Усміхнена медсестра із величезним декольте, з якого кокетливо визирають принадні форми, шматочки слів "срак…, блін…, бодун…" – саме так виглядає обкладинка нової книги відомого чернівецького науковця, лікаря-отоларинголога Павла Мельника.
Коли він приніс її до друкарні, там якось знітилися: "Та що ж це за обкладинка…" Павло Олексійович у відповідь лише посміхнувся: "То все є добре. Саме так повинен виглядати словник-довідник "Ненормативні слова і вирази в медицині".
Найбільше допомогла у збиранні слів медсестра лор-центру
Маючи за плечима понад півстолітття успішної медичної практики, 140 опублікованих наукових праць, сім книжок за спеціальністю, Павло Олексійович одного дня вирішив зібрати в одному словнику жаргонні, діалектичні, зневажливі, жартівливі слова і вирази, які нерідко використовують медики.
– Лише деякі з них можна знайти у словниках, – розповідає автор, – бо вони нібито є грубою матерією, словесним хуліганством, непристойним, словесним брудом. Але ж ми використовуємо їх!
Наприклад, слово "залетіти" (завагітніти) або "доходяга", як кажуть про помираючого хворого. Або слово "залупа" – крайня плоть чоловічого статевого органа. "Прутень" – чоловічий статевий орган.
Якщо ми вживаємо ці слова, то чому би їх не внести до словника? Професор Надія Бабич у своїй рецензії написала, що це доповнить українське мовлення.
Я узяв слова, які стосуються лише медицини.
Щодо того, як народилася ідея написати таку роботу, Павло Олексійович лише посміхається:
– Я дізнався про те, що вийшов "Короткий словник українського жаргону" Лесі Ставицької, – каже він. – А якось почув по радіо, як подала автор у ньому слово "запальничка" – "спалахуйка". Це слово мене так розсмішило, що я зрозумів, що обов’язково напишу подібну роботу.
Довго "полював" за словником книгарнями міста, і нарешті одного дня придбав. Приніс додому у четвер, а вже у неділю написав рецензію, де вказав, що у словнику немає багатьох слів розмовної мови буковинців: "гемба" – рот, "жорна" – зуби, "дрискавка" – послаблення, "мішалка" – язик, "чаркодзвони" – п’яниці. І я почав збирати ці слова.
Багато слів Павлові Олексійовичу принесли співробітники лор-центру обласної клінічної лікарні, за що він їм щиро вдячний. Особлива подяка – медсестрі з перев’язувальної, яка принесла найбільше висловів. Знаходив нові слова у книжках, пресі, згадував, як розмовляли у його рідних Клішківцях Хотинського району…
Використовував автор і "Великий тлумачний словник сучасної української мови" та інші видання.
– Яким же було моє здивування, коли я побачив, що 80 відсотків слів, які я зібрав, є у цьому словнику!
Працював над книгою майже два роки. Щоправда, одночасно я працював над іншими роботами. Нарешті надрукував.
Обкладинку до неї мені намалював колишній студент, а нині лікар-реаніматолог Віктор Остафі, який працює на Рівненщині. Я йому дав лише ідею, а він сам продумав оформлення – медсестру із величезним декольте. Він на 100 відсотків зрозумів, як вона повинна виглядати.
Приблизно у грудні книга надійде у продаж.
"Ніхто ніколи не чув слова "макуняка"
Працюючи над книгою, Павло Олексійович сміявся і сам.
– Найбільш милозвучним словом мені видалося "чаркодзвони". Зізнаюся, є у роботі і слово, якого ви не знайдете у жодному словнику, та й чув я його у житті лише раз – від пацієнта, якому робив операцію на перетинці носа. Після операції, вже у палаті, я його запитав, що він відчував під час хірургічного втручання. "Я чув, як ви сказали "ку-ку" (А я так завше кажу перед тим, як збиваю кістку до лоба), а потім, як дасте "макунякою" (молотком) по носі…" Кого я потім не запитував – ніхто не чув слова "макуняка", але я його вніс-таки до словника.
Знаєте, часом і сам дивуюся, що люблю писати книжки. Я усім кажу, що у мене сиве волосся не від нелегкої професії, а від …писанини, яка супроводжує лікаря усе життя. Я терпіти не міг заповнювати історії хвороби!
А тут якось почав писати… Щодня пишу до другої ночі. З нетерпінням чекаю на вихідні, щоби обкластися улюбленими словниками, щоби вивчати етимологію слів. Ось, наприклад, хіба не цікаво, що слово "пацити" походить від латинського слова "пацієнт". Отож і пояснення є: "пацити" – страждати.
Дуже допомогла мені у підборі слів і коректурі довідника професор ЧНУ Надія Бабич. До речі, вона додала мені одне слово: "А?" – Що?
Залишив я простір для роботи кожному читачеві: між словами у словнику є проміжки, куди можна вносити нові почуті слова.
Словник ненормативних слів і виразів Павла Мельника – не останній нестандартний твір автора. Книга, яку він вже відніс до друкарні, але планує видати лише тоді, коли вийде на пенсію, обіцяє бути справжньою бомбою.
– Написав автобіографічну книгу, – зізнається він. – Написав як було: що й не думав бути лікарем, що був шибеником, по чужих городах бігав. Про свої помилки написав.
Написав і дещо революційне – про "куку в руку". Як медики беруть хабарі. Написав про алкоголь. Як у науку сьогодні йдуть: приходить, двох слів не зв’яже, не встигла закінчити інтернатуру, а вже їй давай кандидатську, уже домовляються… Маєш гроші – буде кандидатська, будеш науковцем, бо тебе "пруть" татко з мамкою. То усе з життя… Я підібрав фото до книги, вона вже у друкарні, але ще не хочу видавати. Ось піду на пенсію…
"Навіщо це усе вам?" – цікавлюся у Павла Мельника.
– Я з Хотинського району, а там небагато таких патріотичних настроїв. Приходить земляк: "Прівєт, Павло, как живьош?". Я відповідаю, що непогано, і запитую, чому він так розмовляє. – "Панімаєш, я служил в Одесі і там всє говорять на руском". Я лише відповів: "Серьожо, Серьожо, дурний тебе піп хрестив".
Я так люблю нашу рідну українську мову, що мені серце болить за неї. Це ж код, гени, твоє джерело!

із словника
- Більшовик, -а, ч. – Пляшка вина місткістю 0,7 або 0,8 літра.
- Гітара, -и, ж. – Жіночі геніталії.
- Лушпайка, -и, ж. – Нечупарна, неохайна жінка.
- Матрац, -а, ч. – Великий живіт.
- Муфлон, -а, ч. – Нерозумна, вперта людина.
- Пенелопа, -и, ж. – Синдром подружньої вірності жінки.
- Підошва, -и, ж. – Вчителька.
- Похезати, -аю, -аєш – Справити велику нужду.
- Празники, -ів, мн. ­ Менструація.
- Припудрений, -ого – Дурний.
- Фантомас, -а, ч. – Алкоголік.
- Хрюндель, -я, ч. – Ніс.