Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
У Чернівцях думають куди заховати гроші бюджету розвитку – в полу, чи в рукав, а в водоканалі гряде "сонячна" революція.

***

Цього тижня міські начальники мірялися полами піджаків.

У кого пола ширша, а в кого довша, в кого більш засмальцьована, а в кого більше зализана. Здавалося би, кому їх поли треба? А ні. Бо виявилося, що поли піджаків наших начальників, то не просто шматок тканини з підкладною, куди можна вткнутися, аби ненароком висякати носа, або поплакатися замість камізельки.

Насправді, то атрибут влади, величі, фінансового впливу і політичного благополуччя. Не впевнений, що то у всіх такі величні поли піджаків, але в одного з начальників – точно. Як не дивно, ним виявився той, хто поміж усіх міських начальників і депутатів носить піджака найменшого розміру із найкоротшими полами. Наш головний комунальник Ярослав Денисович Кушнірик. А возвеличив полу його піджака до рівня фетиша наш головний міський секретар Василь Сафронович Продан.

Чия пола довша, Володька-постмодерніст і городи в небезпеці. Блог Мостіпаки


Сварилися, як завжди – за гроші. Їх Кушнірик хотів, аби поділили на об’єкти, а депутати хотіли, аби поділили, згідно з їхнім уявленням про справедливість - наш пацан – є гроші, чужий пацан – смокче палець. А оскільки ні за що інше Василь Сафронович, будучи чоловіком цілком сумирним і навіть деколи добродушним, ніколи в житті би ні з ким не сварився (ну хіба би ще за землю), то секретар запідозрив, що саме у полі піджака Денисовича ті гроші і заховані. Але ж тепер так просто полу піджака навіть у Денисовича не обмацаєш, аби перевірити. Бо в тренді – всесвітня боротьба з домаганнями. То Василь Сафронович, будучи ще й чоловіком у міру вихованим і обережним, свої підозри обґрунтував лише словесно – без обмацування Ярослава Денисовича. Принаймні, привселюдно.

Так от.

Василь Сафронович висловив здогадку, що Ярослав Денисович хоче, аби кожен із депутатів і кожна із депутаток підходили до нього, хто у кулуарах, хто прямо на сесії, хто у департамент, а хто і додому, щоби посмикати Денисовича за полу піджачка. У надії, що звідти посиплються піастри для задоволення всіх їхніх хотячок і сверблячок.

Від дитячого майданчика для старих алкоголіків і молодих наркоманів і до не менш стратегічного для розвитку міста Чернівців питання – заміни старих скрипучих дверей у під’їзді гуртожитку, де пан депутат Валєра, Вася, чи Микола з Петром вже підгодували половину всіх виборців, які за них знову проголосують на округу – так чоловік зо двісті.

А оскільки ті гривні – так зо триста-штириста, які наші свідомі виборці взяли у 2015 році, вже давно проїджені і пропиджені, а до нової "халяви" ще років зо два, то двері мусимо міняти за кошти громади, які заховані у полі піджака Кушнірика.

Але ж то несправедливо, аби такі поважні, щокасті, дородні, пишні, напомаджені, набриолінені газди і газдині, як наші депутати і депутатки, ходили до такого маленького і щупленького Кушнірика і до його маленького піджачка та ще й смикали його за куценьку полу. То має бути солідно. Як не як, Європа. А як зробити солідно?

Дуже просто.

Аби всі ходили не до маленького, куценького піджачка смикати за полу, а до широкого, з великими широкими полами і багатьма нашитими всередині них кишеньками з блискавками та гудзичками. Ну хоча би до піджачка Василя Сафроновича. Все ж, як не як, але на декілька розмірів таки більший. Але Василь Сафронович чоловік геть не заздрісний і завжди готовий поділитися. Тому наразі вирішено було підійти до справи по-демократичному. І папірці зі справедливим розподілом громадських піастрів заховали не в полі піджака Сафроночича, а в рукаві піджака Боді Ковалюка. І аби всі не почувалися геть сконфуженими біля маленької поли Кушнірика, то тепер газди і газдині мають демократичну альтернативу – широкі, як у мага, рукави піджака Боді Ковалюка.
Ось лише думається, що піастрів від того більше не стане, а шанси розтринькати їх на майданчики для алкоголіків і песиків, скрипучі двері і стежечки між кущами на "пентагоні" значно зростуть.

***

Старі журналісти добре пам’ятають, як колись починалися хроніки про дрібні кримінальні правопорушення.

"Молодий нероба, щоби поживитися, заліз у відчинене вікно нашої передової доярки Марії Михайлівни і виніс зароблений тяжкою працею телевізор "Весна-3", "Молодий нероба злив солярку із необачно залишеного на вулиці трактора нашого заслуженого тракториста Івана Івановича, який приїхав додому на вечерю після тяжкої спекотної днини на жнивовій ниві і приліг перепочити перед нічною зміною". І всі того "молодого неробу", як кажуть по-сучасному, тролили. І уму-розуму вчили, і кодекс будівника комунізму читати примушували, і роботу йому шукали, і в армію "вчитися життю" відправляли. І часом із того таки щось і бувало.



Тепер же інші часи. Прогресивні. Постмодерністські. Споживацькі. Піарні.

З переглядом цінностей та суцільною інтерпретацією. Тобто, якщо раніше – у модернізмі, навіть в совковому, "молодий нероба" - це був просто лайдак юного або молодого віку, то нині – у постмодерні – все не так.

Тепер "молодий нероба" - це вже масово-культурне, політичне і суспільне явище. Джерело інформації, реклами, піару – чорно і білого, сюжет для телекартинок, відео для Інтернету і, можливо, навіть заготовка для перформансів Федірка. Тобто, те, що раніше було абсурдом, предметом загального осуду і змушувало у совку тримати цілий оплачуваний штат секретарів парткомів, а в капіталізмі платити "пособіє" з безробіття, тепер стало реальною і доконаною необхідністю.

От дивіться. Припер Володька Бешлей у снігову ніч селфитися у міськШЕП, приставати до роботяг та інженерів, бігати за ними, 35 разів повторювати "Жах" і при цьому не відрізняти водовозку від грейдера, а піскорозкидач від підмітальника "Глобус". Що би раніше було? У кращому разі на нього би біля воріт голосно, аж до спітнілих штанів, гавкнув сторожовий пес. У дещо гіршому випадку його би просто віником прогнав сторож. У найгіршому йому ми поперли лопатою. У ще гіршому йому би дали лопату в руки. А у найгіршому йому би дали і 15 діб, і лопату, і куфайку в "широкий вельвет", і охороняв би його сторож, і бігав би поруч солідний - на сто кіло, сторожовий пес.

А так що? Постмодернізм.

Замість лопати по попереку наш Володька скрізь – у Вайбері, Інтернеті, тілівізорі, радіо, Ютубі, смартфоні, на фото, на відео. Лишився лише не задіяним перформанс Федірка, але, думаю, ближче до виборів із цим проблем не буде – жити ж творчим людям теж треба.

І всім пофігу той міськШЕП і ті його роботяги, які дві доби сиділи за кермом, аби посипати і чистити. Ви десь бачили хоч один телесюжет чи репортаж, як ті люди вночі працюють, що вони кажуть, що їдять, що думають про тих, хто машини лишив по всіх дорогах у снігопад ночувати, звідки ці люди, як і коли вони поїдуть додому, коли відпочинуть, на яких машинах їздять, скільки заробляють? Я не бачив. А хтось бачив хоч один сюжет чи розповідь про 70-річну бабцю-двірника, яка з 05.00 до 15.00 гребе лопатою сніг? Я не бачив.

Зате Володьку бачили всі.

Спочатку у міськШЕПі вночі зі смартфоном. Потім під міськрадою вдень із лопатою в одній руці і смартфоном в іншій – на тротуарі, розчищеному 70-річною бабцею, чи молодшим – 69-річним вуйком.



А потім ще й Паладяна всі бачили - на лижах на вулиці Кобилиці, як пастора Шлага на Унтер-ден-Лінден взимку 1945-го.

І як ви думаєте, кому більше повірять? Кого більше лайкнуть, поширять, намалюють смайлик, коментнуть?

Роботягу, інженера з міськШЕПу, бабцю з тротуару, чи вуйка з відром піску?

Дзуськи.

Нікому вони нецікаві. Їх там – у постмодерні, нема. Вони реальні, але вони - з модерну. Тобто, нікому непотрібні, бо не є джерелом віртуалу, абсурду, шоу, піару і видовищ. Для цього і є Володька, і є Паладян. Щоби абсурд перетворити на реальність, шоу – на стиль життя, піар – на заробіток, а видовища – на хліб. Бо вони – пацани з постмодерну. Нашого постмодерну. Де бандита можна обрати президентом, шахрая – депутатом, пройдисвіта призначити міністром, неука – прем’єром, безголосого зробити співаком, неписьменного – письменником, а баригу – академіком.

Щось не те? Страшно? Дуже реально? А ви у Вайбер, Ютуб, тілівізор загляньте. Там постмодерн. Там Володька – "молодий нероба". Чи то пак. Каюся. Не "молодий нероба", а масово-культурне, політичне і суспільне явище.

***

А ще у нас вирішували долю нашого багатостраждального водоканалу. Засідали ледь не весь день. Із селфі, інтерактивом, онлайн трансляцією, 3D окулярами на носі ведучого, компами, графіками, схемами електронними. А притомним був лише Чабан. Тай того, думаю, з’їдять, бо "не наш пацан" - не калічанський, не вікнянський, не рошанський і не садагурський. Зайда, понаїхавший. І пофігу всім, що профі. От вам і весь онлайн.

Але файно так було. Я аж замилувався, коли почув, що воду наш водоканал качає з Дністровського водосховища. Перепрошую за таке географічне невігластво, бо я, як людина тут "нє мєстна, а на гастролях", досі думав, що просто з Дністра.

А далі я замилувався ще більше, коли почув, що енергетичну та технічну проблему водоканалу можна вирішити не модернізацією обладнання і мереж за німецькі гроші, не оптимізацією управлінсько-господарських кадрів, не конкретизацією їх функцій та контролем за їх виконанням і не припиненням банального тирення води, а будівництвом за 50 лямів сонячної електростанції.



На місці заставнівських сільських вуйків і тіток я би не на жарт напружився і навіть би, як співали "Брати Гадюкіни": "Гей, бабо Люба, біжіть до голови. Гей, сусіди, беріть сокири в руки…" А то незчуєтеся, як вранці прокинетеся, а на ваших городах замість бараболь, фасуль, огірочків на закусь, курудзок для мамалижки вже буде якась хринь блищича стояти – качати світло з космосу.

Та й то думаю, аби вона ще й змогла не лише качати світло з космосу, але й воду із Дністра до Чернівців і по хатах, то городів заставнівських сільських газд може й не вистачити, а треба буде ще трохи кіцманських прихопити. І не лише городів, а й садків, і толок, і паші для худібки. Зате світло і вода буде з космосу. І будуть то вже не вуйки і тітки заставнівські, а марсіяни просунуті сидіти в хатах у вигляді полумисків білих, антенами обтицьканих і дротами обмотаних. А в корчмах наливатимуть щось синє і зелене, що на ходу горітиме у склянці - для дозаправки і прямого зв’язку з космосом. Отакі то технічні чудасії чекають і на водоканал, і на довколишні села, що колись опинилися на шляху водозабору і водогону.

Чи хай собі ото балакають? Та нехай. Лиш би не пили і не курили, як казала моя бабця.

Олександр Мостіпака

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
Рейтинг:
(голосів: 1)
11-02-2018, 10:00
Коментарів 0 Переглядів 721

Теги -
загрузка...
У Чернівцях невідомі особи побили автомобіль місцевого підприємця й залишили на сидінні похоронний вінок
Манолій Плаксій називає цей акт "залякуванням зі сторони бізнес-конкурентів"
У Чернівецькій області перевищено епідпоріг захворюваності на грип та ГРВІ
Буковина потрапила у п’ятірку регіонів з перевищеним епідпорогом захворюваності
Блоги
блог Миколи Кобилюка
Блог Миколи Кобилюка

блог Марини Корпан
Просять допомоги, попри лютий мороз

блог Валерії Чорней
Колись люди навіть билися шляхетно

блог Ігоря Буркута
Що буде далі, сказати ніхто зараз не зможе

блог Катерини Ганц
Про нові "модні" тенденції нічних клубів

блог Ліни Нагірняк, Фото
Те, на чому спекулюють у нас, у Тернополі - успішно працює

блог Лесі Токарюк
До мене звернувся знайомий військовий хірург із Чернівців, який перебуває у зоні АТО

блог Ярослава Волощука
Як у влади, так і в опозиційних політиків мета - власні політичні інтереси, а вже потім Україна та її люди

блог Оксани Драчковської
Треба підтримувати одне одного, а не дерти сім шкур з ближнього

блог Юлії Боднарюк
Не заважайте тим, хто малює безкоштовні картини

блог Ігоря Довганя
Свято, але не для всіх

блог Михайла Салітри
Про повернення екс-губернатора

блог Олександра Мостіпаки
Про головні події тижня, що минає - у блозі Олександра Мостіпаки

блог Галини Марків
Блог Галини Марків

блог Марини Карасьової
Таку систему боротьби з корупцією у медицині придумав… міністр

блог Людмили Осадчук
Не всі готові до змін
блог Ірини Григоращук
Жити "за блатом" звикли ще з радянських часів
блог Віталія Олійника
Рідні вперше побачили у військовій формі
блог Анни Мячиної
Погляд збоку на засідання Чернівецької міської ради
блог Христі Венгринюк
Отак воно і було: відбув пристрій нічного бачення рік в АТО, переходить далі...
Популярне Коментують
• Новини
Міша на допиті і марення біженця з польської дучки. Блог Мостіпаки
Про головні події тижня, що минає - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Літній відпочинок для дітей: 5 таборів поблизу Карпат, де вашій дитині сподобається (на правах реклами)

Що може бути веселішим, ніж літо, проведене разом зі своїми однолітками у таборі відпочинку. До вашої уваги пропозиції 5 таборів літнього відпочинку для дітей
День святого Валентина: 7 ідей подарунків від магазинів у Чернівцях (на правах реклами)

Напередодні Дня святого Валентина усі закохані перебувають у пошуках найкращих подарунків для своїх половинок, намагаючись приготувати приємний сюрприз, здивувати, привернути увагу, перевірити почуття, створити романтичний настрій або зробити пам’ятний і незабутній дарунок
"Kuzenko dental studio" – сучасна стоматологія, що подбає про ваше здоров’я! (на правах реклами)

Здорові зуби – одна із запорук хорошого самопочуття. Однак багато людей нехтують візитом до стоматолога. Тому несвоєчасне виявлення проблеми призводить до руйнування зубів, які стають джерелом інфекції