«Пропарювання мізків» про Реформацію, Бурбак «міняється» у Раді, а заступник голови облради пікетує сам себе

Чернівецька міськрада почала засідати як англійський Довгий парламент, пастори розповідають нам "байки про Реформацію", а голова гірської РДА - про пологи.

***

Засідання Чернівецької міської ради в середньому двічі на тиждень із розглядом на кожному із них одного-двох питань, кривляннями, позіханнями, вересками верескунів, криками крикунів, свинством хамів, мовчанням мовчунів та перервами і обідами вже стали наскільки звичними, що відбери зараз це задоволення у декотрих депутатів, то у них почнеться ломка, як у хронічних алкоголіків. Ще й почнуть десь засідати в орендованих генделиках. То хай сидить. Так хоч під наглядом. Однаково значній частині "сидунів" у нормальному житті робити нічого. Тому бабло і так капає з оренди, той нічого ніколи і не вмів робити, інший бізнес давно профукав, то тут хоч "зрубає" собі декілька рублів на бутерброди, ще інший нібито вчиться, а десятий нібито працює. От і сидять. Питання лише до тих, що ніби то десь виконують якійсь державні функції за кошти платників податків, будучи начальниками в різних управліннях, інспекціях та комунальних конторах. Ви якого там цілими тижнями сидите? А раптом вас "десь там" на роботі люди чекають? Не чекають? То тоді нафіг ваші контори потрібні, або ви на посадах у конторах, куди ніхто не приходить?

Втім, класик давно вже написав про таку систему управління, просто ніхто не думав, що вона буде такою життєздатною в своїй нежиттєздатності:

"Исколесишь сто лестниц.
Свет не мил.
Опять:
"Через час велели прийти вам.
Заседают: покупка склянки чернил
Губкооперативом".

***

Оскільки Чернівці віднедавна стали ледь не центром Реформації у Європі – щоправда зі запізненням на 500 років, то спокою чернівчанам не дають не лише місцеві перейменувальники парків та писуни петицій. До великої місії посвячення нас – темних, у таїнства історії Реформації долучилися ще й пастори. Один із них і видав на "ЧП" історію цього явища:

"Реформація відбулася 1517 року в Німеччині. Католицький монах-священик Мартін Лютер зрозумів, що церква збилася з курсу та зробив спробу повернути її до основ Святого Писання", – зазначив старший єпископ Церкви християн віри євангельської України Михайло Паночко. Разом із тим, українське духовенство не приймало ідеї реформації. Людям навіть забороняли читати Біблію, каже єпископ (це вже сайт телеканалу таку вставку "вліпив"). "У кінці ХІХ століття людей переслідували за читання Святого письма, судили, били. Поліція діяла спільно із духовенством. Святі отці прагнули, аби миряни не знали Біблії, а слухали лише те, що їм скажуть у церкві. Тобто слова, яке має здатність перемінити мислення, дати людям здорову позицію віри і правди, люди не отримали. Тому Україна нині борсається, не має спокою", – вважає Михайло Паночко.

Не буду вступати з пастором в історичні, а тим більше у теологічні дискусії, бо давно підозрюю, що на посередництві між Богом і людьми хтось (незалежно від конфесії, чи парафії) непогано живе. Так все ж, аби панотець, не думав, що українці такі "темні", а Україна нещаслива, бо в неї не було Реформації, а тим більше не впарював це читачам і глядачам, зауважу, що не все в тій Реформації (яка, до речі, не "відбулася 1517 року", а лише почалася, а завершилася років через 130 після цього) було так гладко і безхмарно. Ось лише декілька цікавих фактів про Реформацію, як суперечливе історичне явище, яке все ж відіграло свою роль у становленні нинішнього західного світу.

-В 1527 році Мартін Лютер здійснив візити в парафії, які тепер вважалися євангелічними, тобто протестантськими. Результат був невтішним: реформатора вразило глибоке невігластво не лише парафіян, а й керівників парафій. У результаті Лютер написав дві книги — Малий Катехізис, призначений для мирян, і Великий Катехізис, призначений для пасторів.

-В 1533 році влада в Мюнстері (німецькому місті) була захоплена анабаптистами (одна із течій протестантизму) на чолі з Іоанном Лейденським. У місті була встановлена теократична диктатура, а Іоанн Лейденський оголошений царем. Майно городян було усуспільнено, а фактично його господарем став цар, що купався у своєму палаці в немислимій розкоші. Так само було оголошено багатоженство, так що лише царських дружин було 18. Становище жителів Мюнстера стало наскільки катастрофічним, що в результаті вони повернули владу колишнього сюзерена міста — католицького архієпископа. Відтоді й досі Мюнстер є одним із центрів католицизму в Німеччині.

-Рішенням Жана Кальвіна (одного з ідеологів та богословів, який очолив Реформацію в Швейцарії) було страчено 7-річного хлопчика за те, що ударив свою матір.

- За звинуваченням того ж Кальвіна, іспанського лікаря Мігеля Сервета (вченого, який висловив здогад, що у людини є мале коло кровообігу) магістрат протестанської Женеви засудив до спалення на повільному вогні за єресь і богохульство.

-Тіло протестантського богослова і філософа Себастьяна Кастеліо, який страту Сервета назвав вбивством і виступав проти теократичної форми управління світським життям, його ж протестантські опоненти викинули з могили, спалили і розвіяли попіл за вітром.

Так що, шановні колеги із "ЧП", перед тим як садити гарну дівчину в студію обговорювати з пастором таке явище, як Реформація, задумайтеся над тим, що краще про події 500-річної давнини все ж розповість не пастор, а професійний історик. Хоча пастор, звичайно ж, значно багатший.

***

А тепер про приклад вдалих переговорів на найвищому рівні, які днями відбулися на території нашої дуже скромної області. Якщо вірити прес-службі облради, то її голова Іван Мунтян, щойно повернувшись зі сніданку від Трампа, знайшов спосіб, як відремонтувати буковинські дороги. Щоправда, спосіб дещо незвичний, але дуже повчальний для усіх. Якщо у вас немає грошей на дороги, то попросіть їх (увага!!!) … у заступника міністра молоді і спорту України.

За даними прес-служби, Іван Мунтян під час зустрічі із заступником Міністра молоді та спорту України Ярославом Войтовичем, де обговорювали питання підготовки до проведення у Чернівцях на базі Міжнародного спортивного центру "Суперкрос" ІІ етапу Чемпіонату Світу з мотокросу на мотоциклах з коляскою 5-7 травня цього року, прорік таку знаменуту фразу, достойну пера класиків і кисті відомих художників (аби передати всю велич пози, коли І. М. це говорив): "Прошу Вас посприяти у виділенні необхідного фінансування для проведення ремонту автомобільних доріг області. Адже дороги – це обличчя будь-якого регіону, а від того яке враження складеться у закордонних гостей про наш край, залежить імідж України загалом", – відзначив Іван Мунтян, звертаючись до Ярослава Войтовича.

Підозрюю, звичайно, що Іван Миколайович, як чоловік, вихований у радянську епоху, подумав, що заступник міністра, як то колись бувало до великих державних свят, що відбувалися на території якогось регіону, не лише відремонтує дороги, якими їхатимуть мотоциклісти, але й листя на придорожніх деревах пофарбує у зелений колір та помалює "зебри". Та часи тепер далеко не ті. І за усі роки, що в Чернівцях відбуваються різні міжнародні мотокроси, на Буковині під цю подію не те що дорогу, а навіть стежку у лісі чорному в "репресивному" районі не проклали. А тим більше після прохання до заступника міністра спорту. Так що звертайтеся, Івана Миколайовичу, за адресою – до міністра інфраструктури та 17 народних депутатів від Буковини, коли формують або переглядають держбюджет. Щоправда, ті 17 так перес…ані між собою, що не знаєш до кого й звернутися, аби інший не образився. Але, як то кажуть, вам дали посаду, ви і крутіться.

***

Попри популярність зареєстрованої петиції про необхідність перевірки у депутатів стану психічного здоров’я, поки що до міської ради у понеділок, 20 лютого, викликали поліцію, а не санітарів. Викликав мер. Причина – не на жарт збурився колишній регіонал, а нині помічник депутата міськради від фракції "Свобода" Назара Мокловича Веніамін Юдицький. Чому поліцію? Бо санітари тут безсилі (до речі, як і поліція). Веніамін Веніамінович чоловік майже абсолютно здоровий, не враховуючи якихось вікових фізіологічних змін. Просто завдання у нього таке – дестабілізація роботи міськради. От і прийшов, коли мер проводив прийом громадян, аби показати йому свої фото із відпочинку. А тут якийсь міськрадівський хлопчина, побачивши таке диво (бо старші вже не реагують, звикли, закам’яніли і бачили таких багато), почав усміхатися. Отут дитячого лікаря Юдицького і прорвало: "Че ты ржешь, козел? Че ты ржешь, шяс грохну! Ты че сюда пришел, козел?!" Отак, а кажуть був хороший дитячий лікар. Якщо він так лікував діток, то зрозуміло, що більшість з них не те що швидко одужували, вони й хворіти не встигали. Приміром: "Ти че сюда пришел, маленький казел? Шяс грохну!" Або: "Ти че плачеш, маленькая казліха? Шяс грохну!" То коли тут хворіти? Хіба раптом у штанці вкакатися і тікати, поки пан доктор не взявся лікувати. Отак виглядає соціальна девальвація колись поважної особи. А хтось, хто ці концерти замовляє, видно , радіє, потираючи руки. Він же не розуміє, що то не доктор Юдицький, а то він сам так виглядає – в образі і подобі Веніаміна Веніаміновича. Як Поліграф Поліграфович Шаріков із гіпофізом Клима Чугункіна.

***

В області розпочався плавний, але неминучий і прогнозований перехід влади в опозицію. Тобто перехід вареників із сметани жирністю 30% у сметану жирністю 20%, аби потім повернутися до попереднього стану, але вже з новою начинкою і новими силами для кращого "осметанювання". У Чернівцях приміщення ОДА пікетували активісти "Свободи" - приблизно 20.

Вимагали у голови ОДА Олександра Фищука прозвітувати про боротьбу з корупцією та про хід очищення влади. Послухали замість Фищука його заступника Стецевича і закликали Фищука через його заступника Стецевича почастіше звітувати і зустрічатися з жителями області. Серед учасників пікету був і скромний, мовчазний заступник голови Чернівецької облради від "Свободи" Віталій Мельничук. Який сидить у "будинку з левами" від кабінету Фищука через коридор. А більшість у нашій облраді взагалі унікальна, якої немає ніде в Україні. Туди входять усі – і люди Фищука, і відставленого Куліша, і Мунтянове "біло-червоне братство", і радикали куми Продана, і Мельничукові "опозиціонери", і Гешкова "Самопоміч", і навіть Опоблок (бо куди йому подітися), і Ткачукові "коломойці". Окрім, хіба що Ванзуряка. То хто тоді Віталій Мельничук – влада чи опозиція? Якщо зарплата по відомості, а машина під липами, то ніби влада. А як прапори і плакати під дверима і в робочий час, то ніби вже й опозиція. Чи то може він від облради вийшов вислухати своїх однопартійців, що вони думають про владу і нього в тому числі? Отак. Але заради захисту чоловіка, скажу, що не він один. А усі, як один. Вдень при владі – вночі в опозиції. Вночі при владі – вдень в опозиції. А до людей, коли займають посади, - завжди лише опозиційним місцем. І не відповідає ніхто і ні за що. Це наші політики. Перевертні. Без погонів.

***

Чому у нас досі немає секретаря міськради? От, як ви думаєте, чому? Знаю, переважна більшість (відсотків 99) скажуть: "А нафіг він комусь здався?" І будуть праві. Він і справді нікому не здався, окрім як для координації роботи 42 депутатів, багато з яких уже давно ту координацію втратили, або і не мали ніколи. Ну ще може для покладання квітів і вінків, вручення грамот і премій (зі смішними сумами), надування щок у коридорах міськради і отримування зарплати. Але із секретаря у Чернівцях (о село, село, моє, мов писанка, село) зробили фетиш, культ, тотем, Збручанського ідола. А тепер то вже й на національний рівень його статус підняли. Бо, як стверджує "Головний міський по Всьому" Василь Сафронович Продан, який періодично з "Всього" опускається у місцеві телестудії: "…кандидатуру іншу (на посаду секретаря міськради) блокує Максим Бурбак. Блокує яким чином? Він звертається до керівників фракцій у Верховній Раді, і там просить, домовляється, на щось міняється, щоб у жодному разі тут не була підтримана інша кандидатура, наприклад, від "Рідного міста".

Воно то зрозуміло, що у того "Рідного міста" секретарів – на кожну раду (і не лише міську) по двоє.А ще по троє (кожному) у БПП, "Самопомочі", "Батьківщини" і так далі. А мерів, мерів то скільки у нашій міськраді – думаю, десь 84,а може й усі 126, хоча депутатів лише 42. Але у цій заяві – вже звичній для безкінечної, як Столітня, продано-бурбаківської війни, лише одне викликало у мене певну цікавість. На що міняється Бурбак з лідерами інших фракцій? У Чернівцях з обміном якось усе просто і зрозуміло: "Міняю дачу на квартиру", "Міняю кицьку на кота", "Міняю пуделя на пекінеса", "Міняю "Запорожця" на корову", "Міняю трьохдверну шафку на однодверні двері". Ще є "Міняю жінку", але про такі наміри вголос ніхто не каже. А чим міняється Бурбак заради того, аби не допустити "Рідне місто" у якомусь селі до секретарства? Завтра ж відправлю йому запит, хай зізнається. Головне, аби лишень із Ляшком нічим не мінявся. Бо то таки ризик. А я то, дурень, думав, що у нас політика, дискусії, вироблення і ухвалення рішень, управління державою, містом, а вони міняються... Дякую Василю Сафроновичу, що відкрив мені очі. Піду і собі щось поміняю. Наприклад, однодверну шафку на трьохдверні двері. Ніби й не треба, але все ж процес… Ох, шкода, що в мене свого кандидата у секретарі нема.. А то би обміняв. На козу, наприклад. Та хоч молоко дає. А з секретаря що? Яке з секретаря молоко…

***

А тепер вперше у нас – новини з районів, так би мовити. Що не кажіть, а таки роздержавлення ЗМІ дає свої плоди і свобода слова починає випирати і там. От, як написала районна газета "Карпати", на сесії тамтешньої Путильської райради, яка відбулася 23 лютого, представниця Конятина Наталія Криворучко висловила стурбованість батьків, які змушені платити повну оплату за хачування дітей у дитсадку, й просила голів РДА та райради допомогти вирішити цю проблему. Інакше не всі діти відвідуватимуть ДНЗ, будуть скорочення працівників. У відповідь голова РДА Микола Савчук відповів: "Про це треба думати перед тим, як народжувати". Філософський певний зміст, звичайно, у цій відповіді є – у стилі Діогена Сінопського. От тільки не думаю, що пан путильський голова живе у глинянній діжці і посмів би сказати Порошенку, як Діоген Александру Македонському: "Відійди, ти заступаєш мені сонце!" А жінці зміг відповісти зверхньо і цинічно. Одразу видно, що не народжував і не знає, про що думають жінки під час пологів. Бо якби раз спробував, то таких дурниць із державного його рота більше би не вилітало. Навіть, якщо у бюджеті нема грошей на харчування діток у дитсадку.

Олександр МОСТІПАКА

Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook