі, то нє. То ви на них не думайте. То наші. В смислі реєстрові. А Толік вичислив іншу мафію – не реєстрову. Ті шо не в тємі, не в долі і вопши мали би на шконці сидіти коло параші і реєстровим бамажки для потрєбностєй природних подавати. А вони якусь землю на базарі "Газкомплектмнєсосалочєбурєки",чи як єго там, умикнули. Із під носа у реєстрових. Та ше й не умикнули, а лишень збираються умикнути 25-го числа. Ну тут то Толік і підняв бучу. "Долой мафію, - кричить. – Долой політічєских лузєрів і неудачніків. Сволочі, гади". Вопшим, пірве всіх мафіозі – не реєстрових.
Бо всьо мають рішати реєстрові. Бо на всіх землі нема. І вопши в обход реєстрових в нинішнім горсовєті нічо не можна. Той кабінет, куди тра в горсовєті всім ходити перед тим, як тобі шось тра рішити, навіть вже названіє має. Правда, трохи странне, як для горсовєта – "ПроцеДурна". Вот такі діла. А тут си якісь лузєри, як каже Толік, мимо того кабінєта якусь землю хочуть провести. Вопши абарзєлі. Таж якийсь порядок є. Сначала Вася, далі Володька, далі "ПроцеДурна", а ше далі ОПГ (отдєльна політічєска група) "Рідне місто", а там вже худібка помєльчє, аб набрати голоси. А нє. А вони си думали, шо то тако – тіпа департамент – комісія-сесія. Та де то таке видано. То всьо давно вже ацтой, пережиток і умственно-управлєнчєска отсталость. Нова власть руліт по-новому. І мафії тут не мєсто. Толік сказав. Марш в "ПроцеДурну".
Олександр МостіпакаЧитайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
21-04-2019, 10:00
0
2 777