Приготуйте гроші для «цигана» та «діда»

"А що другий празник – святого Василя...", – співається у відомій колядці. Справді Новим роком та Різдвом обмежуються лише офіційні вихідні, але не традиційні зимові свята.

– Після закінчення триденного святкування Різдва Христового в наших селах починають інтенсивно готуватися до зустрічі Нового року за старим стилем, який відзначається 14 січня, в день святого Василія Великого, – розповідає відомий буковинський народознавець Авксентій Яківчук. – Новорічні святкування розпочинаються вже 13 січня величним карнавалом, який у народі зветься маланкуванням. Коли починає сутеніти, селом вирушає "Маланка". Ця назва походить від імені преподобної Меланії Римлянки, день якої припадає на 13 січня. Але зазначу, що звичай – набагато давніший, він побутував у наших далеких предків ще до прийняття християнства.

Так гуцули пояснюють походження передноворічного маланкування, що сягає в глибину століть.

Центральною фігурою цього карнавалу є сама Маланка – хлопець, переодягнений дівчиною. Її супроводжують парубок Василь, козаки, пишні вояки, позитивні персонажі в костюмах князів, гетьманів, стрільців. А слідом іде різна переберія: престарілі обшарпані діди і баби, циган з ведмедем, дід із козою, ковалі, сажотруси. Деякі персонажі виглядають зовсім страхітливо. Вони до того ж обвішані дзвіночками, барвистими тороками, мають у руках нагаї, якими раз по раз ляскають. Це саме ті ряджені, які дійшли до нас із давніх-давен. Адже колись вважалося, що у Маланчин вечір на землю приходять із небуття душі давно померлих. Серед них є злі та підступні, які можуть накоїти лиха. Щоби налякати їх, одягають страхітливі та потворні маски, ляскають нагаями, дзвонять у дзвіночки, кричать.

Веселі дії народного карнавалу супроводжуються прадавніми Маланчиними піснями. Маланка в них – працьовита і вродлива дівчина, котра готується до весілля. Такі пісні співають під хатою. Підійшовши до вікна, Маланка протирає хустиною шибу і запитує "Чи дозволите маланкувати?" Почувши схвальну відповідь, весь гурт починає співати. Зустріти і запросити Маланку до хати має дівчина, а не господар чи господиня. Відтак ряджені показують свої витівки. Ведмідь намагається повалити когось на землю, але циган його втихомирює. За це той, кого він боронив, мусить заплатити. Коза буцає діда, а він виймає дерев’яного ножа, щоби її "зарізати", вона виривається і гасає господою. Щоб не накоїли збитків, господар має заплатити дідові. Свої послуги пропонують лікар, коваль, сажотрус. Намагається всім поворожити циганка. Часто ряджені показують дотепні витівки, в яких хтось із господарів може впізнати себе. Але ображатися чи сваритися з Маланкою категорично заборонено.

Маланкують на Буковині всю ніч, доки не обійдуть усе село. Зібрані гроші традиційно жертвують на церкву або на якусь добродійну мету.

Є звичай на ранок розпалювати багаття і спалювати маски. У Топорівцях Новоселицького району вогнище розпалюють у навстіж відчинених воротях господи, в якій закінчили маланкувати. Знаменита переберія у Вашківцях іде купатися в крижаній воді. У Сторожинецькому районі після маланкування забавляються ще наступного дня.

Тим часом ранок 14 січня належить посівальникам. Хлопчаки, набравши повні кишені зерна, обходять хату за хатою і "сіють". Господарі завжди раді таким гостям, бо вважається, що коли на Новий рік першим до господи увійде хлопчик та ще й засіє, то в домі увесь рік будуть панувати добробут, щастя і радість.

Легенда про Маланку за Юрієм Федьковичем

"Донька Бога-Вседержителя... Лада мала двоє діточок: одного сина на ім'я Король-Радо-Князь-Місяць та доньку Весну-Маяну, яку потім почали звати Милана-Маланка. А звали її так, тому що всьому світу була вона мила. А тому, що лихий змій усім чинив зле, то він і заповзявся Маланку, сестру Місяця, у своє підземне царство запроторити. Він її таки вкрав, коли брат Місяць був на полюванні. Але у діда-змія її знову вкрав Безсильчик-Васильчик (у нас на Гуцульщині звався Черчиком) і з нею одружився. Отож, святкування Маланки мало символізувати весну, що вирвалася з неволі".

посіванки

Сію жито і пшеницю,

Щоб дав Бог густу пашницю.

Зичу вам на Новий рік,

Щоб щасливим був ваш вік,

Щоб з роси і з води

Йшли вам статки й гаразди.

Сійся-родися, жито, пшениця

І всяка пашниця...

Хай пропаде весь кукіль

І не мучить вас мозіль.

І не кашляйте ніколи

Від Миколи до Миколи...

Щоб мука була смачна

І не видно в скрині дна,

І не було сварки в хаті,

Ані вітру на загаті,

Щоб усе був хліб і ніж,

Як голоден – сядь і їж...

Щоб водилися при хаті

І без чубка, і чубаті,

М’ясні, носні і поросні,

І гніді, й довговолосні,

І капуста головчаста,

І петрушка коренаста,

І щоб діти всі здорові,

Кашу їсти всі готові!

Щоб вам з них була потіха,

Ну а грошей – хоч з півміха!..