Політолог-великомученик, Білл Гейтс нам у поміч та велике шоу з хабарем завгоспа

Якщо вірити нашим ЗМІ і соцмережам, а не здоровому глузду, то Чернівці, де живуть понад 250 тисяч мешканців, насправді є не місцем їх більш-менш пристойного існування (не Могадішо ж поки що і не Кабул, слава Богу), а місцем суцільних шоу, брехні, маніпуляцій і провокацій.

***

Чого лишень була варта галаслива історія з чи то політологом, чи просто "діячем", чи математиком, чи провокатором Хавичем. Чи то "битим", чи "не битим", чи "битий небитим", чи "недобитим". Чоловік приїхав до Чернівців, де раніше залишив про себе не надто приємну славу навіть у колах вузькоспеціалізованих фахівців із власного виживання за рахунок вічного плавання на поверхні різних політичних та громадських нечистот. Приїхав захищати права національних меншин, які його про це й не просили (принаймні, про звернення національних товариств до Хавича, нічого невідомо).

І що у залишку? Хавича хтось у камуфляжі (а у нас тепер ледь не всі у камуфляжах – міцний, зручний, скрізь у ньому пропускають і прати рідко треба – можна раз одягти і потім просто скинути вже "стоячий" і з дірками) смикнув за піджак чи краватку, хтось його зафоткав лежачим, з виглядом майже закатованого радикалами мерця, хтось зняв відео сварки Хавича з кимсь біля готелю "Буковина"…

Ще, як це водиться у нас віднедавна, приїхала патрульна поліція (старої точно чекали би три дні, ще й скидалися би "на бензин"), яка Хавича кудись відвела, чи відвезла… Перша частина "кіна" готова. Далі Хавич сам собі дав інтерв’ю, що поліція "віджала" у нього телефон, а до його 70-ти річної тещі приходив ледь не спецназ (в останнє можу навіть повірити, щодня читаючи переможні реляції про те, як у нас одного нещасного хабарника з 10-ма тисячами гривень затримують бригади із 7-8 різних силових відомств на чолі з усіма начальниками та їх секретарками). Частина друга "кіна" теж готова…
А загалом і готова "двосерійна" історія для якогось Лайф-ньюз, чи сайту "За нашу общую Родину!" про політолога-великомученика, якого "в маленьком городишке на Западной Украине растерзала толпа вооруженных до зубов, оголтелых и озверелых националистических отморозков, участников боев с освободительным движением Донбасса". Що і треба було довести. Не знаю, чи справді планували той "круглий стіл", але провокація з нього виростала, як снігова куля. Пам’ятаєте – "три магнитофона импортных, три портсигара отечественных, куртка замшевая… три". Фейк, бутафорія, де усе "липове" - "права нацменшин", "націоналісти", "політолог", "битий-небитий", "віджали", стала медіареальністю, а, відповідно, реальністю у головах тих, на кого й була розрахована. Тобто, кожному своє: дурням - видовище, а організаторам – респект від замовників. А що ж із нацменшинами? Та нічого. Поїхали на заробітки, як і представники титульної нації – діти їсти хочуть, а жінка – шубу нову до Різдва.

***

Добрі новини цього тижня знову прийшли до Чернівців із Америки. Щоправда, цього разу вони вже прибули разом із їх автором. Тож не встиг минулого тижня депутат міськради Володимир Васильович Бешлей залучити на наші терени транснаціональних гігантів із виробництва спортивного взуття, одягу та спорядження "Найк" і "Коламбія", як вже цього тижня він замахнувся на інвестора, якого навіть не кожна просунута європейська держава здатна заманити до себе калачами та медяниками. На сам "Майкрсофт", представників якого Володя десь там бачив на якійсь здибанці і розповідав їм, як у нас розвивається ІТ-індустрія і які широкі, високі і глибокі перспективи для них тут відкриваються… Отакі байки привіз нам Володя із Америки разом із собою. Щоправда, через наявність Фейсбука, де все відбувається значно швидше, ніж в реальності, добрі байки від Володі про те, як він залучав на Буковину транснаціональних гігантів-інвесторів, значно випередили свого творця і долетіли швидше, ніж їх автор встиг ступити на рідну землю із нашого високотехнологічного швидкісного потяга "Київ-Чернівці", що плентався у 500-кілометровій дорозі ледь не півдоби.

Однак чернівчани і буковинці та їхні нинішні очільники – всяка "бурбачня", не оцінили належно такого інвестиційного прориву на терени США і військового оркестру для зустрічі депутата із подорожі "із варяг в американці" так ніхто й не організував. Невдячні. Нащадки вас засудять.

***

Унікальним політичним "маніфестом" на підтримку українців-власників двох, трьох і більше іноземних паспортів розродилася на сайті "Нового времени" ще одна відома далеко за межами Дністра, Прута і Черемоша буковинка – народний депутат України, член комітету ВР із питань податкової та митної політики, заступник голови фракції БПП Оксана Петрівна Продан. "Маніфест", чи що воно, називається - "Чи потрібні владі громадяни України?" Я, чесно кажучи, прочитавши, відчув себе мракобісом, варваром, антидемократом, хуторянином-шароварником і просто прихильником потойбічних темних сил. Такі там прогресивні ідеї звучать, така демократія пре, що мені аж моторошно стало від усвідомлення щастя, що Оксана Петрівна представляють наш регіон.

Уявіть собі, що ініціатором проекту закону, який передбачає позбавляти українського громадянства тих, хто має ще й інший паспорт, виступив сам глава держави Петро Порошенко. Він, як ніхто інший, чудово розуміє і бачить, як по швах розповзається довірене йому у травні 2014 року "господарство" Україна. Як розбігаються по лондонах, москвах, тель-авівах і кримах ті, хто мав би тут відповідати за злочини на Майдані, за розв’язання війни, за корупцію і розкрадання. А вже "там", куди втекли, вони виявляються громадянами інших країн.

Як у розпал війни з "патріотичних" Буковини та Закарпаття розбігалися власники "подвійних" паспортів, аби не йти до військкоматів, а замість них на війну йшли хмельницькі, черкаські та кіровоградські "селюки", які не мали такого "щастя", як паспорт Румунії чи Угорщини. Як у Криму під час анексії організовували загони "самооборони" з людей, в яких "раптом" виявлялися паспорти РФ. Все це президент чудово знає. І тут йому такий удар "під дих" від заступника голови його рідної фракції, яка нині і представляє владу. Чим не розгул демократії?

Отож цитую: "Проект (тобто президентський законопроект, -авт.) не про високопосадовців чи чиновників, які з двома громадянствами не мають права бути на своїх посадах. Проект про людей, які через недолугу політику влади (очевидно, О.П. не здійснює у своїй особі представницьку владу в президентсько-урядовій коаліції, а "працює" там "опозиціонером", - авт.) змушені шукати засоби для утримання своїх родин. Вражає саме існування такого антиукраїнського проекту в Верховній Раді, а про прийняття його не може йти й мови… На моїй Буковині є села, де близько 90% мешканців мають румунські паспорти. Така ж ситуація на Закарпатті, на Львівщині з паспортами інших країн. Це сотні тисяч громадян України, які не чекають від держави допомоги, а самі шукають вихід із кризи, самі заробляють кошти та утримують свої сім'ї..."

Я розумію щирі пориви Оксани Петрівни захистити соціально-економічні інтереси тих, хто, завдяки подвійному громадянству, "заробляє собі на життя". Але, шановна, не все у житті, а тим більше у державному будівництві та політиці, вимірюється виключно ковбасою, барабулями і салом. І Україна зараз не в ситуації нинішньої Австрії, Франції, чи Німеччини, які собі можуть дозволяти хоч потрійне громадянство, хоч "безгромадянство" (і то до пори, до часу і певної межі). Для нинішньої України, яка протистоїть серйозній, потужній, жорстокій і цинічній зовнішній силі, подвійне громадянство є однією із реальних політичних загроз. В держави Україна зараз головне завдання не триндякати по соцмережах, не слинитися на ток-шоу, не тирити по дріб’язку, а ВИЖИТИ.

І вижити, О.П., в тому числі, й для того, аби вашій родині забезпечити подальше бізнес-процвітання, й для того, аби вам потім виплачувати пенсію народного депутата. І навіть для того, щоби партіям, в які ви ще перебіжите, щоби знову стати нардепом, забезпечити діяльність у державі, а не в якомусь "ЛДНР". А як Україна виживе, то і у вас, шановна, буде ще більший, "повний шоколад", ніж є. А як її не буде, то і про вас ніхто і ніколи більше не почує як про політика, депутата і "захисника подвійних громадян". Отакий він причинно-наслідковий зв’язок.

***

У Чернівцях вперше в Україні хабар у сумі 10 тисяч доларів освітянського завгоспа за тендер, якого ще не було, став предметом гучного політичного шоу. Воно очікується у формі позачергової сесії міськради 27 березня.

Звичайно, що усім, хто то організовує, глибоко начхати на той хабар, як і глибоко начхати на те, хто його брав, з кого і з чого. Багатьом із них насправді начхати на усе і на всіх – на людей, на тих же освітян, на місто, на державу, на начальника освіти Мартинюка, на Каспрука, Порошенка, Путіна і Трампа на додачу. Не начхати лишень на свій власний закапелок, де вони вершать "діла" і який видається їм центром Всесвіту, а ще не начхати на "систему", яку вони вибудували задля збереження того власного темного, душного, але такого теплого і прибуткового закапелку.

А ця дворова "система" передбачає "мачіть наглих очкаріков". Тож і сесію збирають не для того, аби виробити механізми протидії корупції і хабарництву (вони з великою радістю їх очолювали, очолюють і будуть очолювати), а щоби "мачіть Мартинюка". Бо він "умняка корчіт", "пацанов нє уважаєт", "Каспрука пацик", "очкі носіт", "кніжкі чітаєт", а ще на депутатів косо дивиться, попу їм не лиже, в очі віддано не заглядає і, мабуть, жодного разу не дзвонив "самому Васі", аби щось "порєшать".

А ще ж "медіаімперія" Васі простоює і жерти хоче – і людей пожирати, і гроші. Тому і буде шоу, і будуть "мачіть". Тож Сергію (так звати Мартинюка, - авт.) хоч і не знайомий з вами і ніколи не зустрічався, раджу таким і залишатися – і "очкі носіть", і "кніжкі чітать", і в попу цим "прости Господи" не заглядати, аби "нє мачілі". У них челядь є велика - вилиже, тай самі вони "вищим" лизнуть за потреби. Так що "процес" іде, а нам лише залишається далі бути людьми. Нас більше, ніж їх.

Олександр Мостіпака.

Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook