Коли наздоженемо «кремень-чучців», Бурбакове Межигір’я та «Хащі любові» Тіміша. Блог Мостіпаки

Кременчук до листопада отримає тролейбуси за кошти ЄБРР, а чернівчан взимку возитимуть на джипах депутати міськради і члени виконкому.

***

Де Кременчук? Запитайте на вулиці будь-якого чернівчанина, де знаходиться це місто і чим воно відоме. Відсотків 85, якщо не більше, почнуть плутатися у показах і (за звичкою) викручуватися, але жодної більш-менш точної інформації ви від них не отримаєте. Хіба про те, що живуть там "кремень-чучці". А даремно. Бо Кременчук тепер для чернівчан, як для Хрущова – США. Як пам’ятаєте, радянський лідер (той, що на колгоспній свинофермі був крайній праворуч) погрожував наздогнати і перегнати Америку і, пробігаючи мимо, показати їй "кузькіну мать".



У чернівчан же все набагато складніше – їм тепер треба наздоганяти і переганяти "кремень-чучців". Бо того тижня, коли з’ясувалося, що наше майже європейське місто не зможе купити навіть декількох екземплярів тролейбусного металобрухту, бо його продавці ходять "під статтею КК" (наші Бодя і Тоня про це тіпа не знали) Кременчук оголосив, що корпорація "Богдан" виграла тендер і поставить місту 40 нових тролейбусів за кредитні та грантові кошти ЄБРР.
Тож поки тут Вася і братва верещали про "наших діток, на плечі яких Каспрук хоче повісити кабальний кредит" (а насправді просто гадили Льоші, бо іншої мети в їх житті вже давно нема), інші міста тихою сапою вигрібали у ЄБРР гроші під нові тролейбуси, автобуси і трамваї.

Спочатку вигрібали обласні центри, а тепер черга дійшла до Кременчука. А наше всесвітньо торгове, страшенно горде місто, туристичний центр всесвіту, колиска європейської поезії та епіцентр досі ніде ще не баченої і нечуваної національно-релігійної толерантності залишиться з радянським металобрухтом. Бо Вася веде війну з Льошею. Максом, Сєнєю, Трохимичем, Гітлером. Сталіном. Чаушеску, Пол Потом та Кім Чен Ином… І цих "воїнів темряви" в його уяві стає все більше і більше, як тарганів за газовою плитою на старій чернівецькій комунальній кухні.

Так що вперед, чернівчани, тепер ми, аби остаточно не відстати навіть від Кременчука, мусимо доганяти і переганяти "кремень-чучців". Не знаєте де то? А отам, де побачите нові тролейбуси, то воно – на горбі за Дніпром… А ще у Франківську, Львові, Житомирі, Одесі, Миколаєві… Вони теж у ЄБРР гроші взяли. А поки будемо доганяти і переганяти, то будемо їздити на металобрухті. Бо це, як на шляху до світового комунізму – в дорозі ніхто ні харчів, ні комфорту не обіцяв. А хто то попереду нас на джипарі з кондішеном мчить "кремень-чучців" обганяти? Та то наш Вася з Алінкою… А за ним Володя з Танею… А то Віталька. Сам, бо вождь. А там і тесть із зятем... І всі з вітерцем і кондішенами… А хто то дорогою помер, так і не дочекавшись тролейбусів, аби втерти носа "кремень-чучцям"? А... Та то виборець Васі, Володі, Ростіка, Вітальки, зятька, Боді… Нажерся і напився з "тормозка", який ще на виборах отримав. І вже нічого йому не тре, а до нових виборів новий за "тормозком" прийде...

***

Тролейбусів нема, маршрутами їздять бариги на "банках від оселедців", водоканал здихає, то і фіг із ними… Скільки тої їзди та тої зими. Зате все інше у нас, як у людей. І навіть краще. Бо на то ми – зелена Буковина – пуп Землі і центр Європи, всесвітня торговиця, "житниця і здравниця".

Так от. Тепер у нас, як і в людей, є своє Межигір’я. І не будь-де, а у Виженці, де його і виявив дуже моторний блогер Міша Шморгун (хоча, є у мене така, нічим необґрунтована, але все ж підозра, що виявив його не Міша, а відомий далеко за межами Чернівців і Микитинців політичний діяч Іван Петрович, який сам ніколи зайвим геройством не виділявся, а тому і підсунув "бомбу" Міші").



Звичайно ж, як і очікувалося, Межигір’я виявилося Бурбаковим… Елітні матеріали, німецька фарба, імпортна плитка, басейн і навіть (о, елінські боги) мансарда... Я теж спочатку перелякався. Ну, думаю, з якого це бодуна в ту богом забуту Виженку це все звезли і навіщо у дерев’яній гуцульській хаті (хай навіть межигірській) іспанська кераміка, каррарський мармур і бронзові люстри з Версалю? Та після перегляду фоток, схоже зроблених із мобілки загадкового І.П, почалося найцікавіше. Особливо для тих, хто хоча би двічі у житті ходив на вихідні на екскурсію до "Епіцентру".

При ретельному перегляді виявилося, що плитка так собі - ІІІ-й клас зносостійкості. Про басейн є підозра, що (враховуючи місцеву рельєфність) у його основі – пластикова чаша. А жахлива в своїй безсоромно елітній оздобі мансарда – це таке собі горище для більярдного стола. Отаке воно виженське Межигір’я. Та воно у нас є і тепер мусимо тим гордитися. Бо, коли "прийдуть наші", то куди їх поведемо, як не до Бурбакового Межигір’я? Та ж не до "Буковини", "Сорбонни", чи оптового базару на Зеленій. Глитаїв мусимо розглитаїти, куркулів - розкуркулити, сплуататорів… Хрін знає, що з ними робити.. А далі знову обрати до влади "святих безсрібників".

Наприклад, І.П. А щодо Межигір’я нашого, то скажу так – яка область та її політично-бізнесовий клас -– таке і Межигір’я. Як у відомому анекдоті про теракт - який "кукурузник", такий і курник, куди він упав.

Але у цьому всьому мене найбільше зацікавило інше. Де живе Міша? Якщо чоловік ніколи не бачив дерев’яного горища, керамічної плитки на підлозі, пластикового басейну і білого керамічного унітазу… Це ж як людина страждає від відсутності елементарних житлово-побутових умов. То куди тоді дивиться Сторожинецька ОТГ та її вічно-незамінний голова? Неподобство якесь.

***

Бурбаковим Межигір’ям здобутки нашого регіону минулого тижня не закінчилися. Бо знайшовся ще один досі не знаний, але не менш знаменитий об’єкт, який, впевнений, набуде популярності не меншої, а то і більшої, ніж Резиденція митрополитів Буковини і Далмації.

Народний депутат Григорій Тіміш десь в своєму рідному Глибоцькому районі виявив досі лише йому і місцевим коровам відомий "тунель кохання" на кшталт знаного туристично-природного об’єкту біля селища Клевань на Рівненщині.

"Я не професійний фотограф, але на Глибоччині є свій "Тунель кохання"... Знайдіть його на об'їзній дорозі! Думаю фотограф зі стажем обов'язково зможе додати яскравість, щоб туристів туда як на мед тянуло!", - написав він у соцмережі (стилістику і орфографію збережено).



Я, звичайно ж, трохи недобачаю, але щоби розгледіти там таке!!! Це може лише справжній народний депутат. І якщо там таке вгледів наш скромний Григорій Іванович Тіміш, то уявіть, які еротичні фантазії вздрів би у тих "Хащах любові", наприклад, Олег Валерійович Ляшко (!).

Воно ніби й таке… У тих "Хащах любові" на давно померлій вузькоколійці могло всяке бути.. І зайці, і коти, і собаки, і корови… І всі разом. І кожен окремо... І може навіть і люди щось таке там робили. Може навіть "А липи цвітуть, а двоє ідуть" хтось у тих хащах виводив від щастя. Але тоді давайте зробимо всі такі місця туристичними. Наприклад, перед моєю дачею є заросле високими бур’янами і кущами поле.

То там таке буває – і таксисти, і базарники – Калинка близько, і тинейджери, і собаки, і їжаки. Вже навіть мій пес за роки прогулянок там зрозумів, що такий страшний і великий залізний ящик, який дорогою їде і гуде і на колеса якого треба гавкати, на тому полі тихо собі у заростях стоїть і лише рипить та трясеться. Тому пропоную то поле не забудовувати "коробками", а назвати "Полем еротичних утіх", запросити фотографом Тіміша і популяризувати у соцмережах. А раптом щось вийде… Лиш їжачків шкода. Напре туристів, де їм саракам паруватися… Будуть усілякі роззяви поміж їжачками плутатися і клацати "мильницями". Так і популяцію бідних тваринок звести нанівець можна.

***

Минулої п’ятниці на сесії мали ділити 96 мільйонів. На котельню на Поштовій, на ремонт дахів шкіл, на декілька міжбудинкових проїздів на те, на се, а треба на все, бо зима йде. Але не поділили, бо було там і питання про зарплати чиновникам. Вася сказав не давати нікому, бо чекає, що прийдуть на поклон. Не прийдуть – три зуби даю. Та я не про те. Не тре людям, котельні, даху на школу, проїзду, чи ще чогось, то хай сидять вдома і дивляться тілівізор, де Бодя від Васі розказує, які чиновники кровопивці, а доларовий мільйонер Валерцьо вдає з себе Саву Морозова (не Павліка, Валєрцю, не Павліка, а Саву) – захисника чернівецького пролєтаріяту.. . Вереск стояв весь день, бо не може мер мати зарплату 800 доларів, а його заступник 600. Урівняти в зарплаті мера і бабусю-двірника, верещали власники готелів, базарів і ресторанів. Та даремно верещали, бо всіх їх ще перед тим "спалив"… зять.



Тобто, з цього оголошення випливає, що мер Чернівців має отримувати зарплату меншу, ніж повар ресторану Брязкала і Чинуша? А його заступники ще меншу - майже на 50%?

Стоп, пацани. То що ви робите у тій міській раді? Йдіть до Чинуша і Брязкала у ресторан. Штири весілля відгуділи – штуцер у кишені. А ще щось і поїли, і попили, і додому взяли, і пацєтко рябеньке якесь притримати можна, і курочку. Лафа, а не робота. Тако всі з тої мерії і звалили б. Сподіваюся, реквізит з Петрівського ярмарку ще не здали? То вперед.

Каспрук сало, шинку, бринзю на дошки нарізає, помідори, перці, оселедці теше. Паскар у брилі і шароварах хріновуху- кропивуху-медовуху-пиво-мед-коняк наливає – і на коня, і на кобилу. Кушнірик пиріжки на десерт пече – з сиром, вишнями і яблуками, каву, чай, капучіно, бульйон запарює. Прес-служба вітання пише. Середюк "Суліко" співає і поему "Витязь у тигровій шкурі" гостям розказує. Начальник управління культури з членами виконкому танцювальний супровід організовує. Карімова за порядком стежить і лайдакам по шиї дає. Тесть і зять довольні - бізнес попер вгору, шо мольфар на Говерлу. Черга у ресторані – на три роки. І весілля, і родини, і хрестини, і днюхи..

І на упокій вже черга на два роки розписана – "Суліко" у виконанні Середюка бере за душу не гірше "Яворини" Гіги. Що? Шось не те? Обіцяв штуцер, а дає мінімалку? То ви брилі в кінці місяця скиньте, в ноги поклоніться, то ще насипле.

А міськрада? Та кому її вже треба. Щось там звичайно ходить, бродить, як привид комунізму Європою 150 років тому. То біля одного портрета бургомістра постоїть, то біля іншого. Лиш портрет Федорука обминає – все не звикне ніяк. Невеличкий такий привид, кругленький, щокастий. І рука піднята вгору – з середнім пальцем.



Олександр МОСТІПАКА

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram