Наближення 31-го числа – то біда. Народ навіть про справжню біду забув – про війну. Сарака Супрун аж написала, як зберегти псіхічєске здоровля перед 31-м числом, а потім перед 21-м, бо дохторів на всіх не вистачить.***
В суботу в нас був Пєтя. Пєтя – то наш гарант. Гарант і того, шо маємо, і того, шо не маємо, і того, шо не будемо мати. Вопшим, суперечлива історічєска лічность. Яка ше хоче бути політічєскою.
Як доказ тої суперечливості – народ, який зібрався Пєтю слухати в "Юності Буковини". Кого там тіко не зібрали. Кого могли, того і зібрали. То такий собі патрєт нашого государства. Странноватий трохи. Бо більша половина тих, шо зібралися там, в реальній жізні здороваються одні з одними крізь зуби, а потім, відвернувшись, плюють на грішну землю, або через плече. Тіпа, "згинь нечисть".
От самі дивіться. Кого зібрали. Тута вам і скинутий під кришою Пєтіного "гімна в вокулєрах" мер Каспрук, і його скидатєль Вася-узурпатор, і Васіна лучша падружка Тоня Процедура якимсь боком (видно, селфі хотіла з Пєтєю (для прокуратури десь колись згодиться), і скинутий Пєтьою перебєжчік Дєдушка Саша, і аппазіціонєр проти рєжіма Пєті Йван Мунтян, і бивші камсамольці, а тепер правовірні пєтінці, і бивші камуністи, а тепер хранітєлі томоса, і націоналісти кошерні, і ше всякого народу – всьо начальніки – повна зала. Отака грімуча смєсь.
А ви кажете, революція в нас була. Була. Но странна якась. Бо як таке всьо можна було зібрати під одні знамьона? То шось таке, якби ото після революції 1917-го приїхав Лєнін у якийсь Тамбов, а єму зібрали намєсніка царя, прєдводітіля губернського дворянства, поліцейського пристава, попа, бувших кадєтів, монархістів і члєнів "Союзу Михаїла Архангела", мєстного купця-шпекулянта і главу єго канцелярії, а в придачу трохи красноармєйців, комісарів і старих большевиків, яких пристав садив в каталажку. І Лєнін їм розказував про прорив у світле будуще. Всім у купі. Шось таке. Ну дуже у нас якась странна революціонна ситуація була. Повний розгул класічєскої демократії після неї. Якось так, тіпа не "отрєчьомся от старого міра", а "ми наш, ми новий мір построїм". Но якось без нас. Шось тіпа таке, пацани народ. Ілюзіон.
Но. Про позітівчік, а то скажуть, шо я – не порохобот (а нині то модно, а ше, кажуть, декому і прібильно). Пєтя таки приїхав. Шось наплів. Зробив селфі. Сказав "Добрий день" румунською і Путін-гі..но на солов’їній. Показав дітей – всіх від одної жінки, а нє, як Ющенко, і попер додому.
А решту? Одна в ресторані тут посиділа, а другого всі тіко в тілівізорі і виділи – співав під гітару, шо Пєтя - гі..но. А де виход у народ? Селфі? Діти від одної жінки (чоловіка)? Нєдоработка конкурєнтів. То єсть, провтик.
***
Нє. Ну Пєтя тоже провтиків напровтикав. Бо воно як. Як їде кудись великий начальнік, то має шось файне казати про тих, до кого приїхав. То ніц нового. Так повелося ше з часів Хамурапі, Тутанхамона і Штефана Великого. Приїде пан, то мусить хвалити посполитих. Тіпа, найфайніші, файніших нема, найрозумніші, розумніших нема, найроботящіші, роботящіших нема. І так в кожному кольхозі. Куди приїде. Ну і ше шось мєстне – тіпа файно співають, або мають якусь найфайнішу хату (ну, як наш унівєр, до якого ми – ніяким боком – просто повезло).
Так ото Пєтя закликав всіх православних, греко-католиків, римо-католиків, атеїстів і навіть еммануїлістів, їхати до нас на всьо дивитися і всьо файне в нас їсти. Або їсти і дивитися, або дивитися і їсти. Но. Звідки ж Пєті було знати, що їхати до нас нема чим. І від нас нема чим. Нє. Ну єден поїзд до Кийова - то файно. І єден великий автобус – то ше кручє. І єден поїзд до Львува, в якому крісла, як на старих англійських стадіонах – ше до дискваліфікації їх клубів у єврокубках. І єден літак – але з Сучави до Мілану в три рази дешевше. Ну а тіпа пожрать наше національне? Ну то й жеріть, гості дарагіє, як доїдете.
