Справжній Париж має трохи пахнути "Шанеллю" і круасанами, справжній "Відень" - кавою і штруделями, а малий Париж – трохи коров’яками, а трохи часником, цибулею і китайськими кальошами на меху. Амбре вопшим.

***

Бо як інакше. То ви собі десь там, чи десь тут думаєте, шо "малий Париж" - то таке собі, як великий Париж, тіко мале. Ну то ви собі думайте, чим маєте. Якшо маєте.



А для рєшєнія всіх вопросів жізні є власть. Власть за нас думає і рішає всі діла нашого жізнєобєспечєнія і комфорту. То вона й рішила, шо має купити нам десять рогатих євроблях і штири нових троліки. Рішила, то рішила. Поскольку наша власть, то трохи ватніки, трохи бариги, а трохи "нєразбєрі-поймі" і "шалтай-болтай", шо в принципі соотвєтствує соціальному складу насєлєнія нашого города, то то і рішила.

Рішила, шо нові троліки не тра купляти з кондиціонерами. Нє, ну то понятно. Економія. Но мотив трохи странний. Тіпа, нашо в троліках кондиціонери, якшо троліки відкривают двері. Вот, якби троліки не відкривали двері, а тако валили, шо німі, з пункта А в пункт Б, то тоди може би кондиціонери і тра було. Но раз такі діла, шо воно має ставати і відкривати, відкривати і ставати, а ми вилізати і залізати, залізати і вилізати, то й кондиціонерів не тра.

Бо тіпа і так чистого воздуха вистачає – народ єго гонит туди-сюди, сюди-туди, коли відкриває-закриває, закриває-відкриває – з часником і в кальошах на мєху в 30-градусну жару. Отакі діла.



Вася – наш керовнік, то так і сказав, шо нам ті кондішени не тра, бо двері відкриваються. Но Вася –хітьор, шо штири тель-авівці в купі. То так і сказав, шо то він не сам таке придумав, бо видно в школі фізики не вчив, а десь за рогом торгував "Турбами", а то єму таке порадили бувалі наші тролєйбусніки. Так і сказали, а нашо нам та біда, як двері відкриваються, а ми тово ні включати, ні виключати. Ну тіпа шось таке, як про радіоактівні валідатори.

Ну Вася і повірив. Бо як він не буде вірити поважним тролєйбуснікам, середній вік яких вдвічі перевищує середній вік наших троліків образца середини-кінця 80-х. От і повірив. Так шо так.

А я ше в школі ніяк не міг поняти, коли директор-історик розказував нам про луддитів. Тіпа, а нашо ті люди ламали всякі там ткацькі верстати, парові машини і прочі залізяки, як вони нібито мали полегшити і їм жізнь, і якість життя споживачів їх продукції. То директор шось плів про класову борьбу, зарождающійся пролєтаріят, прізрак надвігающегося комунізма і всяку ахінєю, з якої я ніц не поняв, бо був з порєдної сільської родини, де всяке майно заведено було берегти, а не трощити і ламати.

То я си тако думаю, що наші тролєйбусніки-, то тоже якісь класові борці. І якшо то не зарождающійся пролєтаріят, то точно якийсь єго пережиток. Який розвів Васю, який продавав "Турби" замість того, аби вчити фізику (про Васіних партньорів по узурпації власті я вопши мовчу), як Вася розвів усіх решту чернівчан. То єсть, як посліднього лоха.

Бо дивіться самі. У містах України, яких ціла купа і які купили троліки з кондішенами за кредит буржуїнського ЄБРР, троліки з кондішенами їздять? Їздять. Двері відкривають і закривають? Возможно, шо так. Не лізуть же ті всякі страждальці у люки. У всяких наших сусідів – Румунії, Чехії, Польщі, Угорщині троліки з кондішенами їздять? Їздять. Двері відкривають? Думаю, шо таки да. Чи може там троліки без дверей? Та нє. Видів, шо є. Ага. Я вже мовчу про наші братські города, з яких ми постійно беремо прімєр – Париж і Відень. І тіко Черновці, де править сама народна і умна власть і де їздять самі вумні тролєйбусніки і возять самих лошастих граждан, кондішени не нужні, бо в нас двері відкриваються. Сараки ті двері. То здайте їх в металолом.

То мені нагадало старий совєцкий анекдот про вірменське радіо:

- Прапорщик Іванов, шо таке адажіо?, - питає радіо.

- Тута людям жрать нєфіг, а ви вимахуєтеся, - отвічає фінансовий і матеріальний мозг совєцької армії.

Шось таке і в нас із кондиціонерами. І тута мені інтєрєсно тіко одне. Бо з всім решту всьо давно понятно, як з виборами прєзідєнта. Вася, Володька, Толік, Тоня, Миколка, Бодя і прочі вершітєлі нашої судьби і комфорта зняли кондішени зо своїх іномарок? Чи не годні відколупати і так страждають сараки. Бо ж нашо їм ті кондішени, як там тоже тра двері відкривати-закривати, закривати-відкривати.

