Скарб золотих монет знайшли на Руській

Скарб монет знайшли на вулиці Руській у Чернівцях напередодні Нового року. Перші дві монети в купі землі, яку вивезли в мікрорайон "Гравітон" з вулиці Олени Пчілки, начебто знайшов місцевий підліток. Розгорнувши землю, він натрапив на ганчірку, де були ще монети. Про знахідку хлопець розповів батькам та друзям, і на місце майбутнього спортивного майданчика відразу ж налетіли золотошукачі з навколишніх будинків. На знайдених монетах було викарбувано профіль останнього російського царя Миколи II та 1898 рік випуску. У перші дні шукачам скарбів вдавалося знаходити по десятку монет. Спочатку підлітки та дорослі копали відкрито. Причому не припиняли розкопки 31 грудня та 1 січня. Приходили навіть з металошукачами.

Згодом хтось, очевидно, здогадався, що присвоювати скарб не зовсім законно, тож шукачі почали приходити на розкопки з ... вудочками. Бачили навіть чоловіка з дорогим спінінгом. На запитання: "Що хлопці копаєте?" – шукачі відповідали: "Ось, на риболовлю зібрався, вирішив черв’яків накопати". "Черв’яків" підприємливі перекупщики скуповували у підлітків за ціною по 30-40 гривень. Хоча трохи підпилий шукач скарбів переконував, що під’їжджали до місця знахідки хлопці, які пропонували за монету по 50 доларів. Подейкують також, що знайшли разом з монетами й жетон офіцера румунської служби безпеки. Розповідають, що серед знайдених монет були царські золоті монети номіналом 10 і 5 карбованців.

Золота лихоманка триває й досі. У середу на місці розкопок не втрачали надії знайти золото з десяток копачів віком від 15 до 40 років, запалених прикладом своїх більш успішних колег. Ніхто з них наразі на цінну знахідку не натрапляв, але свою впертість пояснили просто: "До нас же знаходили".

У центрі громадських зв’язків УМВС в області роз’яснили, що привласнення скарбу тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену статтею 193 Кримінального кодексу України "Привласнення знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у винного". Згідно із цією статтею, привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у винного, чужого майна, яке має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, а також скарбу, карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами терміном до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

Але навіть під загрозою кримінальної відповідальності ніхто із золотошукачів знайдені на Руській монети до міліції не здав.

Той, хто знайшов скарб і добровільно здав його державі, може отримати винагороду у розмірі до 20% від вартості знайденого.

Серед нумізматів царська золота монета номіналом п’ять карбованців 1898 року випуску вагою 4,3 грама коштує 40 доларів. Золота монета номіналом 10 карбованців цього ж року випуску вагою 8,6 грама оцінюється в 90 доларів.

Коментар спеціаліста

Сергій ПИВОВАРОВ доцент кафедри стародавньої історії ЧНУ, керівник Центру археологічних досліджень, кандидат історичних наук:

– Я виїжджав на місце. Там будують дитячий чи спортивний майданчик на схилі, і привезли для підсипання будівельне сміття з вулиці Олени Пчілки, де перед тим знесли декілька старих будинків. Саме серед цього сміття поміж битою цеглою, керамікою та іншими предметами, мабуть, і були ці монети. Тобто бульдозер, як все це згріб, так його і вивезли".

– Що собою представляють ці монети?

– Це золоті монети часів останнього російського царя Миколи ІІ. На лицьовому боці зображено двоголового орла і є написи "5 рублів" та рік випуску "1898". На іншому боці зображення царя Миколи ІІ і напис "Божию милостию император и самодержец всероссийский".

– Яка археологічна і культурна цінність цих монет?

– Говорити про археологічну чи культурну цінність цих монет не доводиться. Вони карбувалися мільйонними тиражами і були поширеним платіжним засобом. Тому й зараз зустрічаються часто. Інша річ – їхня матеріальна цінність. Кожна з цих золотих монет важить 4,3 грама, а золото має 890 пробу. В державній скупці така одна монета коштує до 250 гривень. А в дітлахів, які ці монети знайшли, їх скуповували по 20-30 гривень. І тут є певний правовий аспект. Якщо раніше, той, хто знаходив скарб, зобов’язаний був повернути його державі і отримати 25% вартості, то з 1 січня 2004 року набув чинності новий Цивільний кодекс. Там у статті 343 передбачено, що особа, яка знайшла скарб, що має культурну цінність, і яка здає його державі, отримує до 20% винагороди. А скарб, який не має культурної цінності, належить тому, хто його знайшов.

– Коли в області знаходили найбільший скарб?

– Це було 1970 року в селі Грушівці Кельменецького району. Але доля того скарбу майже така сама, як і цього. Там знайшли дуже цінні у культурному та історичному значенні речі – золоті монети, зброю, прикраси давньоримської доби. Але знайшов їх місцевий коваль, який переплавляв золоті речі і золото продавав стоматологам. Отож з того скарбу уціліли лише три предмети.