Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
Усміхнена медсестра із величезним декольте, з якого кокетливо визирають принадні форми, шматочки слів "срак…, блін…, бодун…" – саме так виглядає обкладинка нової книги відомого чернівецького науковця, лікаря-отоларинголога Павла Мельника.
Коли він приніс її до друкарні, там якось знітилися: "Та що ж це за обкладинка…" Павло Олексійович у відповідь лише посміхнувся: "То все є добре. Саме так повинен виглядати словник-довідник "Ненормативні слова і вирази в медицині".
Найбільше допомогла у збиранні слів медсестра лор-центру
Маючи за плечима понад півстолітття успішної медичної практики, 140 опублікованих наукових праць, сім книжок за спеціальністю, Павло Олексійович одного дня вирішив зібрати в одному словнику жаргонні, діалектичні, зневажливі, жартівливі слова і вирази, які нерідко використовують медики.
– Лише деякі з них можна знайти у словниках, – розповідає автор, – бо вони нібито є грубою матерією, словесним хуліганством, непристойним, словесним брудом. Але ж ми використовуємо їх!
Наприклад, слово "залетіти" (завагітніти) або "доходяга", як кажуть про помираючого хворого. Або слово "залупа" – крайня плоть чоловічого статевого органа. "Прутень" – чоловічий статевий орган.
Якщо ми вживаємо ці слова, то чому би їх не внести до словника? Професор Надія Бабич у своїй рецензії написала, що це доповнить українське мовлення.
Я узяв слова, які стосуються лише медицини.
Щодо того, як народилася ідея написати таку роботу, Павло Олексійович лише посміхається:
– Я дізнався про те, що вийшов "Короткий словник українського жаргону" Лесі Ставицької, – каже він. – А якось почув по радіо, як подала автор у ньому слово "запальничка" – "спалахуйка". Це слово мене так розсмішило, що я зрозумів, що обов’язково напишу подібну роботу.
Довго "полював" за словником книгарнями міста, і нарешті одного дня придбав. Приніс додому у четвер, а вже у неділю написав рецензію, де вказав, що у словнику немає багатьох слів розмовної мови буковинців: "гемба" – рот, "жорна" – зуби, "дрискавка" – послаблення, "мішалка" – язик, "чаркодзвони" – п’яниці. І я почав збирати ці слова.
Багато слів Павлові Олексійовичу принесли співробітники лор-центру обласної клінічної лікарні, за що він їм щиро вдячний. Особлива подяка – медсестрі з перев’язувальної, яка принесла найбільше висловів. Знаходив нові слова у книжках, пресі, згадував, як розмовляли у його рідних Клішківцях Хотинського району…
Використовував автор і "Великий тлумачний словник сучасної української мови" та інші видання.
– Яким же було моє здивування, коли я побачив, що 80 відсотків слів, які я зібрав, є у цьому словнику!
Працював над книгою майже два роки. Щоправда, одночасно я працював над іншими роботами. Нарешті надрукував.
Обкладинку до неї мені намалював колишній студент, а нині лікар-реаніматолог Віктор Остафі, який працює на Рівненщині. Я йому дав лише ідею, а він сам продумав оформлення – медсестру із величезним декольте. Він на 100 відсотків зрозумів, як вона повинна виглядати.
Приблизно у грудні книга надійде у продаж.
"Ніхто ніколи не чув слова "макуняка"
Працюючи над книгою, Павло Олексійович сміявся і сам.
– Найбільш милозвучним словом мені видалося "чаркодзвони". Зізнаюся, є у роботі і слово, якого ви не знайдете у жодному словнику, та й чув я його у житті лише раз – від пацієнта, якому робив операцію на перетинці носа. Після операції, вже у палаті, я його запитав, що він відчував під час хірургічного втручання. "Я чув, як ви сказали "ку-ку" (А я так завше кажу перед тим, як збиваю кістку до лоба), а потім, як дасте "макунякою" (молотком) по носі…" Кого я потім не запитував – ніхто не чув слова "макуняка", але я його вніс-таки до словника.
Знаєте, часом і сам дивуюся, що люблю писати книжки. Я усім кажу, що у мене сиве волосся не від нелегкої професії, а від …писанини, яка супроводжує лікаря усе життя. Я терпіти не міг заповнювати історії хвороби!
А тут якось почав писати… Щодня пишу до другої ночі. З нетерпінням чекаю на вихідні, щоби обкластися улюбленими словниками, щоби вивчати етимологію слів. Ось, наприклад, хіба не цікаво, що слово "пацити" походить від латинського слова "пацієнт". Отож і пояснення є: "пацити" – страждати.
Дуже допомогла мені у підборі слів і коректурі довідника професор ЧНУ Надія Бабич. До речі, вона додала мені одне слово: "А?" – Що?
Залишив я простір для роботи кожному читачеві: між словами у словнику є проміжки, куди можна вносити нові почуті слова.
Словник ненормативних слів і виразів Павла Мельника – не останній нестандартний твір автора. Книга, яку він вже відніс до друкарні, але планує видати лише тоді, коли вийде на пенсію, обіцяє бути справжньою бомбою.
– Написав автобіографічну книгу, – зізнається він. – Написав як було: що й не думав бути лікарем, що був шибеником, по чужих городах бігав. Про свої помилки написав.
Написав і дещо революційне – про "куку в руку". Як медики беруть хабарі. Написав про алкоголь. Як у науку сьогодні йдуть: приходить, двох слів не зв’яже, не встигла закінчити інтернатуру, а вже їй давай кандидатську, уже домовляються… Маєш гроші – буде кандидатська, будеш науковцем, бо тебе "пруть" татко з мамкою. То усе з життя… Я підібрав фото до книги, вона вже у друкарні, але ще не хочу видавати. Ось піду на пенсію…
"Навіщо це усе вам?" – цікавлюся у Павла Мельника.
– Я з Хотинського району, а там небагато таких патріотичних настроїв. Приходить земляк: "Прівєт, Павло, как живьош?". Я відповідаю, що непогано, і запитую, чому він так розмовляє. – "Панімаєш, я служил в Одесі і там всє говорять на руском". Я лише відповів: "Серьожо, Серьожо, дурний тебе піп хрестив".
Я так люблю нашу рідну українську мову, що мені серце болить за неї. Це ж код, гени, твоє джерело!


із словника
- Більшовик, -а, ч. – Пляшка вина місткістю 0,7 або 0,8 літра.
- Гітара, -и, ж. – Жіночі геніталії.
- Лушпайка, -и, ж. – Нечупарна, неохайна жінка.
- Матрац, -а, ч. – Великий живіт.
- Муфлон, -а, ч. – Нерозумна, вперта людина.
- Пенелопа, -и, ж. – Синдром подружньої вірності жінки.
- Підошва, -и, ж. – Вчителька.
- Похезати, -аю, -аєш – Справити велику нужду.
- Празники, -ів, мн. ­ Менструація.
- Припудрений, -ого – Дурний.
- Фантомас, -а, ч. – Алкоголік.
- Хрюндель, -я, ч. – Ніс.

Рейтинг:
(голосів: 1)
16-11-2006, 16:08
Коментарів 0 Переглядів 5399

Теги -
загрузка...
Тримав ніж біля горла: у Чернівцях молодик намагався скоїти самогубство
Лікарі повідомили поліцейським, що чоловік забарикадувався у квартирі і намагається вкоротити собі віку
Бурбак відповів Другановському скаргою в СБУ про незаконне стеження
Нардеп Максим Бурбак поскаржився в СБУ на представника "Команди Зе" через стеження і втручання у приватне життя

Популярне Коментують
• Новини
























загрузка...
У всесвітньому рейтингу щастя 2019 року Україна зайняла всього лише 133-е місце. Хоча, за словами вчених, які проводили дослідження, якщо описати складові індексу щастя, все досить просто.
"Хочемо розвиватися у Чернівцях, щоб люди працювали вдома" (на правах реклами)

Як працюють на одному із найбільших підприємств Буковини ТОВ "Аутомотів Електрік Україна"
"Західний судинний центр" - лікарі, яких ви знаєте! (на правах реклами)

Про особливості роботи центру та переваги методик, які тут використовують, розповіли судинні хірурги "Західного судинного центру" Юрій Оліник та Володимир Савін.
Робимо повірку лічильників води з "Гекон" (на правах реклами)

Дуже важливо вчасно виконувати його обслуговування та повірку лічильника
Мережа «Копійочка» вже вкотре дарує вам призи! (новини компанії)

31 травня мережа магазинів потрібних речей "Копійочка" поповнилась ще одним магазином в м. Чернівці, по вул. Головна 215