Так шо будемо й далі файно їздити: в зимі файно мерзнути, а в літі файно пахнути. Бо комфорт і запахи родіни, то наше всьо. Особливо, коли ті, хто надає послуги громадського транспорту – пролєтаріят і луддити, а ті, хто взявся управляти процесом – жлоби і невігласи.

***

Кажут, шо в Україні не буде реваншу. Ну тіпа, шо не вернуться ті, кого кудись там погнали в 2014, або які самі повтікали городами, лісами і полями. Навіть наш прєзідєнт нам то обішає. Не вернуться, - каже. - І всьо. Бо самим нема шо жерти, а ше тих годуй. Баста.

Ага. А ті, шо не втікали? Їх куди подіти? Ну нема в нас такого заповєдніка, аби їх там тримати і показувати їм самим за їх же гроші. Нема.

То вони розповзлися, хто куди міг і потрохи вже такого нареваншували, шо розгрібати єго хватить ше на років 30-40, а як вони ше трохи протримаються, то й на всі 50-100.

До того ж, є всі подозрєнія, шо вони не тіко нікуди діватися не думають, а дуже навіть комфортно почуваються, на мєстах окапуються, Пєті і прочим центральним хитрим лохам лапшу на вуха вішають про "тату (мамо, братчику) поможем, чим можем" і помалу создають на мєстах свої "республіки", "княжєства", "кольхози" і "базари". То тута ми, як завжди. Впереді планети всєй. Наш славний город Черновці – тута лідєр. Бо поки інші користаються неразбєріхою президентських виборів, аби собі на мєстах створити свої "республіки", "кольхози" і "базари", то в нас "базар" створили ше торік влітку.

Ну а раз в нас теперича свій отдєльний, почті самостоятєльний від остальних частин України і почті свободний від здорового глузду і совісті "базар", то він си шо хоче, то і робе. Тіпа, веде свою самостоятєльну політіку в отношєніях зо всім міром. Ну а це дає не тіко купу важності, но і рождає всякі вумні стратєгічєскі мислі в акціонерів сего "базару". Ну а оскільки наш главний акціонер, то Вася-узурпатор, а ничка з дулярами, євро, хатами, хлівами і стодолами в него така велика, шо він вже думає, що то над єго хатов не хмари витають, а сама борода Бога метляє, то він і оглашає стратєгічєскі вумні мислі, які сам хоче. Тіпа таку, що з безвізом поспішили, тра з ним шось робити, безвіз - то через него всі тікают.

Шось таке. А ви си думали, шо реваншу нема. Та й не тра. Бо він нікуди й не дівався. Сидів си на торбі з дулярами, єврами, гривнями, хатами, стодолами і хлівами й чекав. Як тіко лохи провтикали, як тіко всім всьо стало пофіг, як тіко оскотініваніє посполитих пішло в круте піке, а рани і кров революції затьмарили рани і кров війни, тута тако торба з дулярами і вилізла з темного підворіття. І всілася поверх того всього: ран, крові, війни, революції, общого майна, моралі, совісті, виборів, демократії, права. Зо своїми хатами, стодолами, єврами і хлівами. І починає розказувати, шо безвіз – то не тра, бо нашо рабам видіти, шо десь є свобода, добробут і право. Шо прозорість – то біда, бо торба любить потьомки. Шо виборна власть - то гім..но, а куплена – то газди. Шо всі, хто проти него - то агєнти, кишенькові і падли, а всі, хто з ним – то тим би трохи общого майна.

Но то ше не всьо. Далі вони кожен в своєму "кольхозі", "базарі", "княжєстві" об’являтимуть мир із Рашою, ганятимуть зі своїх "пасовищ" всяких НАБУ, а з контрабандних стежок – погранців, добиватимуть морально і фізічєски опонентів, відбиратимуть майно в "не своїх", визначатимуть героїв і антигероїв, яких нам шанувати і не шанувати, лізтимуть рийками скрізь, куди можна залізти. Всьо то ми вже бачимо епізодами в різних "кольхозах", "базарах" і "республіках", які створюють на мєстах торби з дулярами.

А ми боїмося реваншу і чекаємо, поки від него нас хтось врятує. Та шо єго боятися, як він тут. Краде землю і майно, лізе в кишеню у вигляді управителя, бреше і вивертається, вивертається і бреше, тендерить і тре, тре і рішає.

Чи ви думаєте, шо реванш - то Янукович верхи на москальському танку в будьонівці і з маузером? Ага. Зари. Реванш – це торба з дулярами в потьомках із масними руками, запотілими писками, мокрими шиями, бігаючими очицями і жлобською натурою.

Бо москальський танк з Януковичем на башті можна зупинити: коктейлем Молотова, снарядом, "Джавеліном", в’язкою гранат. А чим зупинити торбу з дулярами, в якої єдина ціль – стати більшою за общій щот.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram