Літній відпочинок – це не обов’язково відпочинок біля моря. Чернівчанка Оксана провела десять червневих днів у Трускавці, про що зовсім не шкодує.– Я шукала варіанти відпочинку в Інтернеті, – розповідає вона. – У Трускавці ніколи не була, але чула багато хорошого. Тому й поцікавилася відпочинком там. Звичайно, пропонують здебільшого путівки з лікуванням. Але, на щастя, ні у мене, ні у десятирічного сина, який мав поїхати зі мною, особливих проблем зі здоров’ям немає. Тому я націлилася на пошуки якогось пансіонату без лікування. Знайшла пансіонат "Електрон". Зателефонувала за номером, зазначеним в інтернет-оголошенні, і домовилася про приїзд.
Дієтична їжа також буває смачною
В "Електроні" не пропонувалося не тільки лікування, а й харчування. Але цю проблему за допомогою адміністрації пансіонату ми легко розв’язали – домовилися про харчування у сусідньому закладі – пансіонаті "Алексіс". Там нас годували тричі на день, досить смачно, за 33 гривні з особи. До речі, харчування майже в усіх закладах Трускавця – дієтичне, але нас це влаштовувало. Були всі необхідні продукти, просто приготовлені у більш "здоровий" спосіб – нічого смаженого, жирного тощо.
Номери в "Електорні" також цілком задовільнили: досить простора кімната, є телевізор, холодильник, туалет і душ, гаряча вода. Хоч і без євроремонту. Ціна – 38 гривень з особи за добу.
Дехто вважає, що на таких курортах, як Трускавець, нудно, і нічого робити. На морі хоч на пляж підеш, а тут… Але я так не вважаю. Куди б я не поїхала, завжди намагаюся обійти все місто пішки. У Трускавці ми щодня гуляли містом, парком, роздивлялися інші пансіонати та санаторії. Звичайно ж, ходили пити воду – без жодних лікарських рекомендацій, просто так. Я героїчно вживала "Нафтусю", а для сина це було занадто, і він пив не таку пахучу "Марію". Ще ходили вмиватися до джерела "Юзя". Кажуть, що вода з нього дуже корисна для шкіри. Цікаво, що ми із сином засмагли, наче на морі, завдяки постійним прогулянкам.
Можна і до Кракова з’їздити
Якщо таких розваг вам замало, можна поїхати на екскурсію. У Трускавці їх пропонують, мабуть, не менше, ніж у кримських містах: Скелі Довбуша, Мукачеве, Львів, Почаїв, страусова ферма. Навіть у Краків можна було з’їздити за наявності закордонного паспорта. Ми обрали найменш віддалений об’єкт – Східницю. Це також курорт у Львівській області, але він більш молодий і ще розвивається. Джерела там не гірші, ніж у Трускавці. А ще є чудові краєвиди – гори, скелі з пісковика, печери – і дуже здоровий мікроклімат. У сина, звичайно, найбільше захоплення викликали печери. Дорогою ми ще зупинялися біля джерела, подібного до "Боржомі". Його відкрив у себе вдома звичайний мешканець Східниці, коли почав копати криницю. Крім того, ми проїжджали через Борислав і послухали цікаву розповідь про складну історію цього міста. У кінці ХІХ століття воно дуже інтенсивно розвивалося завдяки видобутку нафти. Але потім це обернулося трагедією: нафтові родовища вичерпали, місто забруднили…
Загальні враження від відпочинку в Трускавці такі: тиша, спокій і чудове повітря. Не пригадую, щоб я там відчувала втому, щоб боліла голова . Там мало транспорту, легко дихається. У місті ми не чути ні галасу, ні гучної музики. І при цьому відпочивальники – зовсім не самі лише пенсіонери, багато було батьків із дітьми. Просто атмосфера загалом спокійна, і всі поводяться відповідно. Одне слово – найкращий курорт для втомлених городян.
