У Сторожинецькому районі створено перший в області сільськогосподарський кооператив, який покликаний надавати послуги селянам. Ініціатором його створення стала заступник начальника районного управління агропромислового розвитку Галина Кушнір.– Цього року в нашому районі ухвалено програму розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на селі на 2006-2010 роки, – розповідає вона. – На цей рік вже виділили з районного бюджету 20 тисяч гривень. Небагато, але ми й цьому раді. Перший такий кооператив вже другий місяць працює – надає селянам послуги у боротьбі з колорадським жуком, фітофторозом та бур’янами. За 3000 гривень ми придбали обприскувач італійського виробництва, а з Кіровоградської області привеземо незабаром прес-підбирач, який не тільки збиратиме у нашій передгірській місцевості сіно, але й тюкуватиме його. Маємо намір також завдяки невитребуваним майновим паям, взяти сільськогосподарську техніку. Приміром, це б дозволяло селянам платити за зорану сотку не 4-5 гривень, а вдвічі менше. Закупимо й малу техніку. А завдяки кооперації господарств придбаємо й сівалку. Також розширюватимемо коло послуг щодо збору молока з підсобних селянських господарств, газифікації, будівництва, просапування і копання культур, городництва. Тобто усіх робіт, що нині є на селі.
– Пані Галино, як у селах сприйняли ваше нововведення?
– Дуже добре. Ми дали оголошення на радіо, і люди телефонують щодня. Причому з різних сіл. Лише встигай допомагати.
Як працює новий кооператив, ми побачили на городі у мешканця села Панка Ігоря Танасійчука. До нього на картопляну плантацію площею 12 соток приїхав член кооперативу Ігор Берчук разом зі своїм компаньйоном Миколою Добрим. Останній вирушив по воду, а Ігор почав готувати якісь препарати від фітофторозу. Розмішавши це з рідиною, вилили півтора відра в механічний обприскувач, який легко розміщується за спиною.
– Півтора літра бензину – і вся площа впорана, – каже Ігор Берчук. – Ми цьому господареві нещодавно кропили картоплю від жуків, і він був задоволений.
– Дехто пошкодував грошей, – продовжує Ігор Танасійчук, – але хіба це дорого. Хлопці беруть за роботу по дві гривні за сотку, не рахуючи хімпрепаратів, які в кооперативі коштують якихось п’ять гривень за упаковку, а на ринку – 7,5 гривень. До того ж вони знають, яку дозу треба давати.
– Я перебував на обліку на біржі праці, – розповідає працівник кооперативу. – І коли мені запропонували працювати в кооперативі, погодився і нині не шкодую. Спочатку пройшов курси в агронома Михайла Галицького. А потім вже разом з товаришем почали працювати. Відбою від охочих нема. Вже працювали на городах у Нових Бросківцях, Сторожинці, Панці. Люди не лише платять за наші послуги, а й часто пригощають черешнями, городиною, вишнями. Особливо ж раді пенсіонери, яким важко поратися біля землі. Наразі використовую власний автомобіль з причепом, бо службовий на ремонті. За кожну послугу ми видаємо замовникам відповідні документи, а за свою роботу отримуємо зарплату. Вважаю, що створення таких кооперативів – надзвичайно важлива справа.
