Десятки, а може, й сотні дітей з різних сіл Сторожинеччини, які народилися у неблагополучних сім’ях, не ходять до школи, жебракують, часто не вміють ні читати, ні писати. Вихід у службі в справах неповнолітніх райдержадміністрації вбачають лише у створенні будинків сімейного типу і прийомних сімей. Дві такі сім’ї у районі вже є. Одна з них взяла двох хворих дітей трьох-чотирьох років, вилікувала їх, і нині діти фактично мають батьків. Чоловік і дружина – люди віруючі, своїх дітей не мають.
Ми побували у другій сім’ї, яка мешкає в селі неподалік від райцентру. Господар, Григо-
рій С., саме привіз зі школи п’ятьох своїх дітей – трьох власних і двох прийомних.
– Кожна людина повинна в житті зробити якусь корисну справу, – каже він. – Спочатку ми з дружиною хотіли взяти у свою сім’ю дітей-сиріт, а коли довідалися, що в райлікарні перебувають діти з неблагополучних сімей, вирішили взяти їх. Сталося це три тижні тому. Нині Петрусь ходить до третього класу, а Маринка – до першого. Наші троє дітей старші від них, але дуже подружилися. Петрусь з Маринкою мають можливість спілкуватися зі своїми рідними батьками, але ті не приходять. Якщо їхні батьки реабілітують себе і їм повернуть батьківські права, вони зможуть дітей забрати від нас. Але я в цьому сумніваюся – від пияцтва важко вилікуватися. Ну, а ми з дружиною все зробимо для того, щоби прийомні діти не відчували себе обділеними. Дехто в селі вважає, що ми зробили це заради кар’єри, бо обіймаю солідну посаду, а дехто – що заради грошей, бо держава виплачує щомісяця по 2735 гривень допомоги. Але її ми ще не отримували, та й не думали про неї, коли брали на виховання дітей. Бо й так матеріально забезпечені.
Встановити кількість дітей, які жебракують і живуть у неблагополучних сім’ях, дуже важко хоча би фізично – у службі в справах неповнолітніх працюють усього двоє осіб. Як каже головний спеціаліст служби Анатолій Чеботар, багато часу потрібно, приміром, лише для того, щоби з’ясувати дані про народження того чи іншого підлітка. А коли письмових даних про це немає, факт появи на світ цих дітей встановлює суд.
– Цього року маємо у провадженні декілька таких справ,– розповідає Анатолій Сергійович. – У Чернівцях співробітники міліції затримали за жебракування 12-річного Артема О. з Верхніх Петрівців, і передали його в обласний притулок. Хлопчина звідти втік. Коли ми навідалися в село, там сказали, що такого підлітка у них немає. Довелося не один день потратити, аби з’ясувати – в Артема є батько-інвалід, який через зловживання алкоголем став калікою, однак від шкідливої звички не відмовився. Мати, родом з Білорусі, приїхала сюди вже вагітною, а коли народила сина, повідомила, що їде назад на батьківщину, і відтоді від неї – жодної звістки. Отримавши свідоцтво про народження, хлопець днями заявив, що хотів би навчатися у Чудейській школі-інтернаті.
– А ось Марія К. зі Старої Жадови, – продожує А. Чеботар, – розійшлася зі своїм співмешканцем, маючи двох дітей – трьох і чотирьох років. І знайшла собі другого чоловіка, який поставив умову: мовляв, одружуся з тобою, але якщо не буде старшої дівчинки. Молодшу ж зловмисник вирішив залишити, щоби використовувати для жебракування. Марія покинула старшу дочку посеред поля у мороз. Крики покинутої дитини почули сусіди і врятували її. Таку маму позбавлять материнських прав.
Від початку року службою вже направлено на позбавлення батьківських прав 18 справ, ще стільки ж готуються. Крім цього, є 106 неблагополучних сімей, в яких проживає 387 дітей. У службі у справах неповнолітніх району вважають, що це усього 30% від реальної кількості таких сімей, просто до інших руки не доходять.
