"Графіка як поетичний спосіб мислення, та поезія як муза графіки" – ось як охарактеризував суть проекту його куратор Анатолій Федірко. Подібність цих видів мистецтва продемонстрували доволі наочно, поєднавши ілюстрації із чорновиками віршів, які пан Сандулеску мав намір "стратити". Маленький зал, природно, не міг зібрати значну кількість відвідувачів. Спілкувалися з перекладачами. Пан Сандулеску розповідав про свою збірку "Ближче, або Якомога далі", про співпрацю із Ангелом-Василе Семенюком та Анатолієм Федірком, якому і належала ідея виставки саме як поєднання художньої графіки та графіки написання вірша. Із Сучави прибув лист із відгуком на проект від відомого тамтешнього мистецтвознавця, який консул назвав "паспортом своєї доброї поведінки".
Також пан Сандулеску повідомив, що готує книгу "Мої друзі буковинці" – 101 портрет-характеристика буковинців з точки зору пана Генерального Консула, де кожному із присутніх призначалося приблизно по 30 речень.
Художньо-поетичний колорит доповнився музичною ноткою у вигляді пісні на вірш Ромео Сандулеску, яку виконала Кароліна Житару, що й стало закінченням дійства.