Головним героєм матчу Швейцарія – Україна став голкіпер київського "Динамо" Олександр Шовковський, який зберіг наші ворота "сухими" не лише 120 хвилин гри, а й під час серії післяматчевих пенальті. Його ФІФА справедливо визнала і кращим гравцем зустрічі. Проте фахівці відзначили і чудову гру перекваліфікованого на захисника "напівбуковинця" Андрія Гусіна, коментар якого після історичної перемоги над Швейцарією "МБ" вдалося отримати завдяки його мамі – екс-путильчанці Валентині Гусіній.– Згідний, що збірна Швейцарії була для нас "прохідним" суперником. Головне було зіграти якнайнадійніше в захисті. Але й забити нам не вдалося. А пенальті – це лотерея, в якій, слава Богу, більше пощастило нам. Хоча, з іншого боку, прикро було би програти як нам, так і швейцарцям, адже команди – приблизно рівні.
– Те, що вам довелося зіграти у центрі захисту, не стало несподіванкою?
– Я до цього завжди готовий (сміється – авт.).
– А коли ви дізналися, що будете "цементувати" оборону?
– За декілька годин до гри.
– Вам ледь не вдався переможний удар головою з гри...
– Шкода, звісно, що в тому епізоді м’яч лише "облизав" стійку. Але головне те, що ми перемогли і вийшли до чвертьфіналу.
– Кажуть, перед серією пенальті Блохін запитав, хто готовий пробивати. Ви не записувалися у "добровольці"?
– Та яке там пенальті! Мені так судоми під кінець матчу ноги схопили, що я не знав, як дограти. У додатковий час я вже усвідомлював, що суперники можуть "втекти" від мене, тому ще більше акцентував увагу на виборі позиції. А щодо пенальті, якби серія затягнулася, нікуди не дівся би – пробив.
Сама Валентина Гусіна зізналася, що без пігулок гру збірної дивитися не може:
– Як я пережила цю подію? 15 таблеток валідолу – і на футбол (сміється – авт.). Я завжди п’ю валідол перед футболом. Але на Мундіале дуже суворий контроль при вході на стадіон – навіть воду відбирали. Я кажу: "Мені треба, таблетки запивати". А вони – нізащо. Тоді я висипала жменю таблеток у долоню, проковтнула, запила, віддала воду і пішла (сміється – авт.).
– Вистачило і на пенальті?
– Я не могла дивитися – заплющила очі. Здається, так само "дивилися" серію пенальті й інші батьки "збірників" (сміється – авт.).
– А удар Мілевського у повторі бачили?
– Познущався хлопчина над суперниками, звичайно. Але це виконання можна назвати "інфарктним" (сміється - авт.).
– Після гри хлопців знову відпустили до сімей?
– Так, Андрій зайшов до нас в гості. Ми пішли в ресторан вечеряти, а я ось вийшла дати інтерв’ю "МБ".
– Як настрій у команді?
– Вони мріяли потрапити до 16 кращих. А тепер – вже у вісімці. Гадаю, далі вони можуть грати без особливого психологічного тиску, адже й так, як кажуть, стрибнули вище голови…
Наш земляк і ведучий "Телефортуни" Петро Мага радів не лише за перемогу:
– Усі казали, що це перша гра, за яку не соромно (сміється – авт.). На трибунах віддали купу нервів. Я дуже радів за друга Гусіна, в основний час він був найкращим. Що цікавого було за лаштунками? Хіба те, що весь світ побачив на екрані, як я набираю SMS-повідомлення, бо мене показали "крупняком". І ще. Ми були свідками прильоту на матч Франца Беккенбауера. Вертоліт, охорона, центральний вхід стадіону – все на найвищому рівні.
Завтра, у п’ятницю, о 22.00 Україна зіграє з Італією.