Но зранку тіко коло вокзалу "У Пєтровича" (Не Арсєнія), а далі то таке – львівські пляцки, львівські круасани (прівєт, сальмонелла-негідниця) і прочі деруни, чєбуреки і роли. Чиста тобі Буковина. Класіка. Но раз президент сказав, то тра. Або пляцки, або деруни. Як поїзд доїде і ніц з него не відпаде. Опшим, заготовочка мєстних властей для гаранта - так собі. Добре, що подяку цісарю не вписали за водопровод і трєбованіє срочно ремонтірувати. А могли ж.
***
А то, як наша мєстна власть і всяка шушера, шо дорвалася до неї волєю случая і нашого лоховства, гарантірує нашим кандідатам всєобщу поддєржку мєстних кріпаків, фінансірованіє, вєрность виборчих комісій та іншу нереальну лабуду, аби лишень десь до когось потім прилипнути і шось ше заграбастати, то я таки знайшов у одного геніяльного, но пока ізвєстного в дуже узкіх кругах, товаріща Славця Богослова. Славцьо Богослов – то з єдного боку діамант пропаганди у Васі-узурпатора, а з другого – австрогрантоєд і незавісімий аналітік. Опшим, така ж хринь, але в одній особі, як ото, шо зібралося до Пєті в "Юність Буковини" в багатьох особах.
Так вот шо я знайшов. Славцьо Богослов пише тіпа політічєскі аналізи такі:
"…Лідер "Рідного міста" Василь Продан і Валерій Чинуш одночасно інвестують у Юлію Тимошенко, Юрія Бойка, Олега Ляшка, Анатолія Гриценка і Володимира Зеленського. Завбачливо не розриваючи (через нардепів БПП Оксану Продан і Віктора Короля) формальний зв’язок із діючим гарантом. Об’єднання ж Анатолія Гриценка з Андрієм Садовим узагалі призведе до ситуації, коли Василь Сафронович може виявитись політичним акціонером усіх президентських штабів". Єптіть. Геніально, Ватсон. І пес Баскервіль тоже. І навіть пес Бровко - геніально.
Вася, Валєра, чолом б’ю, хоч і бридко, і чола шкода. Головне, аби бабла вам стало і ср..ки си не пірвали від таких віртуозних шпагатів-піруетів. Єто ж нада? І вашим, і нашим, і їхнім, і тимово, і симово, і на всякий случай, і аби було, і хрин з ним - най буде, бо єслі шо, то ми і тута... Шапку скидаю. Бо зима си кончила, прати пора.
І шо, пацани, всім реально роздаєте бабло, чи тако традиційно розводите лохів, шо тіпа шось дасте колись, тіпа тєлєефір за півціни, миску бараболь мащених, зал для прєсухи, як "своїм", бєнзіну до машини, ночлєжку? Ну, якщо ще й так, то ви вапсчє. Развод столічних лохів на мякінє. Політічєских лохів. Так їм і тра. Аби знали. А то думають, шо ми тута в провінції такі собі селюки з вухналями. Ага. А ми їх – вокруг та около імєлі.
Така то велика політіка. А як же плани Оксанки Петрівни тута на виборах стати вождьом мєстної БПП і посунути всяких "околоходящих" вань і прочих кулішів? Поняв. То чутки, бабські теревені. Чи то вона може заразом всі штаби возглавить? А шо? Раз інвєстірували, імєєтє право. Хто партію інвєстіруєт, той її і танцуєть. А чи то партія гаранта, чи Гриценка, чи Юльки, чи Бойка, чи Вови ЗЕ!, про Ляшка вопще мовчу - то не суть вопрос. Тож - як мішок бараболь. Купив, значить, маю право їсти за дві щоки. І ше й про запас в кишені напихати. А ви кажете, політіка, ліві, праві, олігархи, борцуни, актівісти, прокремльовскі, вила і проча ахінея.
Базар. Звичайнісінький базар. З прилавками, розкладушками і перевернутими ящиками від бананів. А на них – партії, кандідати, політічєскі двіжєнія і спасітєлі Отєчєства. Оптом і в розніцу.
Олександр Мостіпака Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
24-03-2019, 10:00
0
4 920