Наразі офіційно про використання прапора і булави гетьмана України Богдана Хмельницького під час інавгурації нового президента Віктора Ющенка не йдеться. Хоча про можливість такого кроку й заявляв керівник Фонду інтелектуальної співпраці "Україна – ХХІ століття", народний депутат Богдан Губський (саме за ініціативи цього фонду прапор і булава цього року певний час перебуватимуть на території України, і їх можуть побачити відвідувачі Національного музею історії України в Києві).На жаль, варто зазначити, що переважна більшість клейнодів (атрибутів гетьманської влади) великого гетьмана зберігаються за межами України. Тому питання їх повернення на Батьківщину намагатимуться розв’язати, зокрема, і вищезазначений фонд "Україна – ХХІ століття".
За два роки українці вперше побачили гетьманські клейноди
Загалом же впродовж останніх двох років вперше за понад 300-літню історію в Україні на гостині з музеїв Польщі, Швеції та Росії перебували безцінні духовні святині нашого народу – історичні реліквії доби Великого Гетьмана Богдана Хмельницького: його прапор, шабля, булава, водоосвячувальна чаша, кубок та бойова нагайка. Ці історичні скарби експонувалися в музеях Києва, Львова, Чигирина та Дніпропетровська. За вісім місяців їх перебування в Україні у 2002 році виставки відвідали близько півмільйона людей.
Що ж до особистого прапора Богдана Хмельницького, то днями він прибув до Києва вже вдруге, а зберігається ця реліквія у військовому музеї Стокгольма (Швеція). Урочиста церемонія зустрічі прапора відбулася у приміщенні Національного музею історії України у Києві, де він і зберігатиметься певний час.
Прапор Богдана Хмельницького – найважливіший атрибут гетьманської влади, ймовірно, був виготовлений з льону білого кольору з малиновою лиштвою та пофарбований натуральними барвниками орієнтовно у 1649 році. Про належність прапора Богданові Хмельницькому свідчить абревіатура його імені та гетьманського титулу "Б.Х.Г.Е.К.М.Л.О.В.З." (Богдан Хмельницький Гетьман Його Королівської милості Війська Запорозького).
Прапор потрапив до Стокгольма як трофей шведської армії під час другої польсько-шведської війни 1655-1660 років. Доказом цього є згадка про прапор у реєстрі трофеїв шведських королів у 1685 році. Зберігається він зараз у чудових умовах. За словами фахівців, шведська система щодо цього – найкраща у світі. Багатоповерхові підземні зали, спеціально обладнані ніші, найкращі умови для роботи науковців і дослідників. Цю скарбницю духовності цивілізації навіть убезпечено від таких катаклізмів, як ядерний вибух.
Нещодавно на три місяці з Варшавського музею Війська Польського до Києва знову привезли й булаву Богдана Хмельницького. Булаву Хмельницького виготовили у ХVII столітті в Османській імперії з рога носорога, дерева, мосяжу та срібного дроту. Завдовжки вона трохи менше 24 сантиметрів, її значення для України – безцінне. Адже саме ця булава за часів Хмельниччини символізувала єдність українських земель.
Повернення цінностей – питання державне
Народний депутат Богдан Губський зауважив, що "після інавгурації ми від фонду звернемося до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича з проханням докласти всіх зусиль і провести переговори з президентом Польщі Кваснєвським, щоби Польща нам зробила величезний подарунок, виявила акт доброї волі і на тих чи інших засадах зробила політичний акт і передала булаву Україні".
Сергій Чайковський, генеральний директор Національного музею історії України: "Якщо буде таке щастя, що булава повернеться вже на постійну прописку до нашої вільної незалежної України, я сподіваюся, буде прийнято рішення, що вона зберігатиметься саме в нашому національному музеї історії України".
Що ж до експонатів, які побували в Україні у 2002 році, то з Державного історичного музею на Красній площі Москви на виставку привозили водоосвячувальну срібну чашу з позолотою, на якій викарбувано герб Війська Запорозького з ініціалами гетьмана Богдана й означено початкові літери його титулу.
В Україні є лише гетьманська шапка
Тоді ж добірну колекцію представив найстаріший елітний музейний заклад Польщі під егідою Фундації князів Чарторийських, що нині діє при Національному музеї в Кракові. Це – шабля, нагайка, два кухлі Хмельницького.
Україна ж представила шапку Богдана Хмельницького – експонат Національного музею історії України (єдиний клейнод гетьмана, який зберігається на його Батьківщині). Свого часу це був дарунок Києву від відомої меценатки Варвари Ханенко. Історія подорожі шапки, що колись укривала голову Богдана, йому самому не могла й наснитися. Під час Другої світової війни фашисти вивезли її до Німеччини. Звідти внаслідок реституції (за міжнародним правом – повернення однією державою іншій загарбаного під час війни майна) шапка потрапила до Білоруського державного музею історії Великої Вітчизняної війни. Й лише у 1954 році раритет повернувся додому як дар білоруського народу українському з нагоди 300-ліття Переяславської Ради.
З усіх названих регалій тільки шапка є власністю України, решта ж перебувають у закордонних музеях. Так, прапор Хмельницького до цього часу зберігається у Стокгольмі, а дозвіл його показати може дати тільки королева Швеції.
Гетьманська булава, виготовлена з носорогового рогу, інкрустована слоновою кісткою і наповнена сріблом, перебуває в Музеї Війська Польського.
Шабля, нагайка і два кубки Хмельницького нині зберігаються у Національному музеї Кракова. Золота миска з гербом Війська Запорізького й ініціалами гетьмана належить Державному історичному музею Москви.